Реклама

Кольоровий бізнес. Як започаткувати виробництво барвника з паприки та почати конкурувати з Китаєм?

Той, хто вирощує паприку, має 75% рентабельності та збирає майже готову до переробки сировину. Той, хто переробляє паприку, переманює індійське виробництво з Китаю в Україну. Як це зробити, знає компанія «Натур світ».

журналіст Agravery.com

Сумська компанія «Натур світ» разом із партнерами із Індії першою в Україні розпочала виробництво та переробку солодкого червоного перцю на барвник. Для переробки використовують специфічний китайський гібрид перцю, а сировину купують у фермерів по всій Україні. Переконують, що стабільний збут і висока ціна продукції робить цю нішу дуже прибутковою для господарств – рентабельність виробництва цього виду перцю для вітчизняного фермера може сягати аж 75%.

Індійський приклад

Як розповідає директор з розвитку компанії «Натур світ» Ігор Андрієнко, їх підприємство працює в Україні з 2008 року і спеціалізується на переробці експорті ефіро-олійних та пряно-ароматичних культур – коріандру, гірчиці, кореню хрону тощо. Сировину купують у фермерів по всій Україні, а готова перероблена продукція у вигляді порошків та олій експортується в Європу, Америку, країни Азії.

«Ідея переробляти в  Україні паприку на технічні цілі належить нашим партнерам – індійській компанії «Synthite Ltd», що виробляє спеції, витяжки та екстракти, має 5 заводів у Індії, Китаї та Бразилії. Два роки тому вони розповіли про цю унікальну технологію вирощування китайської паприки і запропонували нам провести її тестування в агрокліматичних умовах України. Суть в тому, що паприка висихає прямо на корені просто на сонці, без вкладень мільйонів доларів техніку на сушіння і величезних витрат на газ або електрику для самого процесу», – засвідчує Андрієнко.

фото: UHBDP

У 2018 році  компанія провела тестове вирощування перцю у п'яти областях України – Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській. Загальний обсяг зібраної паприки з експериментальних майданчиків тоді склав 300 кг. Висушений перець у стручках було відправлено в Індію, і партнери отримали з неї пігмент і сказали, що якість їх влаштовує, тож продовжили роботу із українцями.  Тож цьогоріч компанія суттєво розширила свою діяльність – вирощували на півдні України 5 га, і ще стільки ж на Харківщині та Сумщині. «Я розраховую отримати товарну партію сухих стручків паприки мінімум у 20 тонн, але сподіваюсь буде більше. Збирання уже сухої паприки розпочнемо у середині жовтня», – говорить підприємець.

фото: UHBDP

Сировину попередньо контрактували у місцевих фермерів, заохочуючи їх тим, що безкоштовно надавали їм і насіння та технологічний супровід. Хоча технологічно проблем у вирощуванням китайської паприки майже немає. Один мінус – культура розсадна, уже на початку березня її потрібно висадити у теплицю, а у на початку травня перемістити, вона має бути висаджена у ґрунт на 35-45 день. Період вегетації на полі – 110 днів і ще потрібен час на сушіння на стеблі. Взагалі, китайський гібрид перцю за зовнішнім виглядом дуже схожий на звичайний гіркий червоний перець, але за смаковими і органолептичними властивостями вони різні. Він солодкий і його можна вирощувати поряд з іншими сортами солодкого перцю без побоювання, що у них при перезапиленні з’явиться «гіркота». На одному кущі може бути сформовано від 40 до 60 перців,  а подекуди можна отримати аж 100 перців з куща. Врожайність становить близько 35-40 т/га в свіжому вигляді і 7-8 тонн в сушеному. Середня ж маса підсушеного плода – від 10 до 22 гр.

Цікаво, що кількість сухих речовин у стручку доходить до 20%, тоді як у звичайному – максимум 12%. Оскільки стручки висихають прямо на кущі, це уже готова сировина для переробки. В умовах півдня України взагалі потребує додаткового досушування, а от на Сумщині та Харківщині іноді потрібно досушувати, але мінімально. Таким чином готова сировина у стручках може транспортуватись до Індії без ушкоджень 30-35 днів і більше. Для переробки ідеальна вологість не повинна перевищувати 20%, в Україні  цей показник – від 10 до 15%.

фото: UHBDP

Конкурент для Китаю?

Як запевняє Андрієнко, Україна цілком може стати конкурентом Китаю по виробництву харчового барвника  з перцю. «У Китаї вирощують 3000 га цього виду паприки, збирають його механізованим способом. Проте у зв’язку із бідністю ґрунтів та особливістю клімату китайці не можуть виростити екологічно чистий продукт. А покупці, натомість, вимагають більш екологічно чистої сировини, виробленої за усіма стандартами. Тобто, зараз в нас є реальна можливість стати конкурентом і навіть перевершити китайців», – переконаний переробник.

Хоча  у цьому і є мінус виробництва – ціна українського продукту прив’язана  до вартості китайського аналога. Цьогоріч у фермерів компанія викупала перці по ціни $1,2 за кілограм. Оскільки цей перець вирощений для подальшої переробки, він може навіть бути не завжди ідеальної якості і товарного вигляду – головне мати відповідну вологість. «Ми порахували, що для нашого фермера це вигідна справа – рентабельність може доходити до 75%. Індійські партнери теж зацікавлені у розширенні роботи на цьому ринку. Згідно із стандартами виробництва пігмент повинен мати 140-220 олієодиниць. А у українського перцю минулоріч він доходив до 300 одиниць. Це дуже добрий показник для харчового барвника», – сказав виробник.

фото: UHBDP

Індійська компанія навіть думає над тим, аби у перспективі перенести виробництво з власного заводу Китаї в Україну, але для цього потрібні великі площі виробництва – від 1000 гектарів і більше. «За цей рік ми плануємо максимально популяризувати даний гібрид паприки в Україні. І тому сьогодні ми готові контрактуватися з виробниками, що мають можливість вирощувати даний гібрид на будь-якій площі – нам не важливо, вирощує людина 10 соток або 10 га – ми готові забрати у нього весь урожай і  працювати разом. У майбутньому будемо надавати не лише насіння, а й плануємо допомагати із купівлею плівки, проведенням крапельного зрошення», – ділиться планами Андрієнко.

Втім, у «Натур світ» не хочуть зосереджуватись лише на перцях. У 2017 році компанію було сертифіковано за системою менеджменту безпеки харчової продукції FSSC 22000. Для роботи на основних виробничих лініях закуплено нове імпортне обладнання. «На Сумщині уже працює лінія по очистці гірчиці  для виробництва порошку та олії продуктивністю 8 тонн на добу – відправляємо до Індії від 2 до 5 контейнерів гірчичного порошку на місяць. Зараз добудовуємо завод 1500 тис. кв. метрів для виробництва ефірної олії з коріандру, льону та кропу. Потужність заводу – до 1000 тонн сировини на рік. І по цим культурам ми також будемо розширювати свою базу постачальників сировини», – запевняє  директор з розвитку підприємства.

фото: UHBDP



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама