Реклама

Інновація відрізняє лідера від аутсайдера: чи “дожене” це уряд?

Як в різних країнах держава підтримує розвиток нових технологій в АПК та чого прагнути Україні? 

 


Артем Бєлєнков, керівник компанії SmartFarming.


 

 

За останні чотири роки в рамках різних освітніх програм і бізнес-турів я мав можливість відвідати різні країни Європи, Америки, Азії і вивчити ринок нових технологій в сільському господарстві. У цій публікації я б хотів підняти тему державної підтримки ринку та її необхідності на даному етапі розвитку сільського господарства в Україні.

В Україні відсутня будь-яка державна підтримка аграріїв від держави у впровадженні інновацій і переходу на нові технології, як і відсутня підтримка технологічних і консалтингових компаній, які ці інновації розробляють, впроваджують або, що ще важливіше, експортують. Вся підтримка закінчується ініціативою окремих людей, які розуміють, що ми не зможемо конкурувати на світовому ринку без цього.

Я відвідав багато країн, як індустріально розвинених, так і аграрних, і був приємно здивований, адже там існують відмінні національні програми з розвитку аграрного сектора: від податкових пільг на інвестиції в нові технології на доходи інноваційних компаній до державних замовлень, програм навчання фермерів, потужних систем грантів і програм підтримки та розвитку стартапів.


 

Тайвань

За останні 5-10 років держава виділила до 100 000 000 $ на розробку і впровадження інновацій - створення дослідних центрів, розробку програмного забезпечення і мобільних додатків, велику освітню програму для фермерів. Умови ведення сільського господарства і структура ринку в наших країнах різні. Але нехай вас це не обманює - приклад цієї країни дуже показовий в контексті експорту продукції з доданою вартістю. Основними ринками для Тайваню є Японія і Південна Корея, які є дуже вимогливими до якості продукції і захищають своїх внутрішніх виробників (згадуємо ЄС).

Для того, щоб в середньостроковій перспективі зайти на ці ринки «по-дорослому», в Тайвані активно впроваджується «Traceability» - систему відстеження контролю якості готової продукції. Основне завдання - по QR коду визначати сертифікованого фермера-виробника. Сьогодні розробляються технології, щоб кожен з мільйона місцевих фермерів мав власний QR-код (для більш ефективного маркетингу коди роблять у вигляді портретів фермерів).

Для того, щоб прибрати з ринку якомога більше посередників і підвищити прибутковість фермерів, переробників і торгових мереж, держава замовила розробку порталів, на яких фермери зможуть вести свої сторінки, викладати фотографії, технологічні карти, історію обробки полів, внесення добрив і засобів захисту, і таким чином буду просувати себе на ринок. До порталу мають доступ як приватні покупці з міст, зацікавлені в придбанні свіжої органічної продукції з перших рук, так і оптові покупці, переробники.

 


Аргентина

Цей ринок близький нашому по самій структурі. На державному рівні впроваджується система моніторингу стану посівів, контролю за станом ґрунтів, збору даних і їх аналізу. На регулярній основі купуються супутникові дані, збираються аналітичні дані з метеостанцій, підприємств, дослідницьких центрів, лабораторій. Все це централізовано адмініструють - розроблений загальний геопортал, який також працює як сервіс для аграріїв для отримання даних по своїх полях. Принципова позиція держави - ​​відстежувати вплив кліматичних змін, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на якість ґрунтів, і міняти виходячи з цього державну політику.


 

Індія

Не знаючи історичний, релігійний і культурний контекст цієї держави, дуже складно розібратися в структурі їх ринку. На сьогоднішній день є дуже важлива державна програма - підвищення рівня освіченості фермерів, забезпечення їх інформацією для прийняття рішень, підтримки їх аналітичними інструментами. Впроваджуються Agri Value Added Services - мобільні додатки, які забезпечують фермерів інформацією про погоду, ціни на продукцію, кращі технології для вирощування культур і т.д. У кожному регіоні створені аграрні інноваційні та дослідницькі центри, які допомагають аграріям переходити на сучасні технології, ділитися досвідом та інформацією.


 

 

Росія

На державному рівні є кілька проектів, на які є сенс звернути увагу, і яких відчутно не вистачає в Україні. Йдеться про Систему дистанційного моніторингу земель сільгосппризначення і Атлас земель сільгосппризначення, а також про автоматизацію регіональних агрохімцентрів. Очевидним фокусом держави є контроль над земельними ресурсами.

Метою створення Атласу є забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб актуальною інформацією про землі сільськогосподарського призначення, їх площі, стан, ступінь деградації, ерозії, погіршення їх якості. Мета створення системи моніторингу - забезпечення оперативного контролю стану посівів в онлайн-режимі, прогноз врожаю, вирішення інших завдань у різних галузях сільського господарства. Цей блок дуже логічно з'єднується з кадастровим блоком контролю над цільовим використанням земель.

У Росії є аналоги наших «Інстітутів охорони ґрунтів» - агрохімцентри. На прикладі Білгородського агрохімцентру можна зрозуміти різницю і визначити, куди рухатися нам. В рамках реформування підприємства вони впровадили геопортал Бєлгородської області, імпортували туди карти полів, всі характеристики ґрунтів, рельєф, супутникові дані. Тепер в рамках регулярного дослідження стану ґрунтів (державна програма!) вони наповнюють портал актуальними даними. Аграрії, які працюють на території області, можуть безкоштовно отримувати базову інформацію та додаткові сервіси на платній основі.


 

 

Франція

Про державну підтримку фермерів ходять легенди, тільки ледачий про це не писав і не говорив. Але є інша, приголомшлива ініціатива, - програма підтримки стартапів (в т.ч. аграрних). Кожен інноватор може пройти певну процедуру «сертифікації» і отримати серйозну підтримку - податкові пільги, програми навчання, фінансування і т.д.

 

Ми не можемо стояти осторонь процесів глобалізації. Якщо країна хоче конкурувати на міжнародному ринку, а не бути сировинним придатком, системне впровадження інновацій в сільському господарстві - «мастхев». Державна програма профільного міністерства (вона ж «3 + 5 = 8») не стосується цього важливого напрямку. Зараз у нас є тільки приватні ініціативи глобальних гравців, або спроби локальних гравців ринку консолідуватися.

Український ринок має відчутні переваги - компактність територій, великі поля і великі агрохолдинги, потужна технічна та інженерна база. Ми заходимо в інновації з нуля, фактично перестрибуючи кілька сходинок їх еволюції. Є колосальна можливість стати лідером в цьому напрямку, експортувати не тільки кукурудзу, пшеницю і соняшникову олію, а й технології, експертизу, Карл!

В інших країнах може відрізнятися структура ринку, розміри фермерів і їх господарств. Може відрізнятися бюджет, ВВП і не бути війни. Але є нескінченна кількість відмінних проектів, впровадження яких з ініціативи держави та за її підтримки могло б якісно виділити нашу країну і наш агросектор на світовому ринку.

Час зрозуміти, що немає старих доріг до нових напрямків.

 

фото: dailymotion.comfcrm.com.twsiia.gov.ar,  sovzond.ru



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама