Міфи про захист: хто винен у загибелі бджіл

Проект «Міфи про захист» присвячений стереотипам і найпоширенішим помилкам, які аграрії допускають в роботі із засобами захисту рослин та мікродобривами.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Досить часто спілкуючись із пасічниками я чув нарікання на агрономів, які обробляють свої посіви від шкідників, застосовуючи інсектициди, знищують і бджіл та потім не хочуть нести за це жодної відповідальності. Тоді як аграрій у свою чергу каже – «чому я маю за щось відповідати, в нього бджоли були хворі, от і померли, а моє господарство тут ні до чого». Тому я спробував розібратись у цьому питанні трохи детальніше. Я задавав собі запитання, чому ж так трапляється, що пасічники і сільгоспвиробники ворогують, тоді як вони б мали бути ліпшими товаришами. Адже вони залежні один від одного: без запилення бджолами сади та медоносні культури дають значно менший врожай, а пасічник від цих культур отримує мед, отже логічно було б співпрацювати.

Аби розібратись у цій ситуації потрібно розглянути законодавчі акти, які регулюють співпрацю пасічників та виробників сільгоспкультур. Згідно статті 37 закону України «Про бджільництво», фермерське господарство мусить через засоби масової інформації не пізніше ніж за три доби до обробки інсектицидами полів медоносів попередити про це пасічників. У попередженні має бути вказана точна дата обробки інсектицидами, місце обробки (тобто поле або сад), культура, що обробляється, назва препарату та ступінь його токсичності для бджіл. У свою чергу пасічник після такого попередження має закрити свої вулики на період від доби до п’яти діб (в залежності від рівня токсичності інсектициду) для того, аби бджоли не отруїлися, оскільки навіть після обробки поле деякий час може бути небезпечним для бджіл, так як деякі інсектициди мають фумігаційну або контактну дію. На сьогодні є інсектициди, які мають надзвичайно низьку токсичність до бджіл, тому агрономам слід обирайте саме такі препарати в період цвітіння культур та насаджень.

Іноді трапляється так, що у агронома просто немає часу на таке попередження, оскільки ще вчора поле було чистим, а сьогодні його вже масово заселили шкідники. У такому випадку краще попередити пасічника власноруч, зателефонувавши йому і повідомивши про термінову необхідність обробки. Але для цього потрібно попередньо познайомитись та обмінятись контактами. Це важливо для обох сторін. Агроном після обробки поля без попередження може потрапити у ситуацію, коли він буде вимушений виплачувати компенсацію за загиблих бджіл. Пасічник у такій ситуації страждає найбільше, адже це саме його бджоли загинули і він тепер не зможе отримувати мед та буде вимушений знову розводити нові бджолині сім’ї.

Також бувають ситуації, коли у запланований для обробки день була погана погода, ішов дощ або здійнявся сильний вітер, тоді агроном переносить обробку на наступний день. Для нового попередження в нього знову ж таки немає часу, і це має враховувати пасічник. У разі якщо у запланований для обробки день була погана погода, пасічник має здогадатись, що обприскування перенесуть і перепитати у агронома, на який термін вона переноситься, аби не потрапити у скрутне становище. Попередити загибель бджіл значно легше, ніж потім довести чиюсь вину, отримати компенсацію та відновити популяцію.

Агрономи у свою чергу мають враховувати, що літ бджіл починається з 10-ї години ранку та закінчується приблизно о 18-й годині вечора і у цей період є велика небезпека того, що бджоли можуть бути отруєні під час обприскування. Тому обробки медоносів потрібно проводити у ранні та пізні години дня. Виключенням є холодні похмурі дні, коли бджоли не вилітають з вулика.

Що ж робити у разі, якщо бджоли таки отруїлись? Пасічник, виявивши, що його бджоли, прилітаючи до вулика, починають гинути, має визвати на пасіку агронома та представника сільської ради, аби вони зафіксували факт загибелі бджіл. Підготувати ветеринарний сертифікат та викликати ветеринара, аби він підтвердив, що у бджіл немає хвороб або шкідників, які б могли призвести до загибелі (на цьому агроном також має наполягати, адже це може зняти з нього провину). Взяти декілька проб мертвих бджіл та відправити їх у декілька лабораторій, аби там встановили причину загибелі. Декілька проб залишити у морозильнику, аби у разі необхідності можна було провести повторний аналіз. Агроному варто мати при собі докази того, що він зробив оголошення не пізніше, ніж за три доби до обробки медоносів інсектицидами. У разі, якщо конфлікт не був вирішений на місці, – усі ці докази знадобляться кожній із сторін у суді.

Отже, підводячи підсумок, можу сказати, що у разі загибелі бджіл винні обидві сторони, оскільки не змогли налагодити якісної співпраці та досягти взаємопорозуміння.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама