Шевкі Аджунер: Чому та коли ЄБРР буде фінансувати малих та середніх сільгоспвиробників

Яким 2016 рік був для ЄБРР, що змінилось у вашій роботі з агросектором України?

- Відповідно до стратегії ЄБРР, агробізнес продовжує залишатись найважливішим сектором економіки, у який ми готові вкладати кошти. Ми обмежені лише тими проектами, які  надходять до нас, як об’єкти фінансування.  І це і є найбільшою проблемою – ми вимушені констатувати, що останнім часом кількість  потенційних об’єктів для фінансування в Україні зменшується. Ми розуміємо, що фінансування напряму від ЄБРР на сьогодні доступне лише невеликому переліку українських компаній. Для нас, як для фінансової установи, цілком зрозуміло, що  аграрний потенціал вашої держави не до кінця розкритий, ви маєте природну конкурентоспроможну позицію. Тож ми готові допомогти, і давати більше грошей на фінансування достойних проектів.

На яких проектах будете зосереджуватись у наступному 2017 році?

- Завдання, яке ми собі ставимо – звертати більше уваги на фінансування дрібного та середнього бізнесу. У минулому році у нас, в ЄБРР, був створений окремий підрозділ для роботи із малими та середніми сільгоспвиробниками. Уже  з початку наступного року ми будемо шукати подібні проекти в Україні. Великі структури – агрохолдинги та підприємства на сьогодні не мають проблем із тим, аби знайти фінансування від різноманітних фінансових установ. Натомість, у середнього та дрібного бізнесу ця  проблема існує. Її потрібно вирішувати.

Яким чином це буде здійснено?

- Ми маємо можливість профінансувати проекти на суму у 40 млн.євро протягом 4-річного періоду. Ще близько 10 млн.євро додатково буде виділено для того, аби покрити витрати на підготовку проектів фінансування. Сподіваємось, таким чином зможемо профінансувати близько 100 різноманітних проектів. Цю програму фінансування ми будемо впроваджувати у 17 областях України, покриваючи фактично всю територію України.  Уже у вівторок ми відкриємо офіс ЄБРР у Харкові, таким чином станемо ближче  до регіонів. Ми хочемо вибудувати довготривалі відносини із локальними виробниками, та допомогти їм стати більш конкурентоспроможними на ринку. Ми активно запрошуємо виробників залучатися до цієї програми співробітництва та разом думати, які ж програми зможуть допомоги  розвитку вашого бізнесу у регіонах.

За яким принципом будуть розподілене фінансування між цими 17-ма областями? На який обсяг інвестицій від ЄБРР може розраховувати господарство?

- Ліміту фінансування під кожну окрему область немає. Як я вже казав вище, все буде залежати від активності підприємств та від здатності їх пропонувати проекти фінансування. Інша частина грошей, 10 млн. євро, буде спрямована на юридичну допомогу, дью ділідженс проектів фінансування, якими ми займатимемося. Що стосується суми кредитування, то нам цікаво працювати із виробниками, які потребують інвестицій не у сотні тисяч євро, а принаймні у мільйон. При цьому гроші мають бути використані не на рефінансування, на покращення ефективності підприємства та його розвиток. Також ми готові брати на себе фінансування у інший спосіб. Якщо ви працюєте із великими міжнародними компаніями-виробниками насіння, добрив, ми готові спільно фінансувати подібні проекти.  Якщо ми будемо працювати разом, то ми зможемо мобілізувати додаткові ресурси та надавати кредити.

Чи будуть підтримані у рамках цієї програми так звані «довготривалі» проекти із розвитку садівництва чи ягідництва, побудови фруктосховищ, переробних підприємств тощо?

- Окремо виділених грошей чи спеціальних програм сприяння  розвитку цієї галузі ЄБРР не має. Ми дивимось на проекти у всіх агросферах однаково. Ми сприяємо садівничим проектам у рамках спільних проектів із іншими компаніями. На жаль, банк не може взяти на себе ті ризики, які створює сьогодні країна. Регулятором багатьох питаннях є Національний банк України, який формує позицію держави щодо кредитування та надання фінансовим інституціям повноважень.

В Україні є ініціатива по створенню системи кооперативних банків. Як ви до цього ставитесь?

- Я думаю, що це слушна ідея. Будь-яка ініціатива щодо підтримки функціонування бізнесу на сьогодні є дуже актуальною. Проте подібні структури повинні мати чітку систему управління, адже вони зачіпають інтереси відразу декількох секторів економіки.  Потрібно забезпечити прозорість отримання коштів подібними організаціями, а також важливо забезпечити підтримку на етапі становлення подібних структур. Тут необхідно також  сприяння держави та  української фінансової системи в цілому.

Як плануєте розвивати інші проекти, зокрема широко анонсовані аграрні розписки?

- Ми будемо продовжувати  разом із  галузевими асоціаціями, виробниками та державними установами строювати нові програми та інструменти, які допомагатимуть аграріям отримувати додаткові кошти у найнеобхідніші моменти.

Які загрози українському агросектору ви вважаєте найбільш небезпечними?

- Слід більше уваги приділити безпеці харчової продукції. Нещодавно  я перебував у Лондоні, де ще раз було наголошено на великій загрозі майбутньому агросектору від таких хвороб як пташиний грип та АЧС свиней. Мне не можемо недооцінювати ці проблеми, адже вони напряму позначаються на прибутковості підприємств. Спільними зусиллями ми маємо подолати ці проблеми, бо якщо ми будемо робити це поодинці – втрати будуть більш серйозними. Імпортери дивляться на Україну, не лише на її можливості, а й на безпечність продукції, яка надходить від країни. Іноземні регуляторні органи не дивляться на проблеми окремого виробника, а забороняють експорт з держави в цілому. Тому ми готові підтримувати виробників у будь-який можливий спосіб. Проте ви також маєте взяти на себе  відповідальність за ваше майбутнє.  У вас наявні всі ресурси для того, аби ефективно управляти бізнесом.

Ірина Глотова

фото: 112.ua