Реклама

Гра стандартів: які зміни чекати ринку пшениці?

Коментарі

0

Перед новим сезоном Міністерство агрополітики презентує новий стандарт на пшеницю. Чим він відрізняється від редакції 2010 року, та як допоможе гравцям ринку розповідають експерти галузі.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Минуло вже дев’ять років з того моменту, як останній раз було змінено стандарт на українську пшеницю. Іще один сезон став би ювілейним для цього документу, проте відзначити круглу дату документу не дали і призначили вступ у дію нового стандарту на пшеницю на 10 червня 2019 року. Зміни цього стандарту гравці ринку просили вже доволі давно, оскільки він не відповідав міжнародним вимогам.

«Розробка нового стандарту на пшеницю – це результат спільної роботи, знаходження компромісів та врахування інтересів всіх учасників ринку. Стандарт, що важливо, вступає в дію до початку нового маркетингового року 2019/2020, тому не виникне незручностей щодо зміни класів пшениці при зберіганні та транспортуванні», – прокоментувала заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.  За її словами, новим у стандарті є скорочення кількості класів зерна пшениці м’якої непродовольчої групи, підвищення та уточнення показників хлібопекарної якості – натури, вмісту домішок, фузаріозних зерен, ушкодження зерна клопом-черепашкою, сили борошна, числа падіння, удосконалення методу визначення сажкових зерен, гармонізація з міжнародними стандартами ISO і європейськими EN посилання на чинні інструкції, регламенти, правила, і норми згідно законодавства України. Презентація стандарту відбудеться 4 червня під час 31-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2019» у Києві.  

У проекті, як вже писав Agravery.com, було зазначено, що пропонується залишити лише чотири класи м’якої пшениці, для яких будуть збільшені натура для першого класу з 760 до 775, а для другого - з 740 до 750 г/л. Збільшиться число падання для другого та третього класів з 180 та 150 до 220 та 180 секунд відповідно. Якість клейковини для третього класу пропонують збільшити з 20-100 одиниць до 45-100 одиниць приладу ВДК. Зменшать кількість зерна злакових культур у зерновій домішці для першого класу з 4% до 3%. Четвертий клас буде відповідати шостому класу у діючому стандарті. Хоча і тут є деякі зміни: наприклад, пропонують зменшити вміст сміттєвої домішки з 5 до 3%. Вміст гальки, шлаку та руди зменшено з 1% до 0,15%. Вміст шкідливої домішки пропонують зменшити з 0,5% до 0,2%. Також хочуть зменшити вміст кожного з видів іншого токсичного насіння з 0,1 до 0,05%.

Читайте також: Інновації або смерть: як вижити агробізнесу в епоху змін

Проте експерти вже зараз можуть зробити певні висновки стосовно нового стандарту та оцінити зміни, які відбудуться на ринку із його вступом у дію.

Олексій Єрьомін, аналітик компанії Agritel

- Введення нового стандарту на пшеницю матиме позитивний вплив на ринок. Це знімає певні бюрократичні питання, оскільки зменшується кількість класів продовольчої пшениці. Якщо раніше фуражна пшениця могла проходити по документам як продовольча п’ятого класу, то тепер цього не буде. А от впливу на експорт цей стандарт не матиме, оскільки усі експортери орієнтуються на стандарти країни-імпортера. І відповідно із цими стандартами формують партію зерна. Імпортер не дивиться на клас пшениці згідно нашого стандарту, йому це не потрібно, він орієнтується на власні потреби. Тому пшениця, яка матиме 1 клас по українському стандарту, за кордоном може бути зовсім іншого класу. Не секрет, що бували випадки, коли пшеницю другого класу змішували із зерном четвертого чи п’ятого класу і відправляли до Індонезії. І країну-імпортера це цілком влаштовувало.

Також у новому стандарті вирішуються деякі питання, пов’язані із кольором зерна. У старому документі було доволі «обтікаюче» формулювання, що колір зерна має бути притаманним кольору пшениці. Іноді бувало так, що за усіма показниками пшениця відповідає продовольчій, але через певні погодні умови вона мало дещо неприродний колір. Через це виникали деякі складнощі. У новому стандарті це питання також буде врегульоване.

Також постає питання, як новий стандарт вплине на меморандум, згідно якого встановлені кількості продовольчої та фуражної пшениці, які дозволені до імпорту. Проте, цей документ носить скоріш характер рекомендації, аніж заборони. Але зменшення кількості класів може призвести до певних змін на ринку. Проте, наразі це ще точно невідомо.

На цінову політику введення нового стандарту ніяк не вплине. Усе завжди залежало не від того, які в тебе документи, а від того, яка в тебе пшениця. І не важливо, на який ринок буде йти ця пшениця, на зовнішній чи внутрішній, оскільки приймаюча сторона завжди буде контролювати якість пшениці не дивлячись на те, які в тебе документи.

Олена Нероба, радник президента Української зернової асоціації

- У новому стандарті скоротили кількість класів зерна м'якої непродовольчої групи, наблизили український стандарт до норм ISO за показниками натури, домішок, фузаріозних зерен, зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, сили борошна, числа падіння, методу визначення сажкових зерен. Частково це дозволить уникнути нотифікацій за якістю від іноземних контрагентів. Погано лише те, що не змінилося вимога по білку: в експортних партіях цей показник прописується «10.5%», «11.5%» і т д. У нас же залишили стару шкалу.

Читайте також: Q&A: як держава вчитиме фермерів отримувати фінансову допомогу

А от на виходи на нові ринки новий стандарт ніяк не вплине. Партії формуються під вимогу контракту шляхом змішування різних класів. Ось якби змінили вимоги по білку, було б легше їх формувати. А так - «спростили життя» за окремими показниками, які складно було контролювати при закупівлі, оскільки «що не заборонено – те дозволено».

Марія Колесник, заступник директора компанії «ProAgro Information Company»

- Введення нового стандарту вплине на виробників та трейдерів. Ринок вже давно просив розробити цей новий стандарт і його розробляли та впроваджували у відповідності до європейського та з урахуванням побажань ринку. Стандарт редакції 2010 року не відповідав потребам імпортерів і через це вони страждали.

А от на ціни стандарт жодного впливу не матиме. На ціноутворення впливатиме обсяг виробництва та ринкові важелі. Зерно продається відповідно до якісних характеристик. Просто раніше не було узгодження між цими характеристиками і потребами, які заявляли трейдери та експортери та внутрішній ринок. Скажімо так, тепер чітко можна буде розмежувати, яке зерно скільки коштуватиме й важче спробувати купити за нижчу ціну зерно вищого класу. Це просто корекція правил гри та приведення їх до міжнародних вимог, узгодження зі світовими потребами. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама