Олександр Григорович: Про інфраструктурні проекти китайці говорять як майбутні власники ДПЗКУ


Що зміниться в діяльності ДПЗКУ з приходом нового керівника, чи переглядатимуться умови "китайського контракту", розповів в.о. голови правління корпорації Олександр Григорович.

6 жовтня цього року Олександр Григорович замінив свого попередника, Бориса Приходька на посту в.о. голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації. Які завдання поставлено перед новим очільником ДПЗКУ? Чи переглядатимуться умови «китайського контракту»? Наскільки зміниться стиль керування корпорацією? Відповідь на ці та на інші питання Agravery.com отримав у в.о. голови правління ДПЗКУ Олександра Григоровича.

Читайте також: "Китайський" воїн: чим запам’ятався колишній очільник ДПЗКУ Борис Приходько

Які завдання поставило перед вами Мінагрополітики?

- Головне – налагодження співпраці з нашими китайськими партнерами, від чого залежить як і доля корпорації, так і доля взаємостосунків між нашими країнами. Друге завдання – навести лад з поверненням ПДВ, викорінити «податкові ями», перейти в роботі на пряму співпрацю з сільгоспвиробником та звести частку посередників до мінімуму. І третє – забезпечити ефективне управління корпорацією та підготувати її до успішної приватизації.

Якою є наразі заборгованість по поверненню ПДВ, і як впливає ця проблема на ефективність роботи ДПЗКУ?

- Заборгованість по відшкодуванню ПДВ сьогодні в нас найбільша серед державних підприємств та інших трейдерів. Прикро, що ми, котрі є експортером №1, не входимо навіть у топ-10 компаній по поверненню ПДВ. Якщо говорити про конкретні цифри, у цьому році ми заявили до повернення більше 1 мільярда гривень, а нам тільки 17 жовтня повернули перші 60 мільйонів гривень. У грудні маємо ще 244 млн грн. відшкодованого ПДВ. Але це всього третина від заявленого до відшкодування.

Які причини неповернення? Є справедлива критика зі сторони ДФС щодо зловживань при закупівлі, щодо ухилення від сплати податку, і через це ще до мого призначення було ініційовано чисельні перевірки. Однак ми зараз ведемо активну роботу з ДФС щодо повернення заборгованого ПДВ. Впевнений, що результати такої роботи будуть позитивні.

Неповернення ПДВ суттєво впливає на  ефективність нашої діяльності. Ми прорахували, який додатковий дохід могла б отримати корпорація у разі своєчасного повернення податку та, наприклад, розміщення цих коштів на депозитних рахунках. Вийшла сума у понад 50 млн. грн.

Чи мають місце зараз оці податкові зловживання, які вам закидає ДФС?

- Ми боремось  із податковими зловживаннями, але наразі більше йдеться про наслідки. На сьогоднішній день я дав розпорядження посилити контроль при роботі з контрагентами по закупівлі зернових. Це принципова позиція. Для прикладу, підприємство, що не є сільгоспвиробником, але таким представляється, продає нам товар, ми його купуємо і сплачуємо ПДВ, але це підприємство цей податок не сплачує, і потім просто зникає. А кінцевий відповідач – корпорація.

Аби не допускати таких ситуацій у майбутньому ми будемо посилювати фінансову дисципліну в корпорації, наводити порядок та створювати умови для недопущення у майбутньому таких негативних явищ.

Що саме потрібно виправити у стосунках з китайськими партнерами?

- У 2012 році при підписанні Генерального договору з китайською стороною були зовсім інші економічні та політичні умови. Договір став основою для отримання кредиту під державні гарантії. І його умови передбачали відповідні зобов’язання, які на сьогоднішній день економічно невигідні. Ціни на зернові суттєво знизились. Також суттєво змінилась вартість кредитних коштів. Коли підписувалась кредитна угода у 2012 році, відсоткова ставка була 4,5% + 6-місячний лібор, ціна якого була 0,51%. Ціна на кукурудзу, наш основний продукт торгівлі, тоді становила майже 400 доларів за тонну. На сьогоднішній день лібор (середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами – Ред.) становить майже 1,2%, а ціна на кукурудзу – 165-166 доларів за тонну.

Другий чинник – умови унікальності, у тому числі преференційної маржі у 5 доларів, яку мають отримувати наші партнери. Коли ми бачимо, що ми можемо на чомусь отримати лише 2-3 долари маржі, то розуміємо, що корпорація, виконавши свої зобов’язання по сплаті преференційної маржі, буде нести збиток. При цьому нам потрібно обслуговувати кредит, за яким ми щорічно сплачуємо відсотків на суму в 80 млн. доларів, що ми, до речі, добросовісно робимо – нарікань зі сторони китайських партнерів немає.

Тому, одним з завдань, які поставив міністр, є не просто налагодження співпраці з нашим китайським партнером, а й поступова робота з перегляду умов цього договору. До речі, ми маємо розуміння китайської сторони і наразі ведемо спільну роботу в цьому напрямку.

За дорученням міністра аграрної політики та продовольства України ми звернулися до міністерства фінансів з проханням посприяти у вирішенні цього питання. Наскільки мені відомо, Кабінет Міністрів України готує доручення і Мінфіну, і МЗС, а також Укрексімбанку щодо підготовки офіційного листа-звернення до китайської сторони з пропозицією розпочати процес перегляду кредитної ставки на пониження.

Під час свого брифінгу ви згадували про можливість розпочати поставку до Китаю насіння соняшнику та продуктів його переробки. Чи йдеться уже про якісь конкретні обсяги поставок?

- Поки що ми просто бачимо значний потенціал для поставок соняшникової олії та шроту на ринок Китаю та ринки третіх країн. Ми бачимо значне зацікавлення китайських партнерів і очікуємо офіційного звернення щодо відкриття нових напрямків співпраці, яке має надійти протягом місяця. Також в рамках уже існуючих програм, виходячи з попередніх розрахунків, ми плануємо постачати щороку до 25 тис.т. мюслів та пластівців.

Друга частина кредитної угоди на інші 1,5 млрд доларів передбачає поставку сільськогосподарської техніки в Україну з Китаю. Чи уже роблять подібні пропозиції китайські партнери?

- Контракт справді передбачає одразу декілька напрямків співпраці – це і постачання засобів захисту рослин, і будівництво насіннєвого заводу, і постачання сільськогосподарської техніки, а також проекти з побудови зрошувальних систем. Загалом близько 7-8 напрямків. Але наш підхід такий – спочатку ми налагодимо ефективну роботу в рамках першої частини контракту, а потім уже переходимо до інших напрямків співпраці. Ми зараз проводимо ревізію раніше напрацьованих проектів, оцінку того, наскільки вони відповідають інтересам компанії та держави. Коли така оцінка буде завершена, тоді ми і вийдемо зі своїми пропозиціями щодо реалізації другої частини контракту. Для себе ставимо дедлайн у цьому завданні на середину наступного року.

Під час одного зі своїх брифінгів ви згадували про наміри китайців інвестувати в модернізацію портових елеваторів корпорації. На вашу думку, який інтерес китайців фінансувати модернізацію портових елеваторів ДПЗКУ за власний кошт?

- Китайців найбільше зацікавив Миколаївський портовий термінал ДПЗКУ і вони неодноразово висловлювали свою готовність профінансувати за власний кошт модернізацію цього об’єкта. Ми прийняли до уваги таку пропозицію, однак вона потребує детального вивчення. Поки що до кінця не зрозуміло потенційний механізм його фінансування.

Китайці бачать значний потенціал України у світовій торгівлі зерном. Вочевидь, що тут мають місце як і економічні, так і політичні чинники. Наші китайські партнери неодноразово висловлювали готовність першочергової участі у приватизації корпорації. У мене особисто складається враження, що коли вони говорять про реалізацію інфраструктурних проектів корпорації, вони говорять як майбутні власники.

Чи вистачить наявних потужностей корпорації, аби забезпечити нарощення обсягів поставок зерна? Чи буде ДПЗКУ будувати нові елеватори?

- Паспортні потужності усіх елеваторів корпорації становлять 3,7 млн т. За всю новітню історію найбільше було заготовлено у 2011-12 маркетинговому році – близько 2,6 млн.т. зерна. Були роки, коли навіть менше 2 мільйонів тонн заготовлювали. Зараз маємо усі шанси вийти на історичний рекорд по заготівлям в 2016/2017 маркетинговому році. 

Нові елеватори нам потрібні.  Якщо говорити про найбільші ресурсні регіони – Вінницька, Київська та Дніпропетровська області, в яких цього сезону зібрали більше 20 мільйонів тонн зерна, то там немає жодного нашого елеватора. Ми там вже купили близько 300 тисяч тонн зерна. Тому будівництво нових лінійних елеваторів у цих регіонах є пріоритетним напрямком.

Сподіваємось, що будівництво нових елеваторів вдасться запустити протягом 6-12 місяців при погодженні Ексімбанку КНР. Попередня згода наших китайських партнерів уже є. Ведеться відповідна робота з Мінагрополітики, Держгеокадастром, губернаторами областей.

Ви говорили про плани корпорації створить власний парк зерновозів. Чи є потреба у створенні такого парку? Чи є такий захід економічно обґрунтованим? І чи будете ви купувати локомотиви, якщо з`явиться така можливість?

- Дефіцит вагонного парку суттєво ускладнює виконання зовнішньоекономічних контрактів. На сьогодні наші потреби у вагонах задоволені на 38%. Зараз  ми маємо маркетинговий план на поставку 3,5 млн т. зерна. Помножте цей показник на 40%, і побачите, скільки ми реально зможемо поставити – так, знайдемо покупців, китайські партнери підтвердять закупівлю, але відправити зерно буде нічим. Окрім проблеми дефіциту вагонів є проблема дефіциту локомотивів, однак поки що про придбання своєї локомотивної тяги не йдеться, йдеться лише про вагони-зерновози. Ми провели попередні розрахунки і можемо говорити про економічну ефективність цього проекту. Зараз чекаємо на погодження китайського Ексімбанку на використання грошей для його реалізації.

Читайте також: Зерно у пастці: чому для врожаю-2016 не вистачає транспорту

Під час одного зі своїх брифінгів ви згадували про плани щодо нарощення земельного банку. Чи є резон для корпорації нарощувати власний земельний банк?

- У нас Великолепетиський елеватор – єдине підприємство, що має свій земельний банк у 6 тис га. Воно перебуває на 31 місці в рейтингу по заготівлям – тобто заготували трохи більше 30 тис.т, однак при цьому має найкращий фінансовий показник по всій корпорації – більше 25 млн грн за чотири місяці маркетингового року.

Для порівняння: наш №1 – Савинський елеватор заготовив 170 тисяч тонн, але фінансовий результат – трохи більше 15 млн грн. Цей приклад показує – хто обробляє та ефективно володіє землею, той має кращий фінансовий результат. Підприємство, котре має свою землю, має авторитет серед сільгоспвиробників. Тому я дав вказівку керівникам філій опрацювати це питання. Я не чекаю тут швидких результатів, однак попередні  результати такої роботи будуть відомі вже найближчим часом, і ми продовжимо активно працювати у цьому напрямку і в наступному році.

Ви нещодавно підписали Меморандум про співпрацю між ДПЗКУ та фермерами. Яке значення він має для корпорації?

- Так, ми підписали відповідний меморандум з Аграрним Союзом України, який стане відправною точкою для розвитку плідного співробітництва з українськими фермерами, надання їм державної підтримки, зокрема через участь у наших форвардних програмах та забезпечення доступу до наших елеваторних потужностей на вигідних умовах. Пряма співпраця з сільгоспвиробниками – це стовідсоткова гарантія повернення ПДВ і уникнення зловживань. Тому налагодження конструктивного діалогу із аграрними громадськими спілками  та асоціаціями є першим завданням, яке я перед собою поставив.

Читайте також: Аграрний 2016-й: експерти розповіли про головні події та тенденції року

Нещодавно я провів низку зустрічей з представниками профільних асоціацій та об’єднань, під час яких ми відверто обговорили проблеми, з яким вони стикаються. Аграріям не вистачає державної підтримки, і реалізація форвардної програми ДПЗКУ, яка стартувала у листопаді цього року, є однією з форм такої допомоги. 

Знайти місце

У своєму інтерв'ю нашому виданню голова ПАТ "Аграрний фонд" Андрій Радченко говорив про складнощі у стосунках з ДПЗКУ, а також про необхідність розподілу між компаніями зовнішнього та внутрішнього ринків борошна. Які у вас зараз стосунки з ПАТ «Аграрний фонд»? Чи будете ви домовлятись про розподіл ринків борошна?

- Безумовно, нам потрібно знаходити спільну мову. У нас партнерські стосунки, ми підпорядковані одному міністерству. Так, у нас виникає конфлікт інтересів при реалізації продукції, однак внутрішній ринок наша продукція наповнює лише на 5%, на зовнішньому ринку ми лідируємо. Ми перед собою поставили завдання вийти на лідерські позиції і на внутрішньому ринку. У нас для цього є всі необхідні умови – розгалужена мережа елеваторів, наявність власних підприємств, чого немає у Аграрного фонду. Аграрний фонд по суті – це торговий дім, який оперує державними коштами, кредитними ресурсами та закупленим зерном і борошном, яке вони зберігають та переробляють в тому числі і на наших підприємствах. Ми з повагою ставимось до Аграрного фонду, там працює ефективна команда, у них гарні показники. Ми у свою чергу відкриті до діалогу та взаємовигідної співпраці.

Яким є зараз механізм кадрових призначень в ДПЗКУ?

- Цим займається затверджена кадрова комісія, яка веде на постійній основі співпрацю з провідними кадровими агенціями. Таким чином формується кадровий резерв, йде постійна робота, в якій беруть участь досвідчені працівники. Будь-хто може подати документи для участі у кадровому конкурсі, презентувати своє бачення розвитку відповідного напрямку. Рішення щодо прийняття на роботу – це прерогатива кадрової комісії, а я вже затверджую ці рішення.

Чи варто очікувати кадрових ротацій в корпорації?

- Штат центрального офісу корпорації раніше становив 530 осіб. Після мого призначення було скорочено 85 осіб. Вважаю, що мати настільки великий штат для центрального офісу ДПЗКУ – занадто велика розкіш. Така оптимізація стимулює працівників активніше працювати. Це перший етап. По закінченні року, ми детально проаналізуємо результати роботи  усіх підрозділів корпорації, окремих працівників, а після цього приймемо рішення щодо можливого подальшого скорочення штату.

Саме по собі скорочення не має відбуватись автоматично, воно має відповідати поточним завданням корпорації. Однак при цьому має враховуватись професіоналізм, порядність та ефективність роботи кожного працівника. 

Чи оновлювався при цьому склад керівництва корпорації?

- Наразі ми очікуємо призначення нових заступників голови правління. Було суттєво оновлено керівний склад ключових структурних підрозділів у центральному апараті, до якого увійшли кращі керівники філій корпорації, які до цього зарекомендували себе як ефективні управлінці. Також були створені два нових структурних підрозділи – управління з приватизації та контрольно-ревізійне управління. Їх також очолили досвідчені та фахові керівники. Окрім цього, більше ніж на 30% оновлений керівний склад філій корпорації.

Чи стоять якісь конкретні завдання перед керівником управління з приватизації корпорації?

- Керівник управління приватизації – це нова людина, і він поки входить в курс справ. Але він вже має плани, зокрема щодо проведення інвентаризації майна корпорації і землі, на якій воно розташоване. До речі, у цьому питанні ми маємо значну підтримку першого заступника міністра АПК.

Яким, на вашу думку, був би найоптимальніший формат приватизації ДПЗКУ ?

- В якості завдання перед собою вбачаю створення умов, за яких приватизація стане реальною. Умови приватизації, спосіб її проведення буде визначати Фонд державного майна. Ми робимо усе можливе, аби налагодити ефективну роботу корпорації та підготувати її до успішної приватизації.

Читайте також: Тіберіу Діма: Ми помітили суттєве збільшення земель під соняшник і зменшення під кукурудзу

Іван Киричевський

 

фото: pzcu.gov.ualesovod.blogspot.com



Публікації

Історія

Робота від «Агроджоб»

Оператор машинного доїння

Молочно товарна ферма у Черкаській області Жашківського району с. Олександрівка запрошує на постійну роботу дояра(доярку) .Вахтовим …

скотарство
Черкаська обл.

Технік штучного запліднювання

Молочно товарна ферма у Черкаській  області Христинівського району с. Шельпахівка запрошує на роботу …

скотарство
Черкаська обл.

Лікар ветеринарної медицини

На МТФ потрібен лікар ветеринарної медицини, що знаходиться в Хмельницькій області Славутський районі. Повна зайнятість.Ключові задачі, …

скотарство
Хмельницька обл.

Ветеринар, технолог

Господарство АВМ, що знаходиться у Вінницькій області, Мурованокуриловецький району потребує спеціаліста.Вимоги: Освіта вища за …

скотарство
Черкаська обл.

Зоотехнік, агроном

Господарство АВМ, що знаходиться в Черкаській області потребує спеціаліста.Вимоги до кандидата Вища освітаДосвід роботи на фермі не …

скотарство
Черкаська обл.