Мартинюк окреслив основні тенденції, які спричинить скасування земельного мораторію

Якщо припустити, що мораторій на продаж сільгоспземель скасований, то ні в перший, ні в другий місяць після скасування, так само і як через півроку, в АПК не відбудеться ніяких видимих змін ― ні в структурі агровиробництва, ні в перерозподілі власності на землю, ні в макропоказниках, які генерує галузь.

Про це заявив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, передає «НВ».

«Але підводні течії будуть поступово набирати швидкість і формувати тенденції, які можна буде зафіксувати вже на першому етапі відкриття ринку. Основних кілька», ― зазначив він.

Першою тенденцією, за словами Мартинюка, буде скорочення кількості довгострокових договорів оренди.

«На сьогодні менше 130 тис. договорів або близько 3% від загальної кількості укладено на короткостроковий період в 1-3 роки. Майже половина (48%, або 2,25 млн договорів) припускають оренду на термін в 6-10 років. При наявності альтернативи у вигляді продажу ділянки, власники не будуть схильні пов'язувати себе тривалими зобов'язаннями, щоб мати простір для маневру», ― зазначив Мартинюк.

Другим наслідком скасування мораторію, на його думку, стане поступове зростання орендної плати,  причому часто орендарі будуть діяти на випередження, пропонуючи пайовикам різні бонуси, щоб забезпечити їх лояльність.

Наступним наслідком буде упорядкування права власності на земельні ділянки.

«Успадковані ділянки, які городяни не спромоглися оформити, оскільки тимчасові і адміністративні витрати не адекватні тій сумі, яку вони могли отримати від здачі їх в оренду, перетворяться в актив. І його вартість навіть на старті відкриття ринку буде досить істотною, щоб стимулювати власників привести все кадастрові документи в порядок. Тому після зняття мораторію ми, швидше за все, побачимо шпилястий, короткостроковий попит на юридичні послуги та послуги землемірів з боку громадян, чиї права на землю не оформлені або оформлені не бездоганна», ― прокоментував заступник міністра.

Четверта тенденція, за його словами, ― здійснення некритичної кількості реальних угод.

«Кількість угод купівлі-продажу сільгоспземель з запасом вкладеться в ті 10-15%, про які говорять соціологи, оцінюючи кількість пайовиків, які бажають продати свої земельні ділянки. Серед покупців першої хвилі будуть перш за все фермери, які зараз вирощують високорентабельну продукцію і оперують невеликим земельним банком», ― зазначив Мартинюк.

Він додав, що п’ятою тенденцією стане поява нових продуктів в банківських портфелях.

«Навіть банки з істотною надлишковою ліквідністю не кинуться кредитувати аграрний бізнес. З огляду на те, що левова частка прибутку малих і середніх фермерів знаходиться в тіні, класичні скорингові моделі оцінки кредитного ризику або запропонують аграріям непідйомні ставки, або зовсім відмовлять у кредиті. Проте, активна конкуренція банків за позичальників, викликана необхідністю "відбити" вкладені акціонерами кошти на докапіталізацію, змусить їх розробляти нові банківські продукти, що враховують специфіку аграрного сектора України», ― зауважив заступник міністра.


Реклама
Реклама