Реклама

Проблемний захист або чому не спрацював пестицид?

Коментарі

0

Основні помилки та проблеми при роботі з пестицидами.

Головний редактор Agravery.com

У період міжсезоння у сільгоспвиробників є час навчитись чомусь новому. І аби не вчитись на власних помилках під час сезону, варто повчитись на чужих під час зимового відпочинку. Тим більше, що зараз йде період закупівлі різноманітних розходників, зокрема ЗЗР. І чужі помилки можна врахувати зараз, адже досить часто трапляється так, що препарат спрацював не коректно чи взагалі не спрацював і причин цьому може бути дуже багат. Здебільшого усе залежить від людського чи погодного факторів. Тому Agravery.com розпитав сільгоспвиробників про найпоширеніші випадки неякісної роботи пестицидів у їх практиці.

Володимир Науменко, ТОВ АФ «Іванків»

- У моїй практиці траплялись випадки, коли не спрацьовували ґрунтові гербіциди. Був один рік, коли препарат через брак вологи не зміг забезпечити захист сої від бур’янів на належному рівні. Протилежна ситуація сталась із ґрунтовим гербіцидом на сої, коли пішли дощі і його промило, через що сою трохи підпалило. Проте на це вплинути ніяк не можна, це погодні умови. У цьому ж році ми використовували ґрунтовий гербіцид на кукурудзі, то його ефективність була чудовою, ніяких питань не було. Також декілька років тому був випадок, коли не спрацював страховий гербіцид по лободі білій через високу температуру. Справа в тому, що лобода утворює восковий наліт, який не дає препарату потрапити у рослину. У такому випадку можна додати прилипач, він покращить проникнення препарату в рослину та зменшить стікання крапель з листків. Але все одно не варто проводити обприскування в жарку погоду, оскільки чим жаркіше – тим більший восковий наліт. Краще працювати з ранку, коли пори рослини найбільш відкриті і восковий наліт не такий щільний. Взагалі лобода швидко адаптується до гербіцидів, тому потрібно постійно міняти препарати та використовувати пестициди з різними механізмами дії. Ще був випадок, коли на кукурудзі вносили препарати і полосами залишились бур’яни. З’ясувалось, що механізатор не попередив агронома про те, що на полі піднявся вітер, і через це препарат почало зносити. Йому варто було б зупинити обробку, але він цього не зробив. Ми провели бесіду із механізаторами, пояснили їм, що вони мають зупинятись та повідомляти про вітер агронома. А таких випадків, щоб щось трапилось через самі препарати, в мене не було.


Ярослав Мазуренко, ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт»

- Був у нас випадок, коли довго не було сходів ріпаку через посуху, а ґрунтовий гербіцид був внесений. Через те, що ґрунт не затінило листовою поверхнею, дія захисту скоротилась. Потім пішов дощ, на полі розвинулись бур’яни та зійшов ріпак, і в результаті ці бур’яни було важко знищити, не завдавши шкоди культурним рослинам. Також дуже важко впоратись із лободою на цукрових буряках, якщо пропустиш оптимальну фазу внесення. Гербіцид вносиш, лобода згорає, але з часом відновлює свою вегетацію.

Читайте також: Сергій Полянчиков: Дефіцит основних добрив підштовхнув розвиток ринку мікродобрив

Ще бувають випадки, коли не зовсім якісно промиваєш обприскувач після препаратів на основі сульфоніл-сечовини, а потім вносиш пестициди з гарними поверхнево-активними препаратами і культуру від того сильно пригнічує. Взагалі обприскувач дуже важко відмити від препаратів на основі сульфоніл-сечовини, бувають випадки, коли обприскувач простояв зиму, а на наступний рік ми відмічали фітотоксичність від того, що десь у трубках залишилась ця речовина. В результаті рослини три тижні стояли пригнічені і ми втратили врожайність. Справа в тому, що препарати здебільшого використовуються в нормі 7-8 грамів на гектар, тобто вони мають велику концентрацію і навіть ті залишки, що залишились десь на стінках чи згибах обприскувача, завдають значної шкоди рослинам. Тепер ми використовуємо спеціальний препарат для промивання обприскувача після використання гербіцидів на основі сульфоніл-сечовини. З усіма іншими препаратами такої потреби у ретельному промиванні спеціальними засобами немає, достатньо звичайної процедури.

Ще бувають ситуації, коли при заливанні препаратів в обприскувач плутають їх черговість і в результаті бакова суміш випадає в осад. Аби цей осад дістати з обприскувача витрачається декілька днів, яких в сезон просто немає. Та і препарати, які були зіпсовані, коштують не три копійки. Ще трапляються ситуації, коли з сусідніх ділянок на наші поля зносить вітром гербіциди і пошкоджує культури, особливо чутливі до цього посіви цукрових буряків. Збитки від такого знесення сягали 20 тисяч гривень, а це значна сума для невеликих сільгоспвиробників, що працюють поряд з нашими полями, але ми то питання владнали. А бувало так, що і ми припускались такої помилки, тоді самі були вимушені компенсувати втрати. Також пестициди можуть не спрацювати, якщо пішов дощ. Здебільшого, пестицидам вистачає 20 хвилин, для того, аби спрацювати. Але, якщо під час обприскування вас застала злива, то останні 100-200 метрів доведеться обприскувати повторно, але з меншою нормою витрати. Був випадок, коли ми застосовували інсектициди на цукрових буряках сім разів, аби знищити довгоносика, але все одно не впорались, їх було дуже багато і аби померти їм потрібно було з’їсти трохи буряку, в результаті вони з’їли забагато буряків, які ще були невеликими, одна-дві пари листків.


Володимир Гришко, ПСП «Ковпаківське»

- Частіше всього препарати для захисту рослин не спрацьовують через погодні умови або неправильне внесення. У суху погоду не спрацьовують ґрунтові гербіциди, а страхові препарати слабко контролюють лободу білу, яка за таких умов формує восковий наліт. А дощ під час обприскування змиває препарати. Пам’ятаю, вносили інсектицид, починається дощ, але ж ніхто зупиняться не буде, бо він може кілька хвилин покрапати та перестати, тому продовжуємо обприскування до того моменту, поки не піде сильний дощ. І взагалі, якщо ми внесемо на ті 15 гектарів інсектицид, а потім піде дощ, це буде все одно краще, ніж ми його взагалі не обприскаємо. Шкідники завдадуть нам ще більших втрат. Взагалі бажано, аби перед дощем пройшло 2-4 години, тоді препарати спрацюють як треба. Також існує обмеження на внесення при температурі повітря до 25 градусів, але, якщо в нас є потреба, ми працюємо і при 27 градусах. А що робити, коли у 21.00 температура ще 27, а потім випаде роса, по якій також працювати не рекомендується? Так, звісно рослини отримують опіки при температурі 27 градусів або працюємо по росі і втрачаємо ефективність, але це краще, ніж залишитись без захисту. Під час сильного вітру у разі нагальної потреби також вимушені працювати. У такому разі ми обираємо поле одним масивом, при обприскуванні якого препарат не потрапить на іншу культуру. А те, що трохи зносить, так то краще, ніж взагалі без обробки, та і покриття все одно більш-менш нормальне. Тим паче зараз є різні форсунки, повітряні рукави на обприскувачах, які допомагають зменшити вплив вітру. Тому працюємо на власний ризик, аля якщо часу не вистачає, то це себе виправдовує.

Читайте також: LAMMA 2019: огляд новинок малопотужних тракторів


Володимир Мурсіков, Інарія (дистриб’ютор)

- Якщо не спрацював препарат, який був придбаний в кредит, то сільгоспвиробник довго не розбирається, а одразу телефонує до дистриб’ютора та каже, що йому продали щось неякісне. Він навіть не думає, що цей препарат могли внести в стресових умовах, чи форсунки забились і препарат спрацював полосами, або обприскали із меншою нормою чи взагалі не внесли той пестицид. Ні, ніхто не розбирається, одразу препарат поганий, дистриб’ютор поганий, бо він взяв в кредит. А от якщо людина придбала препарат по 100% передплаті, то вона спочатку в усьому розбереться, усе перевірить, спитає у агронома чи він вніс той препарат, яка була норма внесення, яка температура, фаза культури, чи не було вітру, чи відрегульований обприскувач і лише тоді зателефонує до мене і скаже «Володимир Михайлович, там щось сталось із препаратом, може твої хлопці приїдуть подивитись». Тобто вже йде нормальна розмова. Я вам скажу, був у мене випадок у Харківській області. Телефонує мені клієнт і каже – не працює оригінальний гербіцид на цукрових буряках. Ми виїжджаємо вночі, в 8.00 вже в господарстві і знаєте, що з’ясовуємо? Що господар був у відпустці, агроном гербіцид не вніс взагалі на це поле, бо погодні умови були несприятливими і препарат залишився в коморі. І виявилось, що ми їхали пів ночі заради того, аби з’ясувати, що препарат не використали взагалі. Уся справа в тому, що препарат був придбаний в кредит і тому сільгоспвиробник довго не розбирався, а одразу викликав нас. З того часу я маю прислів’я «препарат працює, коли він внесений в полі, а не лежить в коморі».



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама