Міфи про захист: чому варто використовувати десиканти?

Коментарі

0

Проект «Міфи про захист» присвячений стереотипам і найпоширенішим помилкам, які аграрії допускають в роботі із засобами захисту рослин та мікродобривами.

Досить часто аграрії відмовляються від проведення десикації посівів через те, що вважають цю операцію недоцільною та економічно невигідною. Мовляв і так дозріє, нащо мені ще додаткові кошти витрачати. А потім викладають зі свого карману шалені гроші на досушування, або мають проблеми із якістю врожаю. Звісно, у деяких випадках фермери бувають праві відмовляючись від обробки десикантами, проте частіше ця операція дає значні переваги.

Тож коли доцільно застосовувати десиканти?

По-перше доцільно застосовувати десиканти у разі, коли поле нерівномірне і у вас існує ризик, що частина поля дозріє, але інша буде ще зеленою і вам потрібно буде або чекати якийсь час, поки усі рослини достигнуть. Але у такому випадку існує ризик осипання частини врожаю. У підсумку втрати врожаю і проблеми з падалицею на наступний рік. Або збирати тоді, коли максимально велика кількість рослин дозріє, але ще не буде осипатись. У такому випадку у вас будуть проблеми із збиранням, велика кількість зеленої маси створює навантаження на комбайн та у підсумку створить ризик самозігрівання зібраного врожаю.

Окрім того десиканти вирішують проблему бур’янів, які можуть бути присутні на полі. Культура може вже дозріти, але велика кількість смітної рослинності створить вам проблеми зі збиранням та самозігріванням, тому у випадку великої засміченості посівів також необхідно провести десикацію перед збиранням. Але у такому випадку варто збільшити норму витрати десикантів.

Десикація ріпаку – особлива тема. Ця культура схильна до розтріскування та самозігрівання і, якщо ваше поле розвивалось нерівномірно, то без десикації ви ризикуєте втратити частину врожаю від того, що вона просто висиплеться зі стручків. І якщо ви почуєте характерний тріскіт на полі, то знайте – частина врожаю вже втрачена і ще частина буде загублена під час збирання, адже стручки будуть розтріскуватися навіть від легкого дотику, не говорячи вже про комбайнування.

Я пам’ятаю період своєї практики, коли ми збирали ріпак, який нерівномірно дозрів та мав великий рівень забур’яненості посіву. Оскільки практика проходила на демо-ділянках, то врожай ми спаковували у мішки та складали на складі, аби потім підрахувати врожайність кожної ділянки. Через якийсь час, коли ми вирішили зважити ці мішки, – виявилось, що контрольні варіанти (без десикації) «горять», тобто мішки були гарячі на дотик, настільки гарячі, що їх боляче було переносити. Хоча ті варіанти, на яких застосовували десикант, таких проблем не мали, адже там не було зеленої маси бур’янів та весь ріпак був дозрілим.

Ще одна проблема, яку вирішує десикація, – це вологість кукурудзи. Вона особливо актуальна на більш пізніх гібридах із ФАО вище 330, але у дощовий сезон доцільна і для ранньостиглих посівів. Десикація кукурудзи проводиться у момент, коли вже закінчилася фаза наливу зерна і з’явилась чорна точка, яка сигналізує про відмирання каналу, через який до зернини поступали поживні речовини. Вологість такого зерна складає 30-35%. Внесення десикантів дозволяє у доволі короткі терміни знизити вологість до 20% і тим самим прискорити збирання на декілька тижнів, а також заощадити на досушуванні. Але якщо ви почнете десикацію кукурудзи раніше необхідного терміну, то можете втратити частину врожаю, тому при виборі часу проведення цієї операції потрібно бути уважним, аби не завдати собі збитків. Також однією з причин чому фермери відмовляються від десикації є відсутність спеціальної техніки, адже для роботи з кукурудзою у цей період потрібен самохідний обприскувач з високим кліренсом, або мала авіація. Особисто ми у господарстві застосовували дельтаплан, на якому був встановлений обприскувач. Він не потребував гарного покриття для злітної полоси та мав невеликі витрати пального.

Також за допомогою десикації можна зменшити захворюваність кошику соняшнику. На дозріваючій рослині досить часто розвиваються збудники таких хвороб як біла та сіра гниль, фомоз та фомопсис, які зменшують якість та кількість врожаю. Проведення десикації зменшить вірогідність розвитку цих хвороб, адже прискорить дозрівання самої рослини. Окрім того що прискорюється дозрівання, також зменшується вологість врожаю, а отже знижуються затрати на досушування.

Ще одна культура яка потребує застосування десикантів є соя. Через свої біологічні особливості боби на рослині дозрівають не рівномірно і не в один період. Тому, щоб зібрати врожай однієї вологості, знищити бур’яни (якщо вони присутні у посіві) для зменшення технологічних втрат при збиранні та не проводити досушування а також розпочати на 10-12 діб раніше збір врожаю, необхідно застосовувати десиканти на основі диквату.

Відмовитись від десикації можна у разі, якщо у вас посіви чисті та рівномірні, а погода суха, що дає можливість рослинам самостійно віддати вологу.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама