Реклама

Пізнати ґрунт, або які системи моніторингу стану землі пропонують Україні

Уже до 2021 року Україна може отримати сучасну базу моніторингу українських ґрунтів, до якої матимуть доступ усі громадяни. Проте для цього науковцям та експертам доведеться об’єднати зусилля і дуже серйозно попрацювати над "білими" плямами у картах.

журналіст Agravery.com

За даними провідних ґрунтознавців, понад 13,4 млн га земель (з них 10,6 млн – орні) в Україні зазнають впливу ерозії та поступово стають непридатними для господарювання.  Нестача систематизованих даних про ґрунтові масиви та підходів до управління землею поглиблює цю проблему. Принаймні не дають її ефективно вирішувати. Також через нестачу данних про землю та низьку технологічність український АПК суттєво відстає від європейського, заявив на тренінгу "Відкриті дані та супутникові технології: можливості для журналістів, що працюють з аграрною й земельною тематикою" консультант програми Світового Банку та ЄС "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" Володимир Попов. Середня врожайність зернових в Європі - 6 т/га, в Україні - 4 т/га, незважаючи на родючі землі.

Окрім аграріїв, стикнулись із проблемою нестачі систематизованих даних про земельні наділи об’єднані територіальні громади. Нагадаємо, у рамках реформи децентралізації в Україні створено понад 700 ОТГ. Після передачі земель у власність у деяких ОТГ більше проблем, аніж реальних успіхів. Зокрема, громади скаржаться, що не мають точної інформації щодо того, скільки держава має передати їм земель. Наприклад, Agravery.com вже писав про досвід Чкалівської ОТГ в Харківській області, якій Держгеокадастр пропонував передати у власність громади 1155,7 гектарів земель. Проведення інвентаризації з боку громади показало значно більші цифри і, як наслідок, у комунальну власність громади було передано 3800 гектарів. Немає унормованої законодавчої бази, спеціальних знань, прозорих правил гри на ринку, і власне, ринку землі.

Як розповідає представник «Асоціації органів місцевого самоврядування та об’єднаних територіальних громад» Олена Валуєва, у бюджетах ОТГ надходження від оренди землі складають 25-35%. ОТГ могли б отримати б мати значно більше надходжень до місцевих бюджетів, аби точно знали про земельні наділи, їх склад, потенціал і могли ними розпоряджатися. "У більшості ОТГ відсутні генеральні плани земель. Їх не можна скласти через відсутність вичерпних даних про земельні ресурси. Постійно стикаємось із нецільовим використанням земель громад", – засвідчує Валуєва.  Її думку підтримує координатор національного проекту ФАО Оксана Рябченко. Вона констатує, що незважаючи на велику кількість науковців-ґрунтознавців, фахівців з дослідження ґрунту та геодезії, системності у питаннях ґрунтів в Україні і досі немає. «Якщо зараз не звернути увагу на цю проблематику, то процес деградації буде іще сильнішим. Працювати у агросекторі стане у рази складніше. Звичайно, далеко не всі мешканці сіл та фермери розуміють, наскільки це важливо для майбутнього, але Україна уже стає на цей шлях», – коментує Рябченко.

"Ліс" із даних

Науковці підтверджують, що хочуть навести лад у даних та оновити їх, бо наразі все розпорошене по різних інституціях. Як розповідає директор Національного центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» академік НААН Святослав Балюк, Україна завжди славилась своїми дослідженнями у галузі ґрунтознавства, займала лідируючі позиції у питаннях районування площ, придатності ґрунтів для вирощування тих чи інших культур. "Маємо напрацювання у питаннях фізики ґрунтів, прогнозування родючості ґрунтів, ерозії. Розробляємо нові моделі управління цими ґрунтами, дистанційного зондування,  моніторингу тощо. Проте цього замало, адже проблеми із чорноземами стають все серйознішими і вимагають саме системного підходу", – коментує він. Перші крупномаштабні ґрунтові дослідження інституту датуються іще 1957-61 роками і вони, хоча і періодично оновлювались, уже застаріли. Науковці засвічдують, що останній раз  дані оновлювали у 2005 році.

Простий приклад: якщо раніше ґрунтознавці виділяли 5 видів ґрунтів в Україні, то тепер 12. «Сучасних карт немає, а на основі застарілого робиться нормативно-грошова оцінка земель, яка взагалі не відповідає дійсності. Тому потрібно провести великомасштабне дослідження за допомогою різних сучасних методів як наземних, так і аеро- та фотозйомки. Поки що грошей на це у наукових установ немає», – бідкається науковець.  Як зазначає  генеральний директор Інституту охорони ґрунтів України Ігор Яцук, їх установа протягом останніх п'ять років моніторить орні землі по ключових показниках. Цим землям видається агрохімічний паспорт, який є єдиним документом в Україні, що  фіксує якісні показники ґрунту по конкретній ділянці. «Створено базу даних, у інституті є сервер на 100 терабайт, який дозволяє вміщувати всю інформацію щодо якісних показників ґрунту конкретного поля. Цей моніторинг дає змогу фермерам приймати рішення щодо використання СЗР та добрив. Але загальних даних по всіх полях в Україні у нас немає. Це дало б суттєвий поштовх для розвитку АПК, збільшило потенціал урожайності, щонайменше, вдвічі», – каже Яцук. 

Об’єднати сили

Задля того, аби вирішити цю проблему розрізненості даних і створити спільні підходи до проблеми 24 травня 2019 року за підтримки ООН, Глобального ґрунтового партнерства, Мінагрополітики та Мінекології було створене «Українське ґрунтове партнерство» (УҐП). Воно стане частиною субрегіонального «Євразійського ґрунтового партнерства» (ЄАҐП) і «Європейського ґрунтового партнерства»(ЄҐП) під егідою «Глобального ґрунтового партнерства».

Глобальне ґрунтове партнерство – механізм, який був заснований у 2012 році, і визнаний у всьому світі, а його діяльність спрямована на загальне висвітлення проблем ґрунтів. 

Очікується, що УҐП буде діяти як єдина національна платформа, що сприятиме діалогу та співпраці між зацікавленими сторонами на рівні країни, відіграватиме важливу роль у відстоюванні та координації ініціатив для боротьби з деградацією земель. Учені сподіваються, що це забезпечить належне представлення українських ґрунтів у світовій спільноті. Відкриє можливості для комунікації і співробітництва наших ґрунтознавців. Одне із ключових завдань УҐП – формування бази моніторингу українських ґрунтів. Це допоможе дослідженню земельних ресурсів, об’єднанню наукових досягнень лабораторій, що вивчають ґрунти, формуванню бази моніторингу українських ґрунтів. «Основними цілями ГҐП є популяризація сталого управління ґрунтами. Таким чином українська національна платформа доєднається до світової ґрунтознавчої спільноти і матиме можливість отримувати і обмінюватись даними, отримувати експертну та технічну підтримку», – розповідає  регіональний координатор «Глобального ґрунтового партнерства» Наталія Родрігес Евхеніо.  Вона засвідчує, що організація, так само як ФАО, готові підтримати Україну, і очікує, що формування УҐП буде тривати до кінця цього року, а об’єднання даних про земельні ресурси можна буде завершити до кінця 2021 року.

Втім, українська сторона достатньо скептична щодо зазначених строків – надто велика робота у науковців попереду. Як зазначає національний консультант ФАО Юрій Дмитрук, далеко не всі земельні дані можуть бути відкритими, адже частина із них захищена  на законодавчому рівні і для цього потрібно буде внести зміни у закони. «На мій погляд, те, як швидко Україна отримає базу моніторингу ґрунтів залежіть від можливості учених дійти згоди, а також  бажання як українських, так і іноземних інвесторів та фондів підтримати цей глобальний проект. Зараз ми працюємо із усіма зацікавленими сторонами», – підсумував він.

Зйомка з космосу

Не тільки проект УҐП може суттєво покращити становище із земельними ресурсами. Як розповідав Agravery.com раніше, ще минулого року в Україні у рамках проекту “Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах” було розпочато проект з дистанційного зондування землі по всій території України. За допомогою зйомки з космосу ДЗЗ використовують для оцінки площ посівів, стану с/г культур та прогнозу їх розвитку,  прогнозування врожайності, контролю за сівозмінами тощо. Минулого року проект розпочався в Київській, Львівській та Миколаївській області, а цьогоріч буде розширений на всю територію України.

Інформація, отримана після обробки супутникової зйомки, впевнена Наталія Куссуль, заступник директора Інститута космічних досліджень НАНУ, консультант програми Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними відносинами в Україні”, дасть державі змогу контролювати стан українських грунтів та боротися з їх виснаженням. Зокрема, моніторинг продемонстрував, що на 12% полів Миколаївської області, де росте соняшник, його саджають безперервно вже протягом трьох років, а ще на 50% раз на два роки? Хоча ідеальним вважається висаджувати соняшник на полі раз на сім років, а прийнятним - раз на 3-4 роки. У Київській області зловживають посівами кукурудзи - на 12,3% полів її саджали безперервно з 2016 по 2018, а ще на 42% по два роки поспіль.

Позиція фермерів зрозуміла: культури рентабельні, але нехтування сівозміною може призвести до того, що стан грунтів в регіоні значно погіршиться і легендарні чорноземи зникнуть. Адже, як говорила на тренінгу Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру, щоб виснажити землі, треба вісім років, а щоб їх поновити майже п'ятдесят. Тож наявність вичепної інформації та широке використання високих технологій дозволить і аграріям, і громадам, і державі працювати “на полях” з відкритими очима та підвищувати ефективність роботи, зберігаючи землю. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама