Куряче тепло: як птахофабриці заробляти на відходах

Енергоносії в Україні дорожчають з кожним роком. З першого березня на 30% пыдвищилася ціна на електроенергію, а вже наступного року, якщо ціна на нафту піде уверх, зростуть ціни на газ. У таких умовах цікавість до зеленої енергетики зростає. Попри навіть те, що для реалізації таких проектів більшість компаній не має вільних коштів. Ми продовжуємо проект «Зелена енергія», у якому розповідати про успішні та цікаві проекти зеленої енергетики у сільському господарстві.

Читайте також: Енергетика "Астарти": як цукровому заводу заробляти на біогазі

Навесні 2012 року «Миронівський хлібопродукт» почав будувати першу біогазову станцію на птахофабриці ПрАТ «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області. В грудні 2012 року компанія ввела в експлуатацію перший ферментатор. У 2013 році була запущена біогазова станція загальною потужністю 8 МВт*год. У кінці 2014-го станція досягла повної  енергетичної потужності 11 МВт*год. Так на сайті МХП описують історію створення однієї з найбільших біогазових станцій в Україні та першої в Європі станції такого рівня, яка працює виключно на курячому посліді та відходах з переробки бройлерів.  

За словами Івана Тракслера, директора компанії ПрАТ «МХП Еко Енерджи», який керує цим проектом, основною причиною для прийняття рішення про будівництво станції стало бажання 100% переробляти відходи фабрики. «Треба було вирішити проблему з утилізацією курячого посліду, який до біогазової установки необхідно було складувати, зберігати, що в свою чергу створювало додаткові проблеми. На сьогодні ми переробляємо курячого посліду 200 тонн на добу. Це 100 відсотків того, що виробляє фабрика», — говорить він. Крім того, біогазова станція дозволяє зменшувати викиди СО2, за період експлуатації загальна кількість становить 400 тисяч тонн. «Працював би Кіотський протокол, на цьому можна було б заробити», — жартує Тракслер.

Рішення уряду додати біогазові станції до «зеленого тарифу» швидко скоротило термін окупності проекту вартістю 15 мільйонів доларів. Якщо на початку компанія розраховувала повернути витрачені гроші за близько 8—10 років, використовуючи електроенергію тільки на власні потреби, то із «зеленим тарифом» — за п’ять. Падіння цін на газ в доларах та девальвація гривні збільшили термін окупності до 6—7 років.

Економна енергетика

Вся електроенергія, що виробляється біогазовою станцією  потужністю 5 МВт*год., за «зеленим тарифом» продається в мережу. За період експлуатації вироблено 100 мільйонів кВт «зеленої» електроенергії. Одночасно з її виробництвом компанія отримує теплову енергію. За період експлуатації вироблено 90 тисяч Гкал, що в еквіваленті на природній газ становить 11 мільйонів «кубів».

Вісімдесят відсотків теплової енергії, яку виробляє біогазова станція, йде на заміщення газу, який використовувався для опалювання, адмінбудинків, виробництва гарячої води. Якщо раніше фабрика використовувала 8—9 мільйонів куб. м газу на рік, то зараз чверть компенсується біогазовим комплексом. Паралельно компанія реалізувала пілотний проект з опалювання пташників гарячою водою через тепловентилятори. «Спочатку ми думали опалювати тепловою енергією тільки споруди біогазового комплексу, потім побачили свій баланс та рештки того, чим могли б обігрівати споживачів», — розповідає голова «МХП Еко Енерджі».

Бракує посліду

Посліду та біологічних решток, які продукує фабрика, вистачає на 70—80% потреб біогазового комплексу. Тільки після того, як на птахофабриці, де зараз утримується 27 мільйонів голів птиці, будуть добудовані нові пташники, що передбачено інвестиційним планом, сировини вистачатиме на 100%. За період експлуатації утилізовано 135 тисяч тонн курячого посліду та 500 тисяч кубометрів стічних вод.

«Біогаз з курячого посліду — це складний процес, ми шукаємо технологічне рішення та можливість перейти тільки на курячій послід. Поки ще нестача компенсується силосом сорго — 70—80 тонн у день, який вирощується на полях компанії», — розповідає Тракслер. За його словами, сорго був обраний не через надзвичайні енергетичні властивості, а тому, що на відміну від кукурудзи добре росте в кліматичних умовах району, де розташована фабрика.

До речі, наявність власних полів поблизу «Оріль-Лідера» дозволяє біогазовому комплексу без проблем реалізовувати відходи виробництва, вносячи дигестат замість мінеральних добрив. Щомісячно фабрика виробляє 2 тисячі тонн. «Ще 5—7% твердих добрив ми продаємо споживачам в регіоні. Ми маємо технічні умови на виробництво рідкої та твердої фракцій, але споживачі не звикли до такого. Починаємо привчати регіон до того, що це якісні добрива», — говорить Тракслер. За його словами, компанія реалізувала проект з досушування дигестату, але оскільки в Україні немає сформованого ринку сухих органічних добрив, досушена біомаса використовується як паливо для котлів.

Читайте також: Кукурудзяне тепло: як можна додатково заробити на гектарі

Туманні перспективи

Коли біогазова станція ще будувалася, керівник проекту «Eco Energy» Олександр Домбровський говорив про те, що 25 підприємств фабрики виробляють мільйон тонн органіки (70 МВт електроенергії та 70 Гкал теплової) і завдання — побудувати схожі станції на всіх об’єктах. У планах компанії це залишається. За словами фінансового директора Вікторії Капелюшної, при поточній ціні на газ біогазові установки є дуже привабливими.

«Ми пройшли тут весь процес, обкатали технологію і зараз можемо її імплементувати. Першим буде Ладижинський проект — 26 МВт. Ми його прораховуємо, але все залежить від ситуації в країні, від наявності грошей. Ми вивчаємо, досліджуємо. Протягом року-двох, сподіваюсь, він буде реалізований. Поки що решта не розглядається», — говорить Іван Тракслер.

Наталія Гузенко

фото: mhp.com.ua,