Історія поля: як знання про попередні дії збільшує врожай

Фермер Володимир Волощук з Черкащини  вважає, що знати попередники, норми внесених раніше ЗЗР та добрив, більш ощадливо використовувати елементи живлення, плюс звернути увагу на проблемні ділянки поля –  це  необхідні аспекти для отримання гарного урожаю. Для цього він провів агрохімічний аналіз полів за допомогою спеціалістів лабораторії PLT.

журналіст Agravery.com

ПРОБЛЕМА:

Володимир Волощук, фермер із Звенигородського району Черкащини, має 230 га землі, на яких вирощує зернові та олійні культури. Цьогоріч посіяв пшеницю, кукурудзу, соняшник та горох. Посівний матеріал, окрім гороху, купує у провідних світових компаній. Але гарного насіння замало – потрібні «правильні» добрива. «Йдеться не про економію як таку, це не питання сьогоднішнього дня. Складні мінеральні добрива українського виробника коштують в районі 10-11 тис грн, а іноземні – від 18 до 40 тис. грн – особливо не заощадиш. Слід давати рослині оптимум. Кожна культура потребує своєї кислотності ґрунту. Фосфор, калій та азот потрібні всім культурам, але є інші елементи. Приміром, при вирощуванні зернових культур не обійтись без бору, кукурудза для формування урожаю потребує цинку, кальцію, сірки, магнію та інших елементів. Розраховувати на сили самого ґрунту – марна справа», – говорить Волощук.  

Тому треба знати, що й куди вносити. Волощук розповідає, що українські агрономи не завжди мають про свої поля достатньо інформації. Приміром, якщо  поле нещодавно взяте в оренду, то дослідити, які препарати і коли туди вносилися, якими були попередники можна лише за словами колишнього господаря, якщо він знає.

Володимир неодноразово намагався визначити якісні характеристики земельних ділянок. «Двічі відмовлявся від результатів досліджень, бо знаю, як ці аналізи проводились. Розгорнутий аналіз ґрунтів на 200 га не можна взяти за дві години трьома пробами ґрунту лопатою (а я таке бачив), бо висновки потім будуть написані, як то кажуть, зі стелі. Після останнього разу і поганого обслуговування у лабораторії, я взагалі хотів закрити для себе тему аналізів ґрунту», – пригадує фермер.

Коли йому запропонували скористатися послугами нової лабораторії PLT, був налаштований скептично, але не втримався, та погодився спробувати провести аналіз. «Перше, що мене вразило, фахівці приїхали на поля 8 березня, у свято. Провели у господарстві декілька днів, ретельно досліджуючи землі, уточнюючи моменти у мене та інших робітників. Потім я жодного разу не отримав відмови  –  фахівці лабораторії уважно консультують мене, навіть віддалено», – розповідає він.

РОБИМО АНАЛІЗ:

Частина полів під осінню оранку 2016-го не підживлювалися – договори оренди ще не були подовжені. Тож їх стан навесні цього року турбував господаря найбільше. Для дослідження усіх полів на 17 показників ґрунту на підприємстві Волощука у березні 2017 року працювало 4 фахівця лабораторії PLT. Аналіз відбирався спеціальним автоматичним пробовідбірником по заданим координатам протягом трьох днів.

У PLT розповідають, що далеко не кожна лабораторія в Україні дотримується правил та може якісно зробити аналіз. «Приміром, починати відбирати пробу потрібно, відступаючи від краю поля на 30-60 метрів, а всі параметри, на які здійснюється аналіз, мають відбиратись автоматично і на різну глибину. Тоді ціна похибки буде мінімальною. Слід сказати, що ціна нашого аналізу співставна із ціною 4-5 кілограм добрив на гектар», – пояснює комерційний директор лабораторії PLT Валентин Ємець.

Незалежно від виду відбору зразків, фахівцями робиться фіксація місця кожного з 30 уколів (відборів грунту – Ред.)  за допомогою GPS-приймача у рамках межі відбору для формування одного зразка. Це дозволяє точно визначити місце відбору проміжних уколів, та прив’язати збірний зразок до конкретної ділянки.

Таким чином можна діагностувати окремі ділянки в межах поля, отримати картограми тощо. Волощук також засвідчує зручність подібного GPS-методу – дуже полегшує роботу  господарства подальшому, вони зможуть чітко знати  місце, у якому є та чи інша проблема і коригувати під неї живлення. Інша перевага – результати, отримані у PLT, можна буде, за потреби, навіть продублювати у них же, або у перевірити у іншій лабораторії.

ЩО ЗАВАЖАЛО ТА ЩО РОБИТИ: 

Після детального аналізу відібраних проб єдиним в Україні атомно-емісійним спектрофотометром, що може здійснювати дослідження на 64 елементи ґрунту, у  господарстві було виявлено площі із надлишковим вмістом магнію у ґрунті. На певних територіях навпаки – магнію було значно менше за норму. На кількох полях були хороші параметри калію і вони могли бути більш придатними під соняшник та кукурудзу. Норма кальцію по господарству була середня, але спеціалісти лабораторії рекомендували її збільшити, аби отримувати  кращі урожаї. Було вказано на проблематику кислотності, доцільність розкислення на певних площах і бажане використання фізіологічно лужних добрив.

Фахівцями були розроблені рекомендації диференційованого внесення елементів живлення, системи удобрення по діючій речовині під кожну окрему культуру по кожному полю господарства протягом періоду вегетації – припосівне внесення і дві підгодівлі посівів, щоб отримати заплановану врожайність.

"Розробляючи  агрономічні рекомендації конкретному господарству, ми завжди відштовхуємося від фону поля, тобто тих показників, які були визначені у результаті агрономічного обстеження і аналізу грунту господарства (кислотності, кількості опадів у регіоні) від необхідних форм та видів поживних речовин, можливостей внесення їх господарством та їх економічної доцільності. Детально вивчаємо, які речовини вносились та у яких нормах попередні сезони. Конкретно у цьому господарстві особливих проблем із станом полів не було. Але наші аналізи допомогли господарю ефективніше використовувати майбутні внесення добрив, збалансувати живлення під кожну культуру. Приміром, під час майбутніх осінніх робіт господар як основне добриво вноситиме більше дефекату. Завдяки цьому агротехнічному прийому  можна буде покращити як рівень кислотності, так і вміст кальцію у ґрунті», –  говорить керівник агрономічного супроводу лабораторії PLT Дмитро Коломієць.

Власник підприємства стверджує, що результати досліджень його цілком влаштували і вони підтвердили його бачення. «Завдяки тому, що я зробив аналіз, весною на певних ділянках поля зекономив до 30% мінерального живлення. До того ж, вирішив зробити експеримент – одну частину поля кукурудзи обробив згідно із рекомендаціями фахівців PLT, а другу – іншим способом. Проте про результати врожаю говорити зарано, не хочу наврочити», – коментує підприємець.

У господарстві говорять, що частина мінеральних добрив, що була внесена з весни під урожай, через посуху скоріше за все збережеться у ґрунті, тож їх можна доцільно буде використати у подальшому. Зараз пшениця у господарстві замість 8 т/га, дала всього 5 т/га, а це означає, що слід робити додаткову осінню корекцію доз внесення мінеральних добрив.  «За результатами нового аналізу можна буде побачити наочно і не «перегодовувати» землю. На той залишок мінеральних добрив, який не винесли рослини, я просто зменшу норму внесень. Тож чекаю фахівців PLT уже наприкінці вересня. А взагалі, подібні аналізи ґрунту буду робити кожної осені», – ділиться планами на  майбутнє Волощук.

 


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама