Реклама

Медова кооперація: чому пасічникам та виробникам сільгосппродукції життєво треба об’єднуватись

Коментарі

0

Аби галузь бджільництва розвивалась, пасічникам та аграріям потрібно знайти спільну мову. Пасічникам це принесе мед та прибутки, а сільгоспвиробникам - зростання врожайності.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Україна займає одну із лідерських позицій на світовому ринку меду, за даними FAO поступаючись Китаю і Аргентині. Проте зниження ціни на світових ринках призвело до падіння експорту українського продукту. За результатами 2018 року поставки меду з України впали майже на третину (27%), на 18,4 тис т, і становили 49,4 тис т.  Середня ціна за український мед минулого року не перевищувала 2 дол/кг.

Біля 90% українського меду виробляється з соняшнику, що не дозволяє використати сучасні споживацькі тренди, що панують на ринках Європи та можуть принести експортерам додаткову виручку. Хоча за словам Андрія Ярмака, експерта FAO, в Україні виробляється достатньо гречаного меду, що цілком відповідає смакам споживачів Перської затоки. Проте, щоб виходити на нові ринки, експортерам не вистачає достатніх товарних партій і видового різноманіття: акації, липи та інших сортів. Дуже повільно розвивається фасована та брендована продукція. Посилюють негативні тенденції в галузі й повідомлення про загибель бджіл, які з’являються у ЗМІ у весняно-літній період.  

Вихід з тіні

За оцінками експертів, держава знає лише про 2% пасічників - решта в тіні. Більшість не хоче працювати офіційно через небажання платити податки, а також через перспективу втратити субсидію, адже значна частина власників пасік - мешканці сільської місцевості, які тримають бджіл на власних ділянках. Великою проблемою є складність в оформленні документів на пасіку та отримання ветеринарних довідок на кожну бджолосім’ю. Наразі огляд одного вулика ветеринаром коштує 29,90 грн. Якщо у пасічника 150 вуликів, йому потрібно заплатити майже 4,5 тисяч гривень, що є доволі великою сумою для бджоляра. А такий огляд потрібно проводити щороку. Але ця процедура є обов’язковою, наголошує голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа: “Це дає можливість бути впевненим у здоров’ї бджіл та якості отриманої продукції”.

Читайте також: Бджоли з гарантією, або як працюватиме страхування для пасік

Виправити ситуацію із реєстрацією пасік закликає президент спілки пасічників України Володимир Стретович: "Я завжди усім кажу: якщо хочете мати підтримку держави – треба працювати по-білому. Хочете мати відповідний захист, хочете мати докази в суді – реєструйтесь". Виконуюча обов’язки Міністра агрополітики та продовольства України Ольга Трофімцева також підтримує вихід пасік із тіні. За даними міністерства, наразі в Україні є 300-400 тисяч пасічників, але ці цифри викликають суперечки. "Я б хотіла з боку міністерства більш активно обговорювати шляхи виведення галузі “з тіні” в площину білого бізнесу. Потрібно реєструвати пасіки, а якщо є бажання рухатись далі, то на потужностях первинної переробки потрібно запроваджувати систему НАССР. Наразі ті пасічники, які працюють у площині закону можуть розраховувати на відшкодування відсотків по банківських кредитах, часткове відшкодування вартості обладнання для кооперативів та інше", - стверджує Ольга Трофімцева.

Співпраця або смерть

Але це не єдина проблема галузі. Як неодноразово писав Agravery.com, у минулому році пасічники відмітили велику кількість отруєнь бджіл. І від цього постраждали як зареєстровані, так і незареєстровані бджолярі. За словами Володимира Стретовича, від отруєння загинуло 45-46 тисяч бджолосімей: “Найбільше постраждала Дніпропетровська область, де в одному Криворізькому районі в період з 28 травня по друге червня загинуло 3500 сімей через застосування препарату, діючу речовину якого не змогли визначити дослідницькі лабораторії. Це означає, що препарат був ввезений та застосований нелегально”.

Значно меншу цифру приводить Володимир Лапа: за його даними до Держпроспоживслужби надійшло лише 1408 скарг про отруєння 12800 бджолосімей. Хоча пан Лапа припускає, що далеко не усі пасічники хочуть звертатися зі скаргами до офіційних установ через відсутність реєстрації.

За словами Марії Федоряк з Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, смертність бджіл в Україні нижча, ніж у Європі, проте інформація про отруєння під час масового льоту і обробок полів пестицидами періодично з’являються у ЗМІ. Але пестициди - це не єдина причина загибелі комах-запилювачів. "У світі 60 першопричин, що призводять до загибелі бджіл, 10 з них сколихнули Європу та США. На першому місці – людський фактор, на другому місці - варооз, на третьому – нозимоз. А це інфекційні хвороби", - запевняє Євген Руденко, доктор ветеринарних наук з Інституту тваринництва НААН. Але все одно проблему з отруєннями потрібно вирішувати. Найкращим шляхом є співпраця між сільгоспвиробниками та пасічниками, що полягає, передусім в налагодженні ефективної комунікації.

Аби налагодити діалог між сільгоспвиробниками компанія Syngenta за підтримки Міністерства аграрної політики та Держпродспоживслужби України провела навчальні семінари у Полтаві, Харкові, Запоріжжі. Підсумковий круглий стіл пройшов у Києві за участі в.о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, голови ДПСС Володимира Лапи, де зібралися представники пасічників різних об’єднань, науковці, експортери, агровиробники – компанії-члени Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

За останні 15 років Syngenta ініціювала чотири глобальні програми по збереженню здоров’я комах-запилювачів. Однією з них є програма Operation  Pollinator - масштабна ініціатива Syngenta, яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів, Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, в тому числі і з науковими інституціями. Syngenta зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

Читайте також: Лінія захисту: як убезпечити рослини на початку весни

"Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом, є ключовим фактором успіху та досягнення ще кращих результатів", - додав Крістіан Шлаттер, начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі.

На заході були обговорені кілька прикладів успішної взаємодії бджолярів та пасічників компаній-членів УКАБ та можливості створення ефективної та надійної системи оповіщення про обробки полів засобами захисту рослин. "Ми наразі розглядаємо можливість створення державного агрегатора, який буде містити всю інформацію про обробіток полів. Якщо прописати, що повідомлення до такого агрегатора є еквівалентним повідомленню органів місцевого самоврядування, то ми отримаємо систему де можна подивитись інформацію про будь-яку обробку полів", - зазначає Володимир Лапа.


Успіх у взаємодії

Великі агрохолдинги та міжнародні компанії вже давно почали співпрацювати із пасічниками та мають на цей час великий досвід комунікацій та взаємодопомоги.

 

Компанія "Goodvalley", очолює проект по співпраці - Леся Розметанюк, інженер з охорони навколишнього середовища

Компанія "Goodvalley", що займає 19400 гектарів у Калуському та Галицькому районах Івано-Франківської області, вже декілька років тому налагодила комунікацію із українськими пасічниками. Періодично проводяться зустрічі бджолярів із агрономами компанії. Наразі налагоджена комунікація із спілкою пасічників Прикарпаття, галицькою спілкою пасічників та була створена під егідою компанії спілка пасічників Калуського району. Також компанія комунікує з незареєстрованими пасічниками, яких за даними компанії є набагато більше ніж тих, хто працює офіційно.

У компанії мають контактні телефони та адреси розташування пасік. Спочатку розшукувались власники тих пасік, які знаходяться поблизу полів компанії. Вони не завжди йшли на контакт, адже боялись, що компанії кудись передаватиме дані про них і їх змусять платити податки. Але коли бджолярі впевнились, що "Goodvalley" нікому контактів не передає, то вони краще почали комунікувати. Усіх пасічників інформують про обробку поля. В кожному селі на дошці оголошень вивішується повідомлення про обробку. Якщо йде мова про обприскування медоносних культур, то кожен пасічник отримує SMS-повідомлення. Найближчих пасічників господарство навіть обдзвонює та попереджає про обробку. Обов’язково надаються дані про препарат, який буде використовуватись.

Окрім того, 1 березня 2019 року між компанією "Goodvalley" та спілкою пасічників Прикарпаття був підписаний меморандум про покращення комунікацій і координацію дій. Компанія є постійним спонсором проведення медових фестивалів, приймає участь в усіх заходах які організовують спілки пасічників, а також організовує доступ до цих заходів усім пасічникам Галицького та Калуського районів. Окрім того, компанія проводить навчальні семінари для пасічників та підтримує проект галицької асоціації бджолярів зі збереження та покращення генофонду аборигенної карпатської породи бджіл. Корпоративні подарунки компанії також вироблені з продукції бджільництва.

 

Агрохолдинг "МРІЯ", очолює проект по співпраці - Василь Мартюк, керівник соціально-інвестиційного відділу

Активну співпрацю з пасічниками агрохолдинг “Мрія” розпочав у 2017 році. Цього року у декількох районах буде закладено дослідні ділянки по вирощуванню фацелії загальним розміром у 100 гектарів. Якщо дослід буде успішним, то наступного року цю культуру компанія планує посіяти на площі у кілька тисяч гектарів. Висіватись ці рослини будуть саме на тих територіях, де є пасічники. Компанією також були закладені досліди по збільшенню врожайності ріпаку та соняшнику через запилення бджолами.

Читайте також: Кардіологія поля: вирощуємо кукурудзу, пшеницю та ріпак - перше знайомство

“Мрія” створила інтерактивну карту, де відображені усі медоносні посіви компанії, пасіки та рекомендації агрономів для виїзду пасік. На даний момент у цій карті зареєстровано 19 об’єднань пасічників, або 300 бджолярів, та позначено 20 тисяч бджолосімей. Також на карті відображені усі насадження липи та акації. Надається інформацію про час цвітіння певних культур. Ця карта покращує планування та логістику пасічника, який може спланувати, коли та куди йому везти свої кочові вулики. Також усім зареєстрованим пасічникам надходить повідомлення про обробку посівів у п’ятикілометровій зоні, або про зміну дати обприскування.

Окрім того, агрохолдинг організовує семінари, на яких пасічники діляться власним досвідом. Також була встановлена домовленість між агрохолдингом та Гадяцьким аграрним училищем про навчання бджолярів, яке пройшли 30 осіб.

Агрохолдинг активно підтримує кооперацію пасічників. Наразі за підтримки компанії біло створено 11 кооперативів пасічників, на які "Мрія" виділила 1 мільйон гривень. За ці гроші були розроблені та створені модульні причепи для перевезення вуликів. До кооперативів вже надійшло за рахунок компанії п’ять таких причепів та вісім модулів загальною вартістю 300 тисяч гривень. Було придбане обладнання для штучного запліднення. Наразі створюється цех з виготовлення сучасних вуликів для усіх кооперативів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама