Прощавай, МТЗ? Що чекає білоруські трактори в Україні після введення антидемпінгового мита

Україна вводить антидемпінгові заходи проти низки білоруських товарів. Згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, ставка спеціального мита становитиме 39,2% від митної вартості продукції. Рішення комісії набуває чинності 20 січня 2016 року.

Спеціальне мито стало реакцією України на дії Білорусі - дискримінаційні заходи щодо кондитерської та пивоварної галузей. «Спеціальне мито буде застосовуватись з моменту набрання чинності Рішення Комісії і до встановлення факту припинення Республікою Білорусь дискримінаційних та недружніх дій щодо України», — наголошується в повідомленні.

При цьому комісія не обмежилася продуктами харчування. Під дію компенсаційних заходів потрапили і такі важливі для білоруського експорту групи товарів, як трикотажні вироби, побутова техніка, шини і трактори. Останні в структурі білоруського експорту в Україну займають друге місце.

Довідка

За даними Національного статистичного комітету Білорусі, в 2014 році в країні вироблено 52,1 тисячі тракторів для сільського та лісового господарств. Це на 16,7% менше, ніж у 2013-му. Станом на 1 січня 2015 підприємства не реалізували майже кожний п’ятий трактор, на складах накопичилося 11 тисяч одиниць техніки.

Тракторами в Білорусі займається створений у 2014 році державний «МТЗ-Холдинг». Компанія об’єднує десять машинобудівних підприємств. З них трактори виробляють Мінський тракторний завод, Бобруйський завод тракторних деталей і агрегатів (міні-трактори), Сморгонський агрегатний завод (мотоблоки, міні- та спецтрактори) і Мозирський машинобудівний завод (гусеничні трактори). З весни 2015 року холдинг розпочав ребрендинг продукції. На зміну 11 торговим знакам прийде єдиний бренд Belarus. Основним кольором вибрано червоний.

Білоруські трактори представлені в 60 країнах. Традиційно ключовим є ринок СНД. Також техніка постачається в країни Європи, Африки, Латинської Америки, Південно-Східної Азії, в Австралію. Концепція роботи на зовнішніх ринках передбачає локальне виробництво продукції. На сьогодні складальні підприємства працюють у Росії, Україні, Казахстані, Румунії, Китаї, Камбоджі, Венесуелі тощо.

Останні роки МТЗ активно модернізує продукцію та освоює нові ніші. На Agritechnica 2015 холдинг представив Belarus-3525.6 з двигуном потужністю 355 к. с. еко-стандарту Tier 4 Final, автоматичною трансмісією та гідронавісною системою з електрогідравлічним управлінням.

Ще чотири роки тому продукція білоруських тракторних заводів займала перше місце за продажами в Україні. В 2011 році на імпорт з Білорусі припало майже чверть поставок тракторів.

З того часу білоруська сільгосптехніка дещо здала позиції в Україні. Тим не менше, реалізація тракторів на нашому ринку залишається непоганою.

За даними Державної фіскальної служби України, за результатами 2014 року, Білорусь поставила в Україну тракторів на 42,2 мільйона доларів, зайнявши третє місце в рейтингу країн-імпортерів. За підсумками 11 місяців 2015 року Білорусь посіла вже друге місце. Ввезено тракторів на 42 мільйони доларів. На фоні падіння поставок з інших країн частка білоруських тракторів в імпорті зросла з 15,4% в 2014 році до 20,6% — за підсумками січня-листопада 2015 року.

У популярному серед українських аграріїв сегменті тракторів потужністю 80—99 к. с. на продукцію північного сусіда придає майже 100% продажів. Непогані позиції «білорусів» і в сегментах 100—120 к. с. і  малогабаритної техніки.  

Головною причиною значного попиту є невисока ціна. Новий 81-сильний МТЗ-82 можна купити за 19 000-20 000 доларів, що мінімум вдвічі дешевше аналогічних за потужністю тракторів західних брендів і відсотків на тридцять-п’ятдесят — китайських.

На користь білоруських тракторів говорять широкий вибір моделей (потужністю від 33 до 355 к. с.) і модифікацій, а також можливість працювати з великою кількістю знарядь: як вітчизняних, так і імпортних. Для багатьох вагомими стимулами купити білоруський трактор є доступність запчастин і ремонтопридатність. Відремонтувати його можна в звичайній сільській майстерні чи в гаражі — складне обладнання для цього непотрібне.

Крім аграріїв, білоруські трактори активно купують будівельники, комунальники, лісівники.

В дилерських центрах, які займаються продажем білоруських тракторів, Agravery.com розповіли, що поки не планують змінювати цінову політику. «Є сподівання, що Білорусь відмінить заходи проти українських продуктів, а Україна скасує мито. Все залишиться, як є», — розповів один з дилерів. Водночас, зазначають учасники ринку, після інформації про введення мита інтерес до білоруської техніки зріс.

«Якщо мито запрацює, вже в лютому варто очікувати замороження продажів, — розповідає генеральний директор компанії «Украгропостач» Сергій Лесик. — Всі переварюватимуть нові ціни. Адже їх фактично доведеться підняти на розмір мита. Це відчутно. Тому, хто хоче мати білоруський трактор за старою ціною, варто купити його в грудні».

Після подорожчання білоруські трактори потраплять в один ціновий діапазон з китайськими. «При ціні в 23 000—25 000 доларів китайські трактори мають переваги перед білоруськими. По-перше, це технологічність. Скажімо, YTO випускає трактори за італійськими технологіями. По-друге, краща комплектація», — розповідає експерт ринку сільгосптехніки Сергій Даценко.

Водночас, наголошує він, швидко замінити «білорусів» китайські трактори не зможуть. Якщо в сегментах міні-тракторів продукція made in China в Україні давно відома і користується популярністю серед дрібних виробників, то в сегментах понад 80 к. с. «китайці тільки на початку шляху». Щоб нав’язати конкуренцію МТЗ, імпортерам для початку потрібно буде сформувати склади тракторів і запчастин.

«Якщо аграрій зможе приїхати до дилера і купити трактор, а не чекати кілька місяців, працюватиме сервіс, не буде проблем із запчастинами — звісно, інтерес до китайської техніки зростатиме», — пояснює експерт.

З подорожчанням білоруських тракторів у виграшному становищі опиняться і українські виробники. На сьогодні конкурентів продукції МТЗ виробляє тракторний завод у Дніпропетровську (ЮМЗ). Виробництво власного трактора під брендом «КИЙ» організувала «Укравтозапчастина».

«Якщо мито запрацює, ми отримаємо стимул збільшувати виробництво, — коментує директор Дніпропетровського тракторного заводу Віктор Гармаш. — Ціна між окремими нашими і білоруськими моделями коливається в межах 12 000—15 000 гривень».

Крім китайських і українських, потіснити білоруські трактори зможуть південнокорейські та моделі кількох західних брендів. Серед них — італійський Landinі та чеський Zetor з пропозиціями в ціновому діапазоні 30 000—40 000 тисяч доларів. Сюди ж потрапляє і 110-сильний трактор New Holland турецького виробництва. Ці трактори обганяють «білорусів» за рівнем надійності, безпеки, технологій, комплектацій. Як тільки ціновий розрив скорочуватиметься, все більше аграріїв звертатимуть увагу на них, зазначають дилери.

Водночас, на переконання Сергія Лесика, говорити про те, що білоруські трактори у разі введення спецмита залишать Україну передчасно. «Перерозподіл ринку буде, але чи станеться це вже в 2016 році і наскільки зміняться позиції гравців поки прогнозувати важко», — додає він.

З його слів, українські аграрії лояльні до білоруських тракторів. «Я не знаю жодного господарства, де вони б не працювали: чи це дрібний фермер, чи агрохолдинг. І справа не тільки в ціні. Це надійні прості в експлуатації машини. Конструкція відпрацьована роками. Плюс доступність запчастин», — зазначає Сергій Лесик.

Важливо також, що частину тракторів складають в Україні. «В списку продукції, на яку поширюється мито, є трактори та шини для сільськогосподарської техніки. Про машинокомплекти і запчастини — ні слова. Тому можна спрогнозувати ріст продажів МТЗ українського складання», — додає Сергій Лесик.

Євген Пилипенко