Реклама

Коли Верховний Суд переможе земельний мораторій?

Коментарі

0

Верховний Суд дозволяє операції з сільгоспземлею, але відмовляється скасовувати мораторій. Історія справ.

 

У травні 2018 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні по справі "Зеленчук і Цицюра проти України" визнав, що мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує право власності громадян на майно, гарантоване статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд зобов'язав Україну протягом двох років вжити заходи для забезпечення власникам сільськогосподарських земель право розпоряджатися сільськогосподарськими землями. 

Оскільки політичної волі на прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення як завжди не вистачає, то великі очікування на забезпечення права власників розпоряджатися землями покладається на нещодавно створений Верховний Суд.

15 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула першу справу № 227/1506/18, яка стосувалася законності мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення з урахуванням рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" та зробила неоднозначні висновки.

Фабула справи

У липні 2016 року фізична особа обміняла свою ділянку площею 8,0388 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в одному масиві, на земельну ділянку площею 0,1000 га такого ж цільового призначення в іншому масиві, належну TOB "Агрофірма "Каравай", за що отримала грошову доплату у сумі 229 813,68 грн. 

У квітні 2018 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом, в якому просив визнати недійсним договір міни земельної ділянки на земельну ділянку, укладений начебто у період дії заборони на відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв).

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли до наступних висновків:

- станом на липень 2016 року п. 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України дозволяв обмін земельної ділянки сільськогосподарського призначення на іншу земельну ділянку;

- оскільки відбувся обмін сформованими земельними ділянками, а не земельними частками (паями), то Закон України № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", який передбачає порядок обміну паями, не застосовується;

- висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 12.10.2016 року у справі № 6-464цс16 про те, що обмінюватися за схемою "пай на пай" можуть лише  земельні ділянки сільськогосподарського призначення у випадку, передбаченому статтею 14 Закону № 899-IV щодо обміну ділянок на межі масиву, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказаний висновок був сформульований до ухвалення рішення згаданого ЄСПЛ;

- враховуючи рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" заборона відчуження земельних ділянок, яка діє з 2001 року, є непропорційним обмеженням права приватної власності на землю.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій прокурор оскаржив їх до Верховного Суду. Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вирішила передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яка покликана формувати єдину правозастосовну практику. Колегія звернула увагу на необхідність зміни підходу до заборони відчуження будь-яким способом земель сільськогосподарського призначення у світлі рішення ЄСПЛ.

На думку колегії суддів, з метою вирішення виключної правової проблеми та забезпечення формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду могла би сформулювати позицію, відповідно до якої охочі продати землю мали би довести, що їхня справа аналогічна фабулі справи, в якій ухвалене рішення ЄСПЛ "Зеленчук і Цицюра проти України", та отримати від суду дозвіл на відчуження сільськогосподарських земельних ділянок.

Висновки Великої Палати Верховного Суду 

За результатами розгляду справи № 227/1506/18 Велика Палата Верховного Суду залишила рішення судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні недійсним договору міни земельних ділянок без змін. При цьому, Велика Палати змінила мотивувальну частину рішень та обґрунтувала свою позицію таким:

- заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у редакції п. 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, чинній до 1 січня 2019 року, передбачала винятки, одним з яких була можливість обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону, а не земельної частки (паю) на іншу земельну частку (пай);

- ст. 14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті (обмін ділянки з середини масиву на ділянку на межі масиву);

- рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" не може трактуватися як спеціальний дозвіл на вільний обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення безвідносно до приписів нормативних актів України.

Фактично Велика Палата Верховного Суду констатувала, що до 1 січня 2019 року Земельний кодекс України дозволяв обмін земельними ділянками сільськогосподарського призначення, на які зареєстровано право власності, в тому числі з доплатою. 

Ні ст. 14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ні звужувальне тлумачення Верховним Судом України обміну за схемою "пай на пай" не можуть бути перешкодою для обміну земельних ділянок, якщо це передбачено п. 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельним кодексом України.

При цьому, погоджуючись з висновком про те, що держава з часу введення в дію заборони відчуження земель не змогла забезпечити протягом багатьох років належного механізму реалізації права власності на землі сільськогосподарського призначення, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук  і Цицюра проти України" не може трактуватися як спеціальний дозвіл на вільний обіг, зокрема обмін, земельних ділянок сільськогосподарського призначення безвідносно до приписів нормативних актів України.

Така позиція Великої Палати Верховного Суду розчарувала прихильників скасування мораторію. На відміну від колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, які підняли питання законності мораторію та визначили у його існуванні виключну правову проблему, Велика Палата Верховного Суду утрималась від оцінки законності дії мораторію на відчуження сільськогосподарських земель.

Очевидно, що рішення Європейського суду у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" не може вважатися дозволом на будь-яке відчуження земель без додержання приписів земельного законодавства України, проте Верховний Суд міг сформувати правову позицію, що у аналогічних до справи "Зеленчук і Цицюра проти України" справах з метою захисту права власності, передбаченого ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд може застосувати згадане рішення ЄСПЛ як джерело права і захистити право власності на землю з урахуванням особливостей кожної справи.

Залишається очікувати, коли до Верховного Суду надійде справа, аналогічна справі "Зеленчук і Цицюра проти України", і тоді Верховний Суд не зможе уникнути надання правової оцінки мораторію на відчуження сільськогосподарських земель. Очікуємо надходження таких справ до кінця 2019 року.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама