Керівник Аграрної біржі: Левова частка сільгосппродукції купується прямо на полях

Чому в нашій країні не популярна торгівля зерном через біржі, чому важливо продавати ліс саме на електронних аукціонах, і наскільки просто отримати акредитацію на продаж майна ліквідованих банків, розповів директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч.

журналіст Agravery.com

Податкові перевірки в пошуках готівкових розрахунків, пограбування аграріїв, які отримали за зерно готівку, та решта явищ, які провокує тіньовий сектор економіки, повертає увагу до електроних торгів. Але, хоча Аграрну біржу було створено ще у 2005 році із завданням «формувати ринкову ціну на агропродукцію в Україні», аграрії нею переважно не користуються. Багато великих працюють по прямих контрактах з трейдерами, або самі є трейдерами. Малі та середні надають перевагу безпосереднім контактам з покупцем. Чому, розповів директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч.

Яка частка торгівлі зерном йде саме через Аграрну біржу по Україні?

- Точних даних, яка частка припадає саме на нашу біржу, сьогодні немає. Можу лише сказати, що наразі ми – єдина біржа, через яку проходять спотові торги зерном. Проте, на жаль, користуються цим не всі. Серед тих, хто оцінив переваги торгівлі через біржу - ПАТ «Аграрний фонд» та деякі приватні компанії, зокрема що входять до ТОП 20 національних експортерів. Якщо говорити в цифрах – цього року через Аграрну біржу лише ПАТ «Аграрний фонд» в рамках весняної форвардної програми (врожаю 2017 року) провів закупівлі на суму 2,5 мільярди гривень. На нашу думку, це показник.

А чи працюють з вами малі та середні агровиробники? Якщо не працюють, то чому?

- Ні, не працюють. Не всі на сьогоднішній день розуміють переваги торгівлі агропродукцією через біржові майданчики, де відкриті заявки від покупців та продавців. Багато компаній звикли працювати за старою методикою – приїхати на елеватор, перевірити наявність зерна та його якість. Зараз левова частка сільгосппродукції купується прямо на полях, і торгується за готівку, без сплати податків.

Але, на мій погляд, пройде ще деякий час і більшість агровиробників все ж перейдуть на торгівлю зерном на електронні біржі. Свого часу торгівля через електронні майданчики майном банків-банкрутів або ж необробленою деревиною також не сприймалась. Але зараз такі торги відбуваються регулярно та успішно.

Наші аграрії ще не звикли працювати з товарними біржами, їх треба до цього привчати – привчати до прозорості торгівлі своєї продукцією, оскільки все, що проходить через електронні торги, стає прозорим. Сподіваюсь, з часом виробники зрозуміють, що лише на електронних аукціонах товар досягає своєї дійсно ринкової ціни, де попит і пропозиція формуються вільно, як того вимагає чинне європейське законодавство.

Скільки робота через біржу коштує аграріям? 

- Біржа не може працювати безкоштовно і певну вартість за її послуги все ж варто сплатити - нам потрібно виплачувати заробітну платню, підтримувати інфраструктуру, модернізовувати торгові процеси, у тому числі електронні механізми. Проте посудіть самі, чи є великою плата в кілька гривнів на тоні, наприклад, за біржовий контракт по зерну пшениці 2 класу, яка вартує 4700 грн./т? Мені здається, відповідь очевидна. Крім того, біржа має дуже гнучку тарифну сітку і вартість біржових послуг може бути знижена навіть до 10 разів, якщо це великооптові контракти.

З іншого боку, Аграрна біржа організує торги, збере для вас по ринку пропозиції, підготує біржовий контракт та, за потреби, забезпечить біржовий арбітраж. Я переконаний, що це коштує у рази менше, ніж оплачувати послуги юристів при підготовці паперів на купівлю-продаж товару або захищати свої права у суді, якщо якість продукції не відповідає умовам домовленостей сторін чи контракт порушується. Звісно, якщо ви не продаєте бункер комбайну прямо з поля за готівку.

На сайті вашої установи було оголошення про майбутні реверсні торги борошном. Наскільки часто такі торги відбуваються і хто є продавцем?

- Такі торги проходять щоденно з 10:00 до 15:00, а борошно на них продає ПАТ «Аграрний фонд». По суті, ми спільно з фондом розробили принципово новий на ринку механізм реалізації сільськогосподарської продукції і я впевнений, що він у недалекому майбутньому буде застосований не лише щодо борошна, але й до продажу зернових культур. Це дає можливість продавцю максимально задекларувати ринку розмір своєї бажаної ціни, проте якщо ринок вважає, що ця ціна завелика – реверсивні торг дозволять учасникам збалансувати попит і пропозицію.

У ДПЗКУ заявили, що уклали з вашою установою угоду про співпрацю, але не уточнюють деталі співпраці. Чи можете ви конкретніше розповісти про деталі угоди?

- Угода про співпрацю з ДПЗКУ була укладена у травні 2017 року. На сьогоднішній день ми лише розробляємо механізми таких торгів та стандартні форми контрактів. Наскільки я розумію, корпорації буде цікаво продавати через нашу біржу борошно, а купувати зерно та іншу продукцію для експорту. Зручно зосереджувати свої контрактні потоки на одному майданчику – єдині правила, єдині форми, централізований облік.

Останній прес-реліз, який було розміщено на вашому сайті – про «стратегічне рішення про перехід на виключно електронні торги необробленою деревиною». Поясніть, будь ласка, у чому «стратегічність» такого рішення?

- Перехід на електронні торги необробленою деревиною означає виключно прозоре ціноутворення, ринкову ціну. Ринкова ціна – сплата податків для держави, більше коштів для лісокористувачів за ресурс, можливість забезпечувати роботою своїх працівників, платити їм належну заробітну платню, підтримувати соціальну сферу. Раніше, та і навіть зараз по регіонах, де аукціонні торги проводить не Аграрна біржа, відбуваються «голосові» торги, де учасники перед аукціоном розподіляють між собою ресурс, у зв’язку з чим, не побоюся цієї цифри, 99 % деревини продається за стартовою ціною, тобто без збільшення. Результат – ціна не досягає рівня своєї ринковості, бюджети недоотримують податки, лісокористувач постійно скаржиться, що у нього не вистачає грошей.

Статистика чітко показує – на електронних торгах Аграрної біржі ціна, наприклад, по дубу зросла подекуди на 30-35 % у порівнянні зі стартовою. Іншими словами, відповідний ресурс продавали раніше на цей розмір дешевше, ніж зараз. Але питання навіть не у цьому, а чи дійсно отримував кінцевий споживач дуб настільки дешево? Я думаю, що ні. Частина коштів за проданий ресурс насправді просто йшла в тінь, і осідала в кишенях.

Від переходу на електронні торги за анонімним принципом програють хіба що ті, хто хотів отримувати тіньові прибутки і не сплачувати податки, а також особи, що «сиділи на схемах».

Чи означає це, що відтепер лісом в нашій країні торгуватимуть виключно через електронні аукціони, і виключно через вашу біржу?

- Ми би більше не хотіли проводити так звані голосові торги, але не завжди можемо на це вплинути. Аграрна біржа може перевести торги в онлайн режим по всій Україні, про що неодноразово вже говорилося і ми поступово це робимо, але право на вибір біржі та форми продажу деревини лишається за лісокористувачем. А вони не завжди хочуть користуватись саме електронними прозорими механізмами. Тому, насправді, питання дуже просте, але воно більше риторичне – якщо є кращі пропозиції: і по відсотках, і це дає переваги державному сектору, чому тоді учасники торгів бажають працювати за старими схемами? Відповідь на це питання мають шукати правоохоронні органи.

Яка частка торгів деревиною проходить саме через Аграрну біржу?

- На сьогоднішній день лісом торгують 15 областей. З Аграрною біржою співпрацюють лише 9. При цьому протягом останнього кварталу на наш майданчик було виставлено трохи більше ніж 400 тис. куб.м. деревини різної породи та якості. Багато це чи мало дуже важко порахувати, оскільки кварталів 4, а наша біржа не охоплює всю Україну. Взагалі, якщо надати для орієнтирів певні цифри, то зазначу, що загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок у 2016 році склав 11 673,1 тис. куб. м на загальну суму 8,1 млрд грн., на зовнішній – 2 552,7 тис. куб. м деревини у круглому вигляді на загальну суму 2,7 млрд грн.

У свою чергу, на загальні аукціони з продажу необробленої деревини, участь у яких можуть брати виключно суб’єкти господарської діяльності, які займаються переробкою деревини в Україні, у 2016 році було виставлено 4,4 млн куб. м необробленої деревини. З них під час торгів виявили бажання придбати 3,87 млн куб. м, що становить 88% від виставлених обсягів, але фактично вітчизняними споживачами вибрано 3,3 млн куб. м, або 75 % від виставленого обсягу.

Тобто, інакшими словами, якщо арифметично провести певні підрахунки, то Аграрна біржа організовує продаж у середньому близько 36 % сировини від її загальної кількості, що виставляється на аукціони.

А є якась порівняльна статистика ціноутворення деревини між «голосовими» та «електронними» торгами?

- Так, нещодавно в рамках загального моніторингу ринків, яким займаються наші фахівці, ми проводили такі підрахунки і отримали наступні цифри: середній відсоток зростання вартості ресурсу, наприклад, по Кіровоградській області на електронних торгах, які провела Аграрна біржа, склав 27,2 %, у той час як у попередньому кварталі на голосових торгах іншої біржі така ціна зросла лише на 1,0 %. Ситуація по наступним регіонам: Суми – 18,3 % на Аграрній біржі проти 2,3 % на іншій біржі, Тернопіль – 12,7 % проти 1,0%, Рівне 5,5 % проти 1,2 %, а по Чернігову 11,4 % проти - 3,5 %, тобто ціна навіть з мінусом, інакше кажучи менша від початкової. Погодьтесь, дуже красномовні цифри!

Місяць тому бізнес в нашій країні буквально паралізувала атака вірусу Petyа.A. Чи готова ваша установа до подібних атак в майбутньому?

- Торги, які відбуваються у нас, проводяться за допомогою серверів, розташованих у сертифікованому центрі, який має найвищий статус захищеності на сьогоднішній день. Як показала практика, навіть банківська сфера, котра є найзахищенішою в плані кібербезпеки, не витримала атаки вірусів.

А чи вистачить потужності серверів на випадок, якщо обсяги електронних торгів зерном та деревиною зростуть?

- Потужності серверів вистачає. Ми не генеруємо обмін інформації з користувачами на повний обсяг потужності роботи електронної системи. Вона може витримати набагато більше запитів до бази даних. Як показала практика, навіть тисяча учасників торгів за одну добу – це не є проблема. Так, на самому початку роботи системи були деякі зауваження, але ми їх усунули.

Чи займається Аграрна біржа продажем майна ліквідованих банків, як це було раніше?

- На сьогоднішній день ми не займаємось реалізацією майна банків-банкрутів. Ми не пройшли акредитацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка є непрозорою. У ФГВФО заявили, що у нас є заборгованість перед держбюджетом, тоді як ми надали судові рішення, що набрали законної сили, які говорять про її відсутність. Натомість, органи державної фіскальної служби судове рішення виконувати відмовляються і тому продовжують обліковувати таку заборгованість на інформаційних ресурсах. Ну а Фонду пояснення Аграрної біржі та судові рішення як виявилося не цікаві.

А чи будете подавати ще раз на відновлення акредитації?

- Ми двічі подавали папери на поновлення акредитації у ФГВФО і двічі їх відхиляли. Ми звернулися до суду із позовом до Фонду, але на сьогоднішній день загальновідомо, що судовий розгляд справи відбувається дуже повільно. Тому від цього ринку ми не відмовляємося, але зупинятися і чекати у нас немає часу. Біржа має достатньо проектів, над якими потрібно працювати вже зараз. 

Наприкінці минулого року одна з агрокомпаній подала до НАБУ через начебто занижену ціну продажу Чугуївського маслоекстракційного заводу, що був у заставі одного з ліквідованих банків. Чим закінчилась ця історія?

- Запитайте самі у скаржників, чим закінчилась їхня скарга до НАБУ. Завжди є незадоволені результатами торгів, і вони мають два виходи із ситуації: або йти до суду, або скаржитись до правоохоронних органів. Як показали обставини, звернення до суду закінчилося нічим і торги були визнанні законними, а щодо правоохоронних органів, то якби з прозорістю торгів на нашій біржі справді були б проблеми, то питання зараз задавали б не ви, а вони.

 


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама