Реклама

Не розрахувалися: хто з агрохолдингів не впорався з боргами

Девальвація гривні зіграла злий жарт з багатьма агропідприємствами країни. Ситуація склалася таким чином, що з тринадцяти публічних агрохолдингів п’ять змушені були реструктуризувати свій борг, не маючи можливості сплачувати за кредитом. Збитки від курсових різниць після девальвації гривні з 8 до 21 гривні за долар не дозволили вберегти кошти навіть великих аграріїв.

Підірвала фінансову стійкість й анексія Криму та війна на Сході України. Через це кілька компаній змушені були залишити свої активи, що стали неконтрольованими.  Перелік підприємств, що опинились у дефолтному стані, не обмежується публічними компаніями – про необхідність реструктуризації боргу заявив агрохолдинг Ріната Ахметова HarvEast.

Agravery зібрало інформацію про тих гравців агроринку, що постраждали від девальвації та невиправданих дій менеджменту  найбільше. Нижче ми подаємо ретроспективу подій, що передували дефолту та оцінку діяльності компанії за останніми даними.

 

 «Агротон»  Юрія Журавльова

Спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур, виробництві та реалізації продукції тваринництва. Земельний банк до війни — близько 150 тис. га, розташованих в Луганській та Харківській областях. Групі належить дві птахофабрики в Луганській області.

У грудні минулого року власники єврооблігації «Агротону» загальною номінальною вартістю $50 млн схвалили чергову реструктуризацію заборгованості з цінних паперів. До цього наприкінці листопада компанія звернулася до власників облігацій схвалити перенесення виплат процентного доходу на півроку — з 14 січня і 14 липня 2015 на 14 січня 2016 року.
При цьому платіж від 14 січня 2015 включає також відсотковий дохід від облігацій за 14 липня 2013 року, 14 січня 2014 і 14 липня 2014 року, виплата яких була відстрочена під час чергової реструктуризації в листопаді 2013 року. У середині квітня 2014 компанія викупила власні кредитні зобов'язання на загальну суму $ 22,1 млн.

Чистий збиток української аграрної групи «Агротон» (Луганська обл.) за підсумками 2014 року склав $80,49 млн, тоді як 2013 року він оцінювався в $ 56,90 млн. Згідно звіту компанії, оприлюдненому на веб-сайті Варшавської фондової біржі, її виручка за підсумками року скоротилася на 28 %% — до $ 58,97 млн, валовий прибуток зріс з $ 0,37 млн до $ 18,75 млн.

Птахівничий бізнес «Агротона» був тимчасово залишений через військові зіткнення в східних регіонах України.

Рада директорів не очікує серйозних змін в основній діяльності групи в найближчому майбутньому і не рекомендує виплачувати дивіденди за звітний період.

Нагадаємо, в листопаді 2014 компанія повідомляла, що у зв'язку з бойовими діями на території Луганської області зупиняє свій птахівничий бізнес у цьому регіоні, що призведе до списання більше $15 млн у збиток.

 

Агрохолдинг «Мрія» Івана та Клавдії Гут

Земельний банк на момент дефолту у серпні 2014 року — майже 320 тис. га в Західній Україні. Спеціалізується на вирощуванні пшениці, ячменю, ріпаку, цукрових буряків, гречки, картоплі та ін. 20% компанії торгуються на Франкфуртській фондовій біржі.

«Мрія» в березні 2011 року розмістила дебютні п'ятирічні єврооблігації на $250 млн з купоном 10,95% річних під 11,25% річних, а в квітні 2013 року — п'ятирічні єврооблігації на $ 400 млн під 9,75% річних, частина з яких випускалися в рамках пропозиції з рефінансування дебютного випуску. У серпні 2014 року «Мрія» повідомила про прострочену виплату близько $9 млн процентного доходу і близько $120 млн у рахунок погашення боргу за її зобов'язаннями. Сукупна заборгованість «Мрії» перед усіма фінансовими кредиторами з урахуванням гарантій, наданих пов'язаним з сім'єю Гут компаніям, на момент оголошення дефолту становила близько $ 1,3 млрд.

Після чисельних раундів переговорів кредитори та акціонери компанії так і не дійшли компромісу. Влітку в «Мрії» змінився менеджмент й наразі гендиректору компанії Саймону Чернявському вдалось домовитись з кредиторами й ті виділили для посівної $25 млн кредиту. Наразі готується план реструктуризації боргу, який має бути представлений кредиторам до кінця липня.

 

Група «Мілкіленд» Анатолія Юркевича

Один з п'яти найбільших виробників молочної продукції на ринках Росії та України. В Україні групі належать 10 заводів, що виробляють широкий асортимент молочної продукції, у тому числі сири, свіжі молочні продукти і масло, які реалізуються під торговими марками «Добряна» і «Коляда». У Росії «Мілкіленд» виробляє молочні продукти під торговою маркою «Останкінська» на московському ВАТ «Останкінський молочний комбінат».

2014 рік компанія завершила з чистим збитком у розмірі EUR72,415 млн проти чистого прибутку в EUR11,66 млн за 2013 рік. EBITDA холдингу  знизилася з EUR33,4 млн в 2013 році до EUR17,1 млн у 2014 році через зниження маржі в результаті зміни асортименту продукції (перехід від виробництва сиру на сухе молоко) і зниження цін на молочні продукти в ЄС і Україні.

У вересні 2014 року «Мілкіленд» порушив деякі зобов'язання за синдикованим кредитом на $ 100 млн. Завершити перемовини компанія планувала у березні. Проте ще у травні питання стояло на порядку денному. Компанія не рекомендує виплачувати дивіденди, але остаточне рішення буде прийнято на зборах акціонерів 26 червня. У 2015 році компанія мінімізувала свої інвестиції.

 

KSG Agro Сергія Касьянова

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається виробництвом, зберіганням, переробкою і продажем зернових і олійних культур, овочів і фруктів, а також свинарством. Його земельний банк становить приблизно 94 тис. га, в тому числі в Криму — 28 тис. га.

За підсумками 2014 холдинг наростив чистий збиток на 38% порівняно з 2013 роком — $39,47 млн. Показник EBITDA збільшився на 8,4% порівняно з 2013 роком, склавши $ 10,04 млн.

KSG Agro за підсумками року зазначив, що портфель його позик станом на 31 грудня був на $31,53 менше, ніж на аналогічну дату 2013 року. Проте власник агрохолдингу восени минулого року зізнавався, що веде переговори з  кредиторами щодо перегляду умов повернення боргу.

У своєму звіті компанія також вказала, що веде переговори з декількома потенційними покупцями про продаж частин агрогосподарств, що їй належать. У вересні минулого року KSG Аgro представила інвесторам нову стратегію розвитку, згідно з якою вона скоротить земельний банк за рахунок відмови від кримських активів (28 тис. га з 94 тис. га на той момент) і зосередиться на найбільш прибуткових і перспективних проектах, в числі яких промислове свинарство, виробництво твердого біопалива, борошномельне й круп'яне виробництва.

 

Компанія «Укрпродукт Груп» Ukrproduct Group Limited (Великобритания)

Великий український виробник фасованого масла та плавленого сиру. «Укрпродукт Груп» виробляє молочні продукти під торговими марками «Наш молочник», «Народний продукт», «Вершкова Долина», «Молендам» та ін.

10 червня компанія не здійснила другий платіж на 300 тис. євро за кредитом Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Компанія розраховує завершити переговори щодо реструктуризації заборгованості до 30 червня 2015 року та відзначає прогрес у переговорах з ЄБРР.«Укрпродукт Груп» продовжує здійснювати процентні виплати по кредиту. За даними компанії, її фінансовий звіт за 2014 буде опублікований в другій половині червня. Нагадаємо, в березні 2015 року компанія не здійснила виплату перших 300 тис. евро за кредитом ЄБРР через девальвацію гривні за кредитом 2011 року на суму 11 млн євро для фінансування заходів з підвищення енергоефективності та зменшення впливів на навколишнє середовище на Старокостянтинівському молочному заводі.

 

ДУМКА ЕКСПЕРТА


Олексій Єрьомін, керівник відділу управління ціновими ризиками на товарних та валютних ринках інвестиційної компанії SP Advisors

 

Дефолти або навіть банкрутства компаній аграрного сектору не є рідкістю для України. За виключенням історій з шахрайством власників, найчастіше компанії пояснюють неможливість обслуговувати борги або продовжувати господарську діяльність неочікуваним падінням чи ростом цін на товари та сировину, а також значними валютними коливаннями.

Інвестори та іноземні кредитори в таких випадках завжди дивуються: «Чому ж ви не хеджували свої ризики?» Які тільки виправдання не вигадують вітчизняні маленькі агрокомпанії та публічні агрохолдинги: погане розуміння механізму роботи хеджування, міфи про високу вартість цих операцій або брак можливостей. Втім, ці версії не є правдивими.

Відкрийте будь-який фінансовий звіт західної публічної компаній: ви обов’язково знайдете там розділ «Управління ризиками». У ньому компанії розкривають не тільки стратегії управління ціновими або валютними ризиками, а навіть інструменти (ф’ючерсні та форвардні контракт, опціони) та вартість такого страхування для їхнього бюджету. Українські компанії з лістингом на західних біржах також мають необхідну юридичну структуру та доступ до повного набору фінансових інструментів для страхування ризиків, які виникають внаслідок непередбачуваного коливання валютних курсів та цін на товари чи сировину.

Ризик-менеджмент використовують не тільки західні компанії, а навіть країни та маленькі фермерські господарства. Так, Мексика з року в рік контролює доходи бюджету, використовуючи опціони для страхування від падіння цін на нафту. А рівень банкрутств фермерів в США визнано найнижчім у світі завдяки використанню біржових контрактів на товари чи сировину.

Марія Бровінська



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама