Реклама

ПЛІДний діалог: як вплине минулогічне перевиробництво на бажання фермерів закладати сади та ягідники

Минулорічний урожай плодових фактично обвалив ціну на ринку. Так, за товарне яблуко виробникам на початку осені пропонували 50 копійок, що навіть не покривало затрат на збирання, і вони вимушені були залишати плоди у садах. Чи вплине ситуація на бажання закладати нові сади у поточному сезоні і чи справді деждотації є єдиним стимулом для галузі?

журналіст Agravery.com

У нещодавньому інтерв`ю Agravery.com засновник ФГ "Батьків Сад" Ігор Цибенко, що спеціалізується на продажі саджанців, жалівся на те, що ціни на плодову та ягідну продукцію просіли, тож певна частина проектів  з закладки садів була поставлена на «паузу», а разом із цим і купівля саджанців. Не всі колеги з ним згодні. "Попит на саджанці яблуні залишається стабільним, питання лише які сорти бажають культивувати садівники надалі, тому до вибору зараз підходять більш ретельно. Можу відмітити що все більше запитів від фермерів щодо купівлі органічних саджанців плодових, зокрема, груші. Адже навіть в такому урожайному сезоні ціни на грушу були як і попереднього року – на рівні 12-20 грн/кг", - говорить президент Академії органічного садівництва, власник сімейного розсадника Валентина Лановенко. Її слова опосередковано підтверджує і офіційна статистика. Так, згідно із даними асоціації "Укрсадпром", 2018 році в Україні було закладено майже 4 тис. га нових насаджень плодово-ягідних культур: найбільшу площу було засаджено фундуком (1039 га) та волоським горіхом (861 га), а от плодові та ягідні культури пасли задніх. Так приміром, яблуневі сади були висаджені на площі 0,608 тис. га, лохина – 0,518 тис. га.

Цікаво, що практично всі нові промислові насадження плодово-ягідних культур, закладені у 2018 році, були у тій чи іншій мірі профінансовані урядом шляхом компенсації 80% вартості посадкового матеріалу, що в цілому склало 261 млн грн фермерам з 22 областей України. Проте заявок було більше, ніж коштів, і цьогоріч програму "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" збільшили до 391 млн грн.

Читайте також: Contraфакт: мільйонні оборудки на пестицидах

Загалом, обсяг державної підтримки садівництва у 2018 році став найбільшим з 2012 року, а обсяги зберігання фруктів збільшились на 6% тільки за 2018 рік, та наразі складають близько 300 тис. тонн одночасного зберігання, коментують експерти «Укрсадпрому».

Робота "на виріст"

Не лише дотації дозволяють утримувати інтерес аграріїв до садівництва і нарощувати виробництво. "Ми спостерігаємо тенденцію, що ті компанії, які все ж таки закладають нові сади, роблять це свідомо і з огляду саме на експортний попит. Вони спочатку вивчають потенційні експортні ринки збуту, яким сортам, забарвленню, калібру надають перевагу покупці і планують виробництво", – стверджує головний аналітик "Української плодоовочевої асоціації" Тетяна Смірнова.

Що стосується обсягів виробництва плодової продукції у сезоні, то вони, якщо і будуть меншими, то не значно. Смірнова пояснює, що хоча за надврожайним роком, згідно із біологічним циклом, завжди йде є не настільки успішний, ситуацію випрмит вступ у плодоношення садів, які були закладені 4-5 років. "Тобто, в наступному сезоні не варто очікувати суттєвого зниження виробництва за умов відсутності погодних катаклізмів, на кшталт тих, що ми спостерігали навесні 2017 року", – прогнозує фахівець.

Читайте також: Своя ніша: скільки можна заробити на аквакультурі і вирощуванні африканського сома

Досить позитивно дивиться на цю ситуацію керівник департаменту "Маркетинг-Аналітика" оптового ринку "Шувар" Тетяна Гетьман. За її словами, минулоріч прогоріли лише ті виробники, які не працювали над якістю своїх плодів. Приміром, на сьогодні диапазон цін на яблука є досить широким від 2,5 до 8 грн/кг. Різниця обумовлена суто якістю продукції. Ціна 8 грн/кг є цілком задовільною, але таку покупець готовий платити за хрустке, соковите яблуко з гарним зовнішнім виглядом. На жаль, маючи досить великий обсяг пропозиції на ринку, якісного яблука в нас не дуже багато, а продавати неякісне яблуко навіть дуже дешево на внутрішньому ринку – важко. Тому виробники будуть збільшувати не площі, а навпаки – працюватимуть над якісними показниками продукції. Будуть більше опікуватись продуктивністю ділянок, аби з одиниці площі отримати максимум урожаю такої продукції, яку реально хоче бачити покупець на прилавках. "Наступні сезони я очікую саме якісного стрибка від українських садівників. Насадження будуть закладатись, відштовхуючись від потреби, а не бажання зробити велику промислову ділянку", – зауважує експерт.

Опитані Agravery.com фахівці сходяться на думці, що, враховуючи надлишкову пропозицію плодів (зокрема яблук) на внутрішньому ринку і тиск цін, оптимальним варіантом для садівників є акцент на експорт, а також на диверсифікацію експорту, зокрема, за рахунок нових ринків збуту.

Тим більше, що потенційних імпортерів досить багато, адже Україна має майже ідеальні кліматичні умови для вирощування яблук преміум-якості. Наразі УПОА разом з ФАО та ЄБРР організовує торгову місію до ОАЄ. Цей регіон щороку імпортує плодоовочевої продукції на $15 млрд. Більш того, покупці там вже проявляють зацікавленність в українському яблуці та не тільки і готові платити досить високу ціну за товар преміальної якості.  Потенційно цікавими для експорту є також і ринки країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії, що доводить як успішність попередніх місій у ці країни, так і той факт, що вони вже наразі активно збільшують обсяги імпорту українського яблука. "Більше того, навіть зараз ми не можемо в повній мірі задовольнити попит з боку цих країн через брак продукції експортної якості", – резюмує Смірнова. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама