(Не)вірити на слово: юрист про наслідки не підписаних договорів та угод

Чому ми так робимо, чому не підписуємо всі потрібні документи? Немає сенсу, немає бажання. Але треба розуміти наслідки кожного разу, коли ми щось не дороблюємо, не допідписуємо. Адже юристи, як і лікарі, приходять до нас тільки тоді, коли все погано.

Розберемо ситуації. Наприклад, ваш контрагент пропонує домовитись неформально та усно. Чим ви ризикуєте?

• Довільне трактування домовленостей, це зустрічається найчастіше. Людська пам’ять має особливість, що через місяць про одне й те саме люди будуть памятати по-різному. І ось тут буде джерело конфліктів.
• Не буде доказів для судів чи правоохоронних органів. І довести це неможливо.
• Відсутність доказів для “авторитетів”, особливо якщо ви з партнером приблизно на одному рівні. І зараз, як я бачу, оформлення по поняттях не працює.
• Проблеми з податковим оформленням операцій, бо буде важко довести, хто та коли які гроші кидав.

Інша життєва ситуація - вам пропонують вирішити важливе для вас питання за гроші. Але розписки ви не берете. Звісно, ніщо так не зближує людей як стовідсоткова передоплата, але не завжди так трапляється. Чим це загрожує:

Відсутність підтвердження отримання грошей, це:

• хто є власником коштів - той, у кого вони на цей час знаходяться
• запрошення до шахрайства (не пам'ятаю, щоб брав)
• неможливість доведення як домовленостей, так і факту передачі грошей у суді так і в провоохоронних органах.

Тому беріть розписки та укладайте “понятійки”. Форма може бути абсолютно нерелеватною з юридичної точки зору, але ви зможете довести факт шахрайства.

Таких ситуативних рішень безліч - ось лише декілька додаткових прикладів:

1) Ви домовляєтесь з податковою про позитивні результати податкової перевірки за умови авансової сплати податку на прибуток. Це у нас податківці дуже люблять. Але позитивні результати перевірок та авансові платежі ніяк не пов’язані. І ви потім нічого не доведете.

2) Ваш співробітник обіцяє звільнитись за власним бажанням за умови попереднього отримання певної винагороди.

А у нас є складні випадки, як, наприклад, самотні матері, вагітні та інші захищені категорії. Кодекс законів про працю говорить, що ви маєте попередити за два тижні. Але якщо людина на 15 день прийде на роботу, вона буде вважатися працюючою, якщо її допустити на підприємство. І немає значення, як була написана заява, її можна тільки  викинути. Є варіанти, коли людина усувається від роботи та паралельно пишеться заява на звільнення. Але простіше за все одразу написати умову про розірвання трудового договору за згодою сторін. І тоді вся проблема стає нерелевантною. Адже згідно з новими правилами Кодексу законів про працю будь-яка особа може бути звільнена за умови виплати одного окладу. І це стосується будь-якого директора чи голови філій.

3) Контрагент обіцяє виплатити весь борг, якщо йому відвантажать ще товар.

Усні домовленості про виплату боргу не мають жодних наслідків. Найцікавіше, що в найбільших корпорація трапляються випадки, коли попри річні неплатежі контрагентам продовжують відвантажувати товар. І нащо вони це роблять?

Ускладнюємо завдання - комплексне структурування стосунків. Та перейдемо до ще цікавого питання, дуже актуального в українських умовах, - співжиття в одній компанії. Вас переконують, що все буде добре та ви зможете домовитись. Але не виходить.

Як захистити себе у компанії, де ви є власником 50% акцій?

Взяти третього не завжди варіант, бо мінорітарий, який нібито на вашому боці, не завжди на ньому залишиться. Можна продати, але якщо у вас партнер неадекватний, продати буде важко. Це так званий “квиток на війну”, зазвичай це коштує у кращому випадку 30% від реальної власності.

Варіанти захисту:

• Обов'язково договір між співвласниками - питання до вирішення:
• кворум для прийняття рішень
• кількість голосів для прийняття рішень
• захист від розмивання/
• контроль за фінансами та діями менеджменту
• можливість примусового продажу своєї частки
• можливість продажу частки разом з іншими.

Інші питання корпоративного управління, якщо наприклад ми маєте частку меншу, за 50%.

Варіанти захисту прав міноритарного власника:

• фінансовий контроль (через фінансового контролера, фінансового директора, бухгалтера)
• контроль за призначенням директора (номінація кандидатури, ухвалення 100 відсотками голосів)
• обмеження повноважень директора. Наприклад, директор не повинен мати повноваження самостійно укладати договори на суму, критичну для компанії. Для цього має бути протокол зборів акціонерів з вказаною згодою.
• отримання доступу до фінзвітності та інших документів компанії.

Міноритарій повинен займати активну позицію!

Маркери підготовки до кидка

Як зрозуміти, що ваші партнери задумали щось неправильне:

• партнери замість себе починають вводити третіх осіб (часто позірно пов’язаних з ними - водій, коханка, друг родини).
• вам починають надавати гіпертрофовану негативну інформацію про спільний бізнес (усьо пропало).
• директор та органи управління починають підкреслено формалістично ставитись до будь-яких запитів щодо надання інформації

Коли починаются проблеми, до подання фінансової звітності починають ставитись дуже формально. Наприклад, якщо ви раніше могли без проблем подивитись на будь-яку форму, зараз вас начинають перепитувати, говорити, що це конфіденційно.

• висувають раптові вимоги щодо дофінансування бізнесу
• директор починає продавати ключові активи бізнесу, щоб виручити грошей та поповнити обігові кошти.

Для чого потрібен договір?

Ситуація Б: Ви купуєте актив, а вам пропонують заплатити все і відразу та “вірити” продавцям?

Основна проблема будь якого договору - різниця в часі між поставкою товару та отримання грошей. Як це можна вирішити?

Максимальний ризик покупця - це стовідсоткова передоплата. Саме тому він може вимагати суттєву знижку, якщо має змогу оплатити зразу. Післяплата - навпаки. Сюди ж відноситься товарний кредит.

Існує декілька варіантів суміщення в часі платежу та поставки:

• ескроу-договори (незалежна третя сторона контролює гроші або активи, що продаються)
• акредитив
• банківська гарантія
• банківська комірка
• поруки пов’язаних осіб
• будь-яка застава чи інше забезпечення
• поступовий розрахунок та гарантійний депозит.

Перевіряємо, що купуємо!

Спочатку перевіряється земля, потім перевіряється техніка, потім перевіряються запаси.

Треба собі задати такі питання:

1. Які є варіанти перевірок об’єктів продажу? Крім номінальної перевірки по паперах інколи треба перевірити наявність і стан об’єкту наочно. Крім того, треба подумати про неочевидні перевірки (наприклад, купуючи приватний будинок з газовим лічильником, треба перевірити, що його не чіпали).
2. Скільки треба часу на перевірки?
3. Чи потрібна допомога продавця?
4. Хто повинен здійснювати перевірку?
5. Яким результатам перевірки можна довіряти?

Роль запевнень та гарантій продавця?

Надзвичайно важливо записати запевнення та гарантії продавця щодо стану об’єкту продажу:

• Лікує амнезію (я вам такого не казав/не обіцяв)
• доводить злий/злочинний умисел продавця
• дозволяє вимагати договорі та вимагати компенсації
• дозволяє в надзвичайних випадках захиститись від відповідальності (наприклад, при нещасних випадках на виробництві).

Гарантійний депозит - роль

Не все і не завжди можна повністю перевірити, тому:

• доцільно залишати час для виявлення проблеми. Дуже часто передбачається період від 6 місяців до півтора року, коли певна сума грошей не доплачується (від 5 до 30%). Потім, якщо виникає якась проблема, ці гроші використовуються
• доцільно залишати гроші для вирішення таких проблем - гарантійний депозит
• важливо визначити процедуру списання таких грошей та/або їх переказ на користь продавця
• важливо визначити процедуру врегулювання спорів.

Підготовлено в рамках спецпроекту з програмою Agri MBA від Києво-Могилянської академії (kmbs)

Читайте також:

Фактори сталої ефективності українського агробізнесу

Марія Осика: Результат у рослинництві лише на 20% залежить від погоди та світових цін

фото: ukragroconsult.com