Після вступу до ЄС Україна отримає право на сільськогосподарські субсидії?

Після вступу до ЄС Україна отримає право на сільськогосподарські субсидії. Однак, враховуючи зміни у підходах до субсидування та обмежені бюджетні ресурси Європейського Союзу, українському аграрному сектору не варто розраховувати на значну підтримку. Слід вибудувати власну бізнес-модель, що забезпечить стійке майбутнє вітчизняному агросектору. 

Як впоратися із викликами, що стоять перед українським аграрним сектором після вступу до Європейського Союзу? Як визначити ефективну стратегію розвитку в умовах обмежених субсидій та нових підходів ЄС до підтримки фермерів? Відповіді на ці запитання надає керівниця проєктів АВМ по співпраці з переробкою Олена Жупінас.

Аграрний сектор ЄС тримається субсидуванні: якщо рівень підтримки зменшити, європейські сільгоспвиробники просто не виживуть. Цей факт підтверджує занепокоєння німецьких фермерів, яке вилилось в  масштабний тижневий страйк . Тисячі аграріїв заблокували автомагістралі та дороги міст, протестуючи проти скасування субсидій на дизельне паливо. Подекуди до них долучаються польські фермери з прикордонних районів. Інформаційний портал Onet вже назвав цей страйк “Смерть у розстрочку”. 

Який урок із цього має взяти Україна? 

У ЄС діють програми підтримки фермерів, але чи можуть українські виробники молока на це розраховувати, коли Україна стане членом ЄС? Вже сьогодні Європарламент, плануючи єдину аграрну політику і розробляючи стратегії розвитку сектору та підтримки фермерів (Common Agricultural Policy, САР), виходить з того, що з 2030 року Україна буде членом ЄС. Якщо проаналізувати бюджет ЄС і нинішні програми підтримки, то 62% усього аграрного бюджету мало б бути спрямовано Україні. Чи погодяться фермери євроспільноти на менші дотації? Наразі вони вбачають найбільші ризики і висловлюють занепокоєння з приводу збереження найбільш популярної в межах ЄС програми підтримки фермерських господарств — дотації на 1 га оброблюваних угідь.

Коли ж до ЄС долучиться такий аграрний монстр як Україна, навіть з урахування втрати тимчасово окупованих і замінованих сільгоспугідь, це стане великим викликом для традиційної консервативної системи в плані надання саме такої підтримки. Тому вже зараз відбувається трансформація діючих програм.

Як зазначає Єжи Плєва, експерт Team Europe Direct, у міру зростання кількості членів ЄС, скорочуються загальні обсяги підтримки фермерів і до 2027 року мають знизитись до 0,3% ВВП. Змінюються й вектори цієї підтримки. Якщо раніше значна частина коштів виділялась на стимулювання виробництва, то з часом все більше й більше — на його екологізацію та зменшення впливу на довкілля.

З огляду на це українським фермерам не слід плекати надію на мегафінансову підтримку від ЄС на розвиток виробництва, а вже зараз підвищувати ефективність і відповідність екологічним нормам.

Одночасно Польща активно протестує проти українського експорту агропродукції вже зараз. Подібні закиди лунають навіть під час їх участі в протестах у Німеччині. А ринки, які “рекомендуються” Україні - це Азія та Африка. Так, ці ринки ємні, але дешеві. Тому для того, щоб балансувати і працювати на них, нам тим не менш потрібний європейський ринок.

Отож українським виробникам молока варто розуміти, що розраховувати на субсидії ЄС в майбутньому не має сенсу. Натомість слід покладатися на власні зусилля і не забувати, що, незважаючи на відсутність підтримки, вимоги до якості та безпечності продукції українських агровиробників будуть такими ж, як вимоги до інших фермерів в ЄС (Green Deal, декарбонізація та ін.).

Варто за рахунок тих плюсів, які вже є у веденні аграрного бізнесу в Україні, вибудовувати нову систему. 

В наступних публікаціях ми розкриємо цю тему глибше і поговоримо про те, яким шляхом іти, аби побудувати стійку бізнес-модель для України в теперішніх умовах і у повоєнному майбутньому.