Операція "кооперація": як селянам організувати бізнес коло хати

Навіщо селам створювати кооперативи, чому високомаржінальні продукти мають вироблятися саме населенням та як кооперація дає можливість агрохолдингам втримати пайовиків, розповів Василь Мартюк, директор благодійного фонду "Агрохолдингу "МРІЯ".

Розвиток українського села - болюче питання, яке постійно обговорюють під час прийняття рішення про продовження мораторію на продаж сільгоспземель або обговорення тих чи інших пільг. Тим часом щороку з карти України щорічно зникає тридцять сіл, а в тих, що залишились, катастрофічно зменшується кількість населення. Головна причина - в багатьох селах нема роботи, а працюючі агрохолдинги, що займаються великотоварним виробництвом, не потребують такої кількості робочих рук. У пошуках рецепту порятунку Agravery.com вирішив за підтримки агрохолдинга "Мрія" створити спецпроект "Кооперація - відродження села", адже саме кооперація - це шанс знайти гідну роботу біля власної хати. У спецпроекті ми розповідатимемо про вдалі приклади кооперації, проблеми, які вона вирішує та компанії й проекти, які дають селянам змогу створити такі кооперативи. А щоб показати, що це не новий для світу шлях, ми писатимемо про історії кооперативів з різних країн.

"Мрія" - один з активістів розвитку кооперації в Україні. З переходом агрохолдингу під управління нових власників – великих банків та інвестиційних фондів – вже другий рік поспіль одним з найважливіших соціальних напрямків роботи компанії є популяризація цього руху в Україні. З 2015 року "Мрія" витратила на це 1,5 млн і не збирається зупинятися. 

Про плани "Мрії" щодо кооперації, складнощі роботи з громадою та значення кооперативів для села Agravery.com розповів Василь Мартюк, директор благодійного фонду "Агрохолдингу "Мрія".

Нещодавно ви відкрили новий кооператив, який займається сушінням овочів та ягід. Скільки зараз кооперативів загалом працює під егідою «Мрії»? І що для вас кооперація - спосіб зберегти лояльність пайовиків до компанії? Вони бачать, що ви із ними працюєте, і це є додатковим важелем не змінювати орендаря.

- Ми допомагали створювати десять кооперативів. Перший - ягідний, «Файна поляна». Також три молочних кооперативи, «Щедрий край», який сушить овочі та ягоди, «Старий млин», що виготовляє та фасує крупи та робить олію, три кооперативи, які надають послуги з обробітку ґрунту та збирання врожаю, та один, де шиють одяг та домашній текстиль.

Щодо мотивів, то так, це для людей додатковий стимул працювати з нами. Вони бачать, що компанія йде назустріч, підтримує, допомагає створювати нові робочі місця. Тобто питання, працювати з нами чи ні, само по собі знімається. Якщо компанія справно платить орендну плату, є сама по собі прозорою (сплачує податки), реалізує соціальні проекти, а ще й допомагає селу розвиватися через кооперативи, це дуже добре.

 

Напрямки кооперативів доволі різні. Як ви обирали, кого підтримувати?

- Ми думаємо ще збільшити кількість напрямків. Наприклад, вирощування та збут квасолі, часнику, картоплі, спеціальних сортів, а також кооперативів з розведення кролів та бджільництва. Але напрямки, у першу чергу, обирають наші пайовики. Вони основні наші партнери - це їх ініціатива. Громада збирається разом і вирішує, чим хоче чи може займатися. Наприклад, тут постійно вирощували овочі, тож давайте об'єднаємося, бо знаємося на цьому, спільно можемо закуповувати саджанці, добрива, ЗЗР дешевше, можемо спільно надавати послуги із обробітку ґрунту при підготовці до посадки тих же самих помідорів. Далі спільно йдуть засоби захисту, які скуповуються оптом. Після цього ми разом збираємо цю продукцію та маємо можливість реалізувати її, як велику товарну партію, за вищою ціною. Або ж, як було із сушкою, люди об'єдналися, сплатили вступний внесок, допомогли із будівельними й ремонтними роботами, допомогли із закупівлею обладнання, спільно створили цех. Тобто на всіх етапах, які я перелічив, люди мають можливість економити при закупівлі і отримати вищу ціну при збуті.

 

Ініціатива завжди виходить не від вас, а від громади? Чи ви підказуєте, на що подивитись?

- Обов'язково, бо якщо немає ініціативи від людей, то ми за цей проект не беремося. Вийде не кооператив, а наше підприємство. Але підказати, якщо громада хоче, але не знає, за що взятися, ми можемо. Аналізуємо ситуацію, яка склалася у цьому селі, чим вони до того займалися, і пропонуємо релевантні варіанти. Скажімо, так створився молочний кооператив у селі Конюхи. Це єдине село у Козівському районі, де збереглося велике поголів'я корів - 400 голів, коли у сусідніх населених пунктах є лише по 100-150. Тобто є всі передумови, щоб отримувати більші прибутки із молока.

 

Що має бути у громаді, щоб їх кооператив був успішним та ви його підтримали?

- Має бути лідер, який буде за собою вести. Бо дуже часто люди на зборах цікавилися кооперацією, але ніхто не міг їх зорганізувати. А без людини, яка їх буде усіх за собою об'єднувати і штовхати, кооператив не реалізувати. Тому наявність лідера - одна із ключових вимог до кооперативу.

Загалом ми пропонуємо реалізовувати кооперативи у тих населених пунктах, де компанія має найбільший земельний банк. Компанія отримує кошти на землі, яку нам віддали в оренду пайовики, і ми вдячні громаді за довіру. І маємо перед ними соціальну відповідальність. Втім, не завжди земельний банк у конкретному селі великий. Наприклад, у Старому Почаєві, де ми відкрили кооператив минулого тижня, у нас в обробітку близько 200 га землі, але це 95% землі, яка є в селі. Решта в руках одноосібників. Але в усіх селах, де є наші кооперативи, більшість землі має орендуватися нами. Ми не будемо підтримувати кооперацію в селах, де переважна частина земельного банку орендується іншими аграріями. Бо нас не зрозуміють в інших селах. Скажуть - як це так, ми вам віддали всю землю в обробіток, ви на нашій землі заробляєте кошти, а віддаєте у сусідньому селі, де й половини землі не в "Мрії”.

Але ми відгукуємось на ті кооперативи, які створені за підтримки інших організацій. Скажімо, у Старому Почаєві кооператив створюється за підтримки Програми Розвитку ООН (ПРООН)  і ЄС "Розвиток місцевих громад". Однією з вимог надання грантів у таких великих організаціях є наявність 10-20% підтримки від місцевого бюджету або бюджету громади, спонсорів. Таким чином, закордонні організації виділили 25 тис доларів, ми надали 100 тис. грн.

 

Ви, узагалі, купуєте продукцію у кооперативів, якими опікуєтесь?

- Для нас це виключно соціальна відповідальність і створення робочих місць у наших населених пунктах. Ми ані молока, ані ягід не купуємо. Адже й переробкою цих продуктів наш агрохолдинг теж не займається. Лише можемо допомогти громаді знайти покупця. Але у жодному випадку не нав'язуємо. Коли минулого тижня я був на зборах кооперативів, де приймалося рішення про те, кому здавати молоко, ми запросили представників трьох різних переробників. І вони перед громадою розповідали: ми от готові платити 5 грн/літр, кошти щотижня. Інші кажуть - а ми також 5 грн, але розраховуватися кожного дня і все повністю офіційно. А треті - 4,5 і більше не можуть дати. Громада сама вирішує, із ким працювати.

Читайте також: Сільські громади: як розвивається найбільший полуничний кооператив

 

Але робочі комбінезони ви купуєте в кооперативі.

- Бо комбінезони нам потрібні. Але цей кооператив також окрема юридична особа, яка не має жодного відношення до "Мрії". Ми, щоб дати людям почати справу, допомогли із ремонтом приміщення, із закупівлею необхідного обладнання (швейні машинки, оверлок, вишивальну машинку). І, відповідно, щоб вони почали працювати і мали своє портфоліо, вирішили дати перше замовлення на пошив необхідних нам костюмів. Ціна для нас була трошки дорожчою, ніж ми могли б придбати в іншому місці. Але ми свідомо пішли на це, щоб допомогти їм стартувати. Зараз вони шукають замовлення на стороні. У них замовляють костюми лікарні, вони шиють камуфляж для АТО.

 

В чому полягає ваша функція під час створення кооперативів?

- Ми виділяємо кошти на створення виробничих потужностей, в деяких випадках віддаємо якусь техніку, наші аналітики допомагають громадам налагодити працю. Ми возимо людей на конференції та навчальні семінари. Наприклад, по молочному напрямку ми співпрацювали із Львівською аграрною дорадчою службою, яка близько 5 років займається розвитком молочного напрямку в Україні. Їх підтримує канадське посольство в Україні, вони постійно їздять за кордон, возять фахівців в Канаду і країни Прибалтики. У них є дуже успішні уже реалізовані кооперативи на Львівщині у молочному напрямку. Цього року ми кілька разів організовували екскурсії наших сільських голів та просто зацікавлених людей у діючі кооперативи. Показували їм молочні сімейні ферми. Бо створення молочного кооперативу - лише перший етап у розвитку молочного напрямку. Маючи уже 5-10 корів, можна отримувати нормальні гроші, і це вже є певний бізнес для сільської сім'ї. І ми возили і показували саме такі ферми. «Щось із нічого» - сарай/хлів, який зараз реконструювали, придбали на додаткові кошти гумову підстилку, лампи, світло, поїлки, обладнання для доїння корів – і таким чином справді можна заробити гроші. А по ягідному наші представники організовували поїздки у Житомирську область - розсадник “Брусвяна”. Невеликі підприємства також возили в кооператив "Українська ягода" у Житомирській області.

 

Тобто ви намагаєтеся залучити до кооперативів нові технології.

- Звичайно. Бо технології йдуть вперед, не можна відставати. Є нові сорти, є нові підходи до вирощування. Щоб отримати більшу кількість ягід чи більші надої від корів, має бути відповідна кормова база, певний раціон харчування. Цьому всьому треба вчити людей.

 

Як ви вважаєте, які взагалі складнощі є перед громадами на шляху створення кооперативів?

Повторюся, брак знання і технологій - це дуже велика проблема. Потрібні фахівці, які навчать, розкажуть технологію від початку і до кінця. І будуть перший рік-два вести, умовно кажучи, людину за руку і казати, що у даний момент потрібно таке добриво, а потім такі засоби захисту. Провести повністю по технологічній карті від початку і до кінця, щоб люди навчитися вирощувати правильно і отримувати якісний продукт.

 

Часто трапляються конфлікти, що частина села хоче бути у кооперативі, а решта вважає, що їх обдурять?

- У нас таке було у одному населеному пункті, де ми допомагали  створювати кооператив, але ініціатором цього були конкуренти. Вони розуміли просто, що якщо компанія допоможе створити кооператив, їй вдасться створити додаткові робочі місця, то, відповідно, шансів у них забрати землю не буде. Тому вони й підбурювали людей. Ми створювали молочний кооператив, а вони зібрали людей, які взагалі корів не мають і подумали, як би палки в колеса поставити, щоб цього кооперативу не створити. Коли ми вже організовували другі збори, то запросили лише людей, які мають корів, і  виносили на порядок денний тільки створення кооперативу. То люди одноголосно підтримали ініціативу. Тобто, як правило, проблему можуть створити конкуренти, мешканці села, як правило, «за». Також варто додати, що цінність кооперативів розуміють священики, зокрема греко-католицької церкви. Оскільки кооперативний рух на Західній Україні, де в основному компанія “Мрія” присутня, свого часу активно підтримувався Андрієм Шептицьким, який активно розвивав кооперацію в селі. Далі за кошти із кооперативів будувалися народні доми, просвіта, підтримувалися молодіжні організації. Тобто це було одним із елементів формування української нації у той період.

Читайте також: Ягідна кооперація: як село заробляє на спільному вирощуванні малини

 

А зараз?

- Зараз я вірю і вважаю, що це так би й мало бути далі. Через те, коли ми створюємо кооперативи, то запрошуємо директорів шкіл, людей інтелігентних, освічених, які знають історію, запрошуємо священиків, людей, яких поважають у селі, які є авторитетними, щоб вони підтримали цю ідею і, відповідно, краще до людей донесли наші ідеї. Також варто сказати, що важливим елементом у створенні кооперативів є наочне навчання. Тобто окрім того, щоб просто приїхати і розповісти людям, треба зібрати людей і завезти в уже діючий кооператив. Щоб вони поспілкувалися із людьми, які уже, скажімо, кілька років у кооперативному русі приймають чи збувають молоко, займаються вирощуванням ягід. І коли вони приїздять і на власні очі бачать, що це справді працює і це такі ж самі люди, як і вони, то кажуть "так, це реально".

 

Якщо говорити загалом, що таке кооперація для українського села?

- Я особисто вважаю, що це рятівний круг. Села, де громади будуть об'єднані і згуртовані, де буде якась переробка, якесь виробництво, де люди матимуть можливість і бажання заробляти на своїй землі, то оці села й залишаться та будуть активно розвиватися. А інші будуть, на жаль, занепадати. Але це все, у першу чергу, залежить від самих людей. Тобто, чи вони самі цього хочуть.

 

За якими напрямками, як ви вважаєте, буде розвиватися кооперація? Що в першу чергу робитимуть об’єднання селян?

- Працюватимуть з нішовими напрямками. Скажімо, екопродукція, ягоди, молоко, овочі - це високомаржинальні продукти, які потребують, у першу чергу, багато ручної праці. І, відповідно, в українському сільському господарстві буде симбіоз великих компаній із кооперативами по селах. На великих площах і далі мають вирощуватися зернові культури, які приносять валюту в Україну та збільшують темпи економічного розвитку нашої держави.

Читайте також: Кооперативи «Мрії»: компанія інвестує у виробництво ягід, молока та пошиття костюмів трактористів

А малі фермери, населення мають кооперуватися і заробляти на високомаржинальних культурах, для яких їм достатньо 50 соток біля хати. Коли їздимо по селах, бачимо, що всі городи, поля, присадибні ділянки заростають бур'янами, люди не бачать перспективи, залишаються вірні картоплі, моркві, буряку. Хоча навіть морква й буряк цікаві для вирощування через кооперативи, але це має бути певний сорт, певна технологія, щоб сформувалася однотипна партія, яка буде цікава для великих скупників.

Наталія Гузенко


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама