(Не)пишіть президенту: чим можна зупинити «аграрне рейдерство»?

Нардепи просять керівництво держави зупинити хвилю рейдерських атак на аграріїв. Експерти кажуть, що лише згуртованість аграріїв та рішучість поліцейських зупинять злочинців.

журналіст Agravery.com

«Просимо сприяти припиненню рейдерських атак на аграрні підприємства та сприяти відновленню прав законних власників підприємств». З такою заявою у понеділок 17 липня звернулись до президента та прем’єр-міністра група народних депутатів - членів аграрного комітету Верховної Ради. «За всі роки незалежності України не було такого цинічного рейдерства агропідприємств, як зараз», - каже Леонід Козаченко, народний депутат та голова Української аграрної конфедерації. За його словами, цьогоріч трапилось уже вісім рейдерських нападів на аграрні підприємства в Україні. Як правило, замовників та учасників таких атак доволі легко ідентифікувати. Але силові структури чомусь зволікають з карою для таких злочинців. Через що рейдери відчувають свою безкарність. Звернення до перших осіб держави є спробою хоч якось припинити хвилю атак на агропідприємства.

Як йдеться у тексті заяви, нардепи також просять керівництво країни розслідувати усі вісім зафіксованих у цьому році випадків аграрного рейдерства. Аби такого більш не повторювалось, сформувати Постійну міжвідомчу антирейдерську групу під головуванням прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.  Прем’єра також окремо попросили вжити заходів, щоб припинити «необгрунтований тиск на агробізнес» зі сторони силових структур та контролюючих органів.

Таке звернення, на думку заступника голови Аграрної партії України Дениса Марчука, є лише політичним актом та "імітацією діяльності нардепів перед виходом на канікули". Остання гучна спроба рейдерської атаки на агропідприємство відбулась місяць назад. Нагадаємо, 27 червня невідомі особи намагались захопити на Кіровоградщині господарство "Нива-2010". При цьому постраждали учасники АТО, які намагались завадити діям рейдерів. Державні установи запевняють, що  уже встигли вжити деяких заходів, аби упередити нові захоплення майна аграріїв. Зокрема,  відправили додаткові контингенти службовців поліції у потенційно небезпечні регіони. 29 червня цього року на Миколаївщину було відправлено 100 службовців поліції особливого призначення для посилення місцевих поліцейських райвідділків. Службовці нестимуть службу на блок-постах, перевірятимуть підозрілий транспорт та будуть вести профілактичну роботу серед населення. Все це потрібно, аби не допустити нових спроб рейдерських атак на аграріїв Миколаївщини, запевняють поліцейські. Втім, на думку експертів, потрібно зовсім інші заходи, аби вгамувати "аграрних" рейдерів.

Рейдерський інтерес

Юристи кажуть, що рейдерів у першу чергу цікавить захопити врожай. Володіння ріллею їх цікавить у другу чергу, наголошує керуючий партнер Міжнародної юридичної компанії KODEX Євген Ковтуненко. Для цього злочинці мають дві «схеми». Перша – імітація та підробка боргових зобов’язань певного агропідприємства. Тоді врожай забирають державні виконавці та передають фіктивним «позичальникам». Друга – врожай просто збирає чужа техніка та вивозить у невідомому напрямку.

Адвокат Адвокатського об’єднання «ВДОВИЧЕН ТА ПАРТНЕРИ» Андрій Молчанов розповідає, що для захоплення ріллі рейдери мають одразу три способи. Перший – коли «тітушки» приїжджають і просто захоплюють земельну ділянку. Другий – підробка судового рішення та перереєстрація на їхній основі права власності на ріллю або ж права оренди землі. Третій – просте втручання у реєстр майнових прав за посередництва «чорних нотаріусів». Втім, як наголошує Молчанов, злочинці у аграріїв «відбирають» також пайовиків. За його словами, є часта практика, коли рейдери просто переукладають договори оренди з пайовиками, що раніше передали свої землі в оренду іншому, добросовісному орендарю.

Такі слова адвоката підтверджують і самі аграрії. Наприклад, Василь Лапій, очільник агропідприємства «АІСТ-1», що на Одещині, розповідає, що 28 червня цього року «тітушки» намагались захопити ріллю «АІСТ-1». При цьому молодики стверджували, що представляють інтереси пайовиків, яким підприємство платить замало за оренду землі. Фермер з Харківщини Дмитро Ревенко додає, що подібну «схему» наприкінці минулого року намагались провернути ділки з компанії «Агрі Інвест Україна». За словами аграрія, компанія нібито від імені корпорації «Кернел» почала переманювати до себе власників паю, обіцяючи одразу весь обсяг орендної плати за укладеним наново договором на 49 років. У такий спосіб у самого Ревенка «поцупили» 40 га землі. На жаль, судова тяганина за визнання фіктивними договорів з «Агрі Інвест Україна» досі триває.

Аграрії всіх районів, єднайтесь!

На думку Марчука, проблему «аграрного рейдерства» у першу чергу допоможе вирішити самоорганізація самих агровиробників. Експерт пояснює, що для боротьби із рейдерами у першу чергу треба активно співпрацювати із своїми пайовиками. Також треба більше витрачатись на юридичний супровід свого бізнесу. Або ж на взаємодію із засобами масової інформації. Такі речі потребують грошових вливань. Один фермер може не мати на руках достатньо фінансів. Але агровиробники у межах одного району можуть між собою домовитись та "скинутися" на послуги юристів чи співпрацю із ЗМІ. Аграрії можуть вийти на новий рівень самоорганізації і в кооперації фінансувати власну силову структуру у форматі приватної охоронної компанії. Марчук каже, що такі структури будуть потрібні лиш на час, поки для аграріїв буде загроза рейдерських захоплень.

Втім, як коментує експерт, до такої самоорганізації агровиробники самі "доростають" лише тоді,  коли в районі їхньої діяльності уже трапилась рейдерська атака. Тому потрібні зусилля і на рівні профільних аграрних асоціацій. І йдеться не лиге про відбиття спроб рейдерства, але й про їх попередження.

У Всеукраїнській аграрній раді розповідають, що агровиробники уже просять допомоги асоціації у попередженні рейдерських атак. Поки що більший попит на допомогу юридичного профілю. "Аграріям не завжди вистачає знань, як правильно оформити права власності на майно та землю. Або ж як правильно діяти, якщо злочинці уже намагаються підробити установчі документи агропідприємства", - розповідаю в організації. Але фермерів також цікавлять поради, як ефективно охороняти своє майно та поля, і як відбиватись від «тітушок», якщо поліція ще не приїхала за викликом. У ВАР наголошують, що побоюються рейдерів аграрії не лише південних, але й центральних областей України.

Атакувати не можна зволікати

Проблема протидії рейдерським атакам – це також і проблема реформи державного апарату. Наприклад, як каже Марчук, потрібно нарешті зробити відкритим державний реєстр прав на права оренди та власності на землі. А держструктури потрібно очищувати від чиновників, які були замішані у махінаціях із майновими реєстрами. Адвокат Молчанов наголошує, що "схеми" із перереєстрацією прав власності можливі лише завдяки недоброчесності працівників податкової служби та Мін'юсту. Потрібно також посилити відповідальність працівників силових структур за невиконання своїх службових обов’язків, додає Козаченко. Але потрібно зосередитись також і на проблемі профнепридатності та корумпованості працівників МВС. Не виключено, що і через певне переформатування силових структур. Екс-керівник Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) МВС Анатолій Фисун додає, що люстрація "вимила" із правоохоронних органів значну кількість працівників, котрі мали досвід протидії організованій злочинності у 1990-х роках. І у цьому також криється відповідь на питання, чому поліція "не поспішає" боротись із рейдерами та "тітушками", що захоплюють майно агропідприємств.

Аграрії додають, що очікують рішучих дій поліцій при рейдерських атаках агропідприємств. Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун каже, що подібна за інтенсивністю хвиля атак на аграріїв була на початку 2000-х років. І зупинити її вдалось лише завдяки активній протидії міліції та  масовим арештам учасників рейдерських атак. На його переконання, поліції і зараз потрібно діяти рішучіше та одразу переходити до силових дій проти рейдерів. Козаченко додає, що лише нерішучість працівників МВС породжує подальші спроби захоплень агропідприємств. Василь Лапій наголошує, що атаку на його підприємство "АІСТ-1" 28 червня вдалось зупинити лише завдяки тому, що поліція одразу виїхала за викликом. "Втрутився голова Одеської нацполіції. Начальник Ананіївської поліції виїхав зі співробітниками особисто", - каже аграрій.

Тим більш, що за нинішнього стану держави  рейдерів і справді може зупинити лише жорстка реакція поліцейських. На цьому наголошує екс-працівник поліції, нині голова служби корпоративної безпеки ВАР Сергій Баличев. Фахівець пояснює: підсилення навіть у 100 працівників поліції особливого призначення для однієї області буде замало. Ефект від їхньої роботи на блок-постах буде лише при тісній взаємодії із місцевим населенням. Але і тут не можна гарантувати 100% позитивного ефекту. Під час жнив кількість крадіжок врожаю чи спроб захоплень агропідприємств росте в рази по всій Україні. За такої логіки, поліцейськими блок-постами потрібно покривати всю нашу країну. Найбільш криміногенним районам надавати найбільші поліцейські підкріплення. Але для таких заходів у Нацполіції може просто не вистачити працівників. Тому найефективніший варіант у даному випадку, на думку Сліпченка – поліція вчасно приїжджає на виклик, рішуче протидіє та затримує рейдерів-"тітушок". Але фахівець також наголошує, що від поліції треба вимагати кари не лише для виконавців атак, але й для замовників рейдерських захоплень. Інакше, спроби захоплень агропідприємств будуть повторюватись, навіть якщо силові структури будуть арештовувати всіх затриманих рейдерів, наголошує Баличев.


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама