Реклама

Представники посольства Великобританії: Україна, як глобальний гравець агроринку, може диктувати свої умови

Коментарі

0

Як розвивається співпрація України з Великобританією, які труднощі є у всього світу в роботі з Китаєм, що робити українському бізнесу, аби успішно працювати з ЄС, у інтерв'ю Agravery.com розповіли представники посольства Великобританії. 

На найбільшій в Україні практичній виставці техніки «Битва Титанів-2016» Agravery.com зустрівся із першим секретарем з питань енергетики та комерції посольства Великої Британії в Україні Кріною Лавері  та заступником керівника організації Agri-Tech з питань агросектору Кліффом Вілсоном, які поділилися з нами своїм баченням розвитку аграрної сфери в Україні, та дали практичні рекомендації по  роботі на зовнішніх  ринках.

 

Які ваші враження від України? Чи дійсно, з вашої точки зору, наша держава має настільки високий аграрний потенціал, як про це прийнято казати?

Кріна Лавері: - Всі країни добре розуміють, що Україна - глобальний гравець на ринку. За останні роки ваша країна досягла значних результатів у міжнародній торгівлі  зерном та іншими агротоварами. Водночас, конкуренція  між країнами за продаж зерна зростає, і це потребуватиме інших активних кроків у просуванні продукції. У Великобританії ціни на оплату праці і виробництво продукції значно вищі, аніж у вашій країні, тож єдине, за рахунок чого ми можемо тримати  відповідний рівень експорту – це продовольча активність.

Кліфф Вілсон: - Ми займаємось тим, аби допомагати британським компаніям у просуванні продукції, яку вони виробляють, на зовнішні ринки. У цьому контексті Україна – один із наших визначальних партнерів. Щороку кількість наших компаній, що працюють із українцями, зростає у геометричній прогресії. За останні декілька років можна констатувати пожвавлення торгового співробітництва між нашими країнами на 20%. Нам подобається рівень оснащеності деяких новозбудованих  українських ферм та обізнаність їх власників. Вони не бояться інновацій та  втілюють їх на полях.

 

Як взагалі ситуація із війною на  Сході України позначилась на  бажанні британських інвесторів працювати у нашій країні?

К.В.: - Важко сказати. Британські інвестори традиційно обережно ставляться до капіталовкладень.  Вони чудово розуміють перспективи і готові до співпраці, проте,  думаю, найбільші інвестиції з боку нашої країни ще попереду.

 

Яку продукцію з  України чекають у ЄС та, зокрема, у Великобританії?  

К. Л.: - У межах квот Україна постачає до ЄС великий перелік продукції. Звісно, для повноцінної торгівлі цього не вистачає. Незважаючи на законодавчі бар’єри, українські бізнесмени мають вдосталь можливостей для поставок. Так, до Великобританії надходить певна рослинницька продукція  «мade in Ukraine» –  овочі та ягоди.  Поки що партії невеликі, проте ягоди, органічна та біопродукція з вашої країни дуже високої якості. Тож у цьому напрямку, на мій погляд, потрібно працювати.  Ніша свіжих ягід та фруктів, вирощених без використання хімії та  пестицидів, зараз як ніколи прибуткова, ціни на неї тримаються на стабільно високому рівні.  Але, говорячи про збільшення кількості поставок, ви маєте більше фокусуватися на якості продукції.

Читайте також: Ольга Трофімцева: фермери та Мінагрополітики не люблять рахувати

 

Тобто дотримання якості автоматично зробить нашу продукцію бажаною для європейського споживача?

К.Л.: - Це комплексна робота і виробників, і держави. Потрібно бути послідовними – імідж країни як постачальника формується не за один-два сезони, і, на жаль, його дуже легко зруйнувати. Виробники не можуть існувати окремо від галузевих асоціацій, які мають опікуватися їхніми проблемами та допомагати їх вирішувати. Трикутник «держава-асоціації-агровиробник» є дуже ефективним важелем впливу у багатьох країнах. Не будемо забувати і про постійний обмін досвідом між фермерами із різних країн – це дуже корисний інструмент для кожного.

 

Збільшення продовольчої активності автоматично означатиме посилення конкуренції, чи не так?

К.В.: - Європейські фермери традиційно побоюються конкуренції, і держави захищають своїх виробників, особливо дрібні господарства. Водночас, світ змінюється і ЄС, так само як і Великобританія, скорочують субсидування фермерів  - це непростий крок. Це дає більше перспектив для розвитку і більше потенціалу для інших країн. У них немає підтримки, спеціальних угод, тощо – тож простір і можливості мають бути єдиними для всіх.

Читайте також: Що дасть українським аграріям розширення експортних квот в ЄС?

 

Наші аграрії скаржаться на те, що розвитку заважають низькі ціни на продукцію. Як бути у цій ситуації? Де шукати додаткову вигоду?

К.В.: - Ціни на молоко та зерно та інші об’єкти глобальної торгівлі на сьогодні знаходяться на дуже низькому рівні. Приміром, Великобританія подекуди виробляє молоко по ціні нижчій за його реальну вартість. Подібна ситуація стимулює фермерів у багатьох країнах розвиватись та підвищувати рівень технологічності процесів, вчить економити ресурси та впроваджувати нові технології – це той глобальний тренд, який відчувається уже  декілька років поспіль і буде актуальний ще як мінімум десятиріччя. Вигідно шукати нові ринки збуту із великою кількістю населення, що потребує продовольства -  Азійський, Тихоокеанський регіони.

 

Як ви вважаєте доцільно зосередитись на Азії, зокрема продажі зерна до Китаю, чи все ж вигідніше  у деяких аспектах торгувати із ЄС?

К.Л.: - Урожаї в Україні постійно зростають, тож, як глобальний гравець, вона в праві диктувати свої умови. Зерна у вас багато, вам не доводиться вибирати між Європою та Азією – продавайте туди, де є кращі умови та ціна. Контракти з китайцями однозначно є вигідними, адже, окрім продажів зерна, вони будуть у подальшому вкладати інвестиції в інфраструктуру  країни, з якою працюють, – нові  зернові  термінали, великі інтернаціональні агрокомпанії із Піднебесної вже незабаром будуть в Україні. Працювати із китайцями важко не лише вам, а й нам, у Великобританії. Дається взнаки різна культура, мова, законодавство –  виникає низка непорозумінь. Але вони усуваються завдяки якісній роботі та підтримці британських торгових представництв у цій країні, не лише у ключових містах, а й у регіонах. Просування британської продукції відбувається  комплексно, за єдиною стратегією. Це має зробити і Україна. Дуже важливою є підтримка на державному рівні логістики із вашої країни – нові проекти, що зможуть здешевити доставку продукції до Азію.  

Читайте також: Україна може експортувати плоди та ягоди до 48 країн 

 

Що ви маєте на увазі?

К.Л.: - Вже за декілька років сільське господарство України маєте перейти на інші, європейські стандарти ведення бізнесу. Запитань до якості українського зерна чи курятини немає. З овочевим сегментом, крупами, молочною продукцією вам належить попрацювати. Рівень оснащеності деяких заводів, які були побудовані іще за радянських часів, залишає бажати кращого. Цієї минувщини потрібно позбуватися і прагнути до кращого. Це потребуватиме часу, проте Україна все ще залишається інвестиційно привабливою країною.

 

Нещодавно Україна та Канада підписали угоду про економічне партнерство. Чи можна очікувати підприсання  у майбутньому подібних угод із іншими країнами, зокрема із Великобританією?

К.Л.: - Підписання подібних угод засвідчує готовність прогресивних країн до поглиблення співпраці із вашою країною, і це позитивний сигнал для решти. Що стосується Великобританії, то як ви знаєте, за результатами нещодавнього референдуму британці висловились за вихід із Євроспільноти. Якщо це відбудется, Великобританія потребуватиме нових торговельних партнерів. Цілком ймовірно, одним із них може стати Україна. Проте це віддалена перспектива, набагато важливіше зосередитись на тих процесах, які відбуваються у  Великобратинії  зараз.

 

Вже декілька років у нас говорять про можливість зняття мораторію на продаж землі. Як ви особисто ставитесь до цього питання?

К.В.: - Дуже важке і суперечливе питання. З одного боку земля – це товар, вона має вільно продаватись та купуватись усіма охочими. З цього можна отримувати неабиякий зиск. З іншого – ситуація всередині країни зараз далека від ідеальної, і це не найкращий час, аби впускати сюди значний іноземний капітал. Ринок землі буде сформований, але не так швидко, - приблизно за 7 -10 років.

 

І останнє запитання – якою ви бачите  аграрну Україну через 10 років?

К.В.:  - Тут талановиті люди, багато природніх ресурсів, аби зробити майбутнє по-справжньому яскравим. Я впевнений, що законодавчі перепони, проблеми із оподаткуванням будуть незабаром подолані. Держава та аграрії зможуть зрозуміти одне одного, адже мета одна – добробут населення та стабільний імідж держави.  Не чекайте завтра, працюйте над репутацією країни вже сьогодні.

К.Л.: - Я за своєю природою оптиміст. Бачила, якою була Україна ще 3 роки тому, і не можу не відзначити позитивні зміни, що відбулись за цей короткий проміжок часу.  У вас попереду великий шлях, але  перші зміни уже відбулися – українці думають і діють інакше. Якщо ви подолаєте війну та корупцію, будете захищати права людей в країні та за її межами – велике майбутнє гарантоване. Ваші люди освічені і сильні і це найкраще підґрунтя для того, аби робити сильну державу. Власне, чого я всім бажаю.

Ірина Глотова



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама