Міжусобні війни: детально про рейдерство та захист від нього

Верховна Рада та Уряд приймають ряд нормативно-правових актів, які спрямовані викорінити рейдерство як негативне явище, однак чи достатньо цих ініціатив, щоб говорити про повну перемогу союзу держави і агробізнесу над економічною хворобою рейдерства?

юрист ЮФ «ТОТУМ»

Нещодавно на Міжнародній виставці «Агро-2018» Голова Уряду Володимир Гройсман зазначив: «П’ята частина всього, що виробляє Україна, має відношення до агрокомплексу». Це і не дивно, тому що агрокомплекс ніколи не пас задніх. З моменту проголошення незалежності був і залишається однією з передових рушійних сил економічного зростання України. Верховна Рада та Уряд приймають ряд нормативно-правових актів, які спрямовані викорінити рейдерство як негативне явище, однак чи достатньо цих ініціатив, щоб говорити про повну перемогу союзу держави і агробізнесу над економічною хворобою рейдерства?

Рейдерство чума агробізнесу?

Здавалося б, зараз XXІ століття і феодальні міжусобні війни за земельні наділи апріорі неможливі, однак на практиці все виглядає по-іншому.

Так, за підсумками 2017 року, у світовому рейтингу Індексу прав власності* Україна розташовується у нижній частині списку, разом з Єменом, Венесуелою, Молдовою та Бурунді, що вказує на недосконалість та недостатню ефективність національної правової та судової системи України щодо захисту прав власності.

За даними інформаційного ресурсу Opendatabot, який посилається на статистичні дані Генеральної прокуратури України, з 2014 року кількість рейдерських захоплень щороку зростає. Найбільша кількість відбулася у 2017 році  - 414. Найменшу кількість рейдерських атак було зареєстровано у 2014 році  - усього 234 справи».

Прояви хвороби рейдерства.

Через недосконалість правової та судової системи і за відсутності дієвих та ефективних механізмів захисту прав агробізнесу продовжують створюватися передумови для існування такої агробізнесової хвороби як рейдерство.

Рейдерство еволюціонує, схеми стають складнішими, а наслідки більш згубними.

Для прикладу можна розглянути наступні прояви хвороби рейдерства.

Силове захоплення.

Найбільш прозаїчним та розповсюдженим способом рейдерства є силове захоплення врожаю агропідприємств. Схема хоча і банальна, але досить дієва. Рейдери за допомогою найманої охоронної фірми та/або озброєних молодиків, залучають на поля аграріїв власну техніку і максимально швидко починають збір врожаю. Допоки власники дізнаються про таку ситуацію, звернуться до правоохоронних органів, а правоохоронці відреагують, проходить значний проміжок часу, за який рейдери отримують чималий бонус у вигляді достатнього часу на збір врожаю і швидко покидають місце злочину. За таких умов ідентифікувати осіб-рейдерів правоохоронним органам досить складно і вся історія закінчується втратою врожаю аграріями та безкарністю шахраїв.

Подвійна реєстрація прав на землю.

До недавнього часу ледь не найпопулярнішим механізмом рейдерського захоплення земельного банку агровиробників було існування так званої подвійної реєстрації прав, суть якої полягає в наступному.

До 01.01.2013 року національне законодавство пов’язувало момент виникнення права оренди на земельну ділянку з моментом здійснення органами земельних ресурсів реєстрації договорів оренди земельних ділянок. Відомості про це вносилися до відповідних Книг записів державної реєстрації договорів оренди та до Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, а також договорів оренди землі.

Від 01.01.2013 року почав функціонувати Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – ДРРП), в якому підлягає реєстрації вже право оренди. За таких умов недобросовісний орендар, часто у змові з нечистим на руку державним реєстратором реєстрував право оренди в ДРРП. Як наслідок – втрати врожаю та довготривалі судові війни добросовісного орендаря з недобросовісним в надії відстояти власні права. Кінцевою фазою реалізації є силове захопленням земельного активу агропідприємства за допомогою найнятих охоронних фірм та/або озброєних молодиків.

Встановлення юридичного контролю над корпоративними правами.

Не менш дієвим способом рейдерства агробізнесу було і залишається захоплення агропідприємства шляхом підробки документів (договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі) з наступним внесенням змін про власників та/або керівників юридичних осіб до Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суть даної схеми також досить проста та зрозуміла. Рейдери звертаються до нотаріусів за підробленими договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі, підробляють організаційно-розпорядчі документи агропідприємства та реєструють зміни до відомостей Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про власників (учасників) та керівників юридичної особи, які в подальшому декілька разів відчужують майнові активи підприємства підконтрольним фізичним або юридичним особам – добросовісним набувачам. Як не дивно, до таких схем, крім рейдерів, вдаються і самі партнери по бізнесу, які не досягли між собою згоди з тих чи інших бізнесових питань. Така рейдерська атака закінчується силовим захопленням  агропідприємства за допомогою найнятих охоронних фірм та/або озброєних молодиків, які забезпечують шахраям доступ до агропідприємства.

Комплексна рейдерська атака.

Цей вид рейдерської атаки є найбільш складним і майже завжди відбувається через залучення широкого кола осіб, у тому числі представників виконавчої і судової влади та здійснюється не без участі представників правоохоронних органів. Ціллю для такого роду рейдерських атак можуть бути майнові та немайнові активи представників середнього та великого агробізнесу.

Суть комплексної рейдерської атаки полягає у наступному. З підробленими документами рейдери звертаються до суду з позовом про стягнення заборгованості з агропідприємства та додатково просять суд у рамках забезпечення позову накласти арешт на активи (врожай, продукцію та ін.) підприємства. Суддя задовольняє заяву про забезпечення позову та накладає арешт на врожай або продукцію агропідприємства і передає їх на зберігання особі, яка також є учасником злочинної схеми. Поки триватиме судовий спір, врожай (продукція) агропідприємства продається, а до суду зберігачем подаються документи про зіпсованість врожаю (продукції). Таким чином, шахраї отримують прибуток, а підприємство залишається ні з чим.

Шляхи боротьби з хворобою.

На сьогодні велика кількість агропідприємств та фермерських господарств не чекають допомоги від держави у захисті власних активів, а допомагають собі самі. Тому не дивно, що наразі в Україні є досить популярною кооперація між малими та середніми агровиробниками (фермерськими господарствами) щодо охорони земельного банку від рейдерських атак. Як і в медицині, хворобу рейдерства простіше попередити, ніж лікувати. Для цього кожному представнику агробізнесу потрібно застосовувати превентивні методи боротьби із рейдерством аби запобігти його проявам та негативним наслідкам.

Ключові превентивні методи.

1. Структурування підприємства та розподіл майнових та немайнових активів між підконтрольними юридичними особами.

Даний превентивний метод полягає у розподілі активів агропідприємства між  юридичними особами. Кращим варіантом буде організаційно-правова форма юридичної особи у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство). Наприклад: перше Товариство здійснюватиме управління земельним банком, тобто виступатиме стороною в договірних відносинах, пов’язаних із земельним банком; друге Товариство здійснюватиме володіння та управління нерухомим та рухомим майном агропідприємства; третє Товариство управлятиме фінансовим капіталом групи Товариств та/або буде заставодержателем переданого нерухомого (рухомого) майна 1-го та 2-го Товариств. При цьому засновником всіх 3-х Товариств може бути одна особа.

2. Належно організована договірна робота із земельним банком.

Перш за все це контроль за строками дії договорів оренди земельних ділянок (ст. ст. 19, 33 Закону України «Про оренду землі»), у повному обсязі виконання зобов’язань за укладеними договорами оренди, реєстрація права оренди земельних ділянок за договорами оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

3. Контроль за кредиторською заборгованістю.

Для зменшення ризиків викупу кредиторської заборгованості агропідприємства, яку рейдер може використати для ініціювання процедури банкрутства, варто укладати зобов’язальні договори з перевіреними партнерами, а виплати за борговими зобов’язаннями бажано проводити вчасно.

4. Налагоджений внутрішній бухгалтерський облік та документообіг з контрагентами.

Зокрема, це стосується ведення прозорої господарської діяльності агропідприємства зі сплатою всіх передбачених податковим законодавством платежів. Також, належним засобом контролю у відносинах з контрагентами буде впровадження електронного документообігу.

5. Постійний моніторинг державних реєстрів.

Моніторинг повинен бути циклічним та відбуватися на постійній основі. У першу чергу це стосується таких інформаційних систем (баз даних) як: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний реєстр юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державний земельний кадастр, Єдиний реєстр судових рішень, сайт Судової влади України, Єдиний реєстр боржників та ін.).

Також, не зайвим буде представникам агробізнесу скористатися послугами охоронних фірм, або об’єднати зусилля із захисту власного активу з іншими підприємствами (фермерськими господарствами) району (області).

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected]ry.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама