Географія врожаїв. Західне Полісся – що треба знати агроному

Аграрна Україна надзвичайно різноманітна: коли фермери Херсонщини страждають від нестачі вологи, фермери Волині клянуть дощі. Але знаючи особливості погоди та клімату, не завжди враховують їх при виборі насіння чи побудові системи захисту. Спільно з компанією DuPont Pioneer, що увійшла до складу Corteva Agriscience™, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont Agravery.com продовжує проект “Географія врожаїв”, в якому ми будемо говорити про особливості регіональної агрономії. Наразі ми розглянемо нюанси роботи в Західному Поліссі.

Західне Полісся не страждає від дефіциту вологи. Тут скоріше зворотна ситуація: регіон потерпає від проливних дощів та морозів. Проблеми із вовчком соняшниковим тут нема, але через більшу кількість вологи значно краще себе почувають хвороби. Тому до підбору гібриду варто підходити дуже уважно, аби максимально мінімізувати усі ризики.

Західне Полісся займає територію Рівненської та Волинської областей. Клімат помірно континентальний. Зима м'яка з частими відлигами, літо тепле, часто дощове. Середня температура повітря за рік становить 7,6–8,2°С. Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 2,3-3,1°С, середня температура липня (найтеплішого місяця) – плюс 18,8-19,3°С. Зимовий період триває в середньому  80-90 днів – з кінця листопада-початку грудня до кінця лютого.

Середня річна кількість опадів у Західному Поліссі складає 610 мм, розподіляючись по території від 540 до 720 мм. Найбільша річна кількість опадів становила  від 894 до 997 мм. У  найбільш посушливий рік -1961 - лише  272-321 мм. Близько 70 %  від річної кількості опадів випадає у теплий період року.

Перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0 °С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у кінці вересня – на початку  жовтня, останні весняні – у кінці квітня. Загальна тривалість залягання  снігового покриву за зиму коливається від 70 до 90 днів. Середня висота снігу за зиму  становить  4–12 см, тоді як максимальна висота досягала 48 см. В останні десятиріччя досить часто спостерігаються зими без сталого снігового покриву або взагалі безсніжні.

■ Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру

Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря  5°С і вище) триває 209-216 днів, починається в середньому на початку квітня і закінчується у кінці жовтня - на початку листопада. Сума позитивних температур повітря вище 5°С за цей період змінюється  від 2910 − 2950 °С на півночі Західного Полісся до  3000-3050°С на півдні.

Період активної вегетації сільгоспкультур (із середніми добовими температурами повітря  10°С і вище) в середньому триває 165-170 днів, змінюючись в окремі роки від 145 до 190 днів, починається у третій декаді квітня і закінчується на початку жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10°С за цей період коливається від 2570°С до 2670 °С, в окремі роки зменшуючись до 2270-2320°С, або досягаючи  2900-2920°С.

За багаторічними спостереженнями один раз на 10 років у період активної вегетації на території даної зони може спостерігатися помірна атмосферна та ґрунтова засуха. Останніми роками наявність посушливих явищ на території зони зростає.

Відносна вологість повітря в теплий період року (квітень-жовтень) по області коливається від 60 % весною до 80 % восени, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30 % та менше за цей період становить 6-19 днів, максимальні значення цього показника досягали 38-54 днів (2015 р.).  Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) досягає в середньому  1-8 днів.

Середня тривалість періоду без заморозків у повітрі становить 156–176 днів, на поверхні ґрунту – 143-168 днів, на торф'яних ґрунтах – близько 120 днів. Перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0°С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у кінці вересня – на початку  жовтня, останні весняні – у кінці квітня. Середня кількість днів із заморозками у повітрі (за середніми багаторічними даними) становить 7-11 днів, на поверхні ґрунту – 12-18 днів.

Узимку, зазвичай, спостерігаються відлиги (підвищення денної температури повітря до позитивних значень), кількість днів з якими за період грудень – лютий коливається від 35 до 50. Відлиги, що тривають більше, ніж 5 днів поспіль, зумовлюють порушення зимового спокою озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин. Після тривалих відлиг за наступного похолодання існує значна ймовірність утворення льодяної кірки на полях. Небезпечна для посівів льодяна кірка товщиною 10 мм і більше та тривалістю залягання три декади і більше спостерігається в 10% років (один раз за 10 років). Вимерзання та тривале залягання льодяної кірки в зимовий період 2002-2003 рр. призвело до загибелі 30-32 % посівів озимини в областях цієї зони.

Як працюють агрономи у зоні Західного Полісся

■ Ярослав Мазуренко, ТзОВ «Волинь-Зерно-продукт», Волинська та Рівненська області, центральний офіс у місті Луцьк

Площа: 25000 гектарів

Вирощує озиму пшеницю, озимий ріпак, цукрові буряки, ярий ячмінь, сою, горох, соняшник та кукурудзу

У цьому році в нас були екстремальні погодні умови. На початку сезону майже не було вологи, а потім під час жнив почало заливати. А наразі, як тільки настав час сіяти ріпак, знову сушить. Тому ми усілякими шляхами намагаємось максимально вберегти ту вологу, що є в ґрунті. Ми після ріпаку плануємо сіяти озиму пшеницю. Для того, аби зменшити транспірацію та випаровування застосовуємо гербіциди суцільної дії по падалиці ріпаку та бур’янах. Це створює захисний шар, який не дає змоги втрачати вологу так інтенсивно. Перед посівом проводимо культивацію на глибину до 18 сантиметрів і одразу після цього пускаємо сівалку. В нас вже був позитивний досвід застосування цього прийому у 2013 та 2015 роках, коли була засушлива осінь. Та і у разі нормальних погодних умов очистити поле від бур’янів та падалиці не завадить. Також ми обов’язково проводимо закриття вологи. Усі наші ґрунтообробні знаряддя мають каток, завдяки якому ми ущільнюємо ґрунт. Це також зменшує втрату вологи після обробітку.

Окрім того у нас доволі часто бувають пізні весняні та ранні осінні заморозки, іноді - навіть  літні. В цьому році приморозків не було, але зазвичай на початку травня ми маємо із цим проблему. Від морозів сильно страждає озимий ріпак. Він зранку просто лягав через втрату тургору і підіймався тільки після обіду. Ми через це втратили багато зав’язі, яка у той момент формувалась. В результаті ми недоотримали врожай. Також у нас є поля, що знаходяться на торфовищах. Вони наче притягують мороз. У нас 20 серпня 2016 року на цих полях температура опустилась до нуля. І кукурудза, що там була посіяна уся померзла. І вже до вересня вона повністю пожовтіла. Хоча поля, що були поряд не так постраждали, там температура сягала чотирьох градусів тепла. І така ситуація у на трапляється раз на 5-7 років.

Кукурудза

Кукурудзу ми вирощуємо на площі 1700 гектарів. В нас господарство розташоване у двох кліматичних зонах: Полісся та Лісостеп. У зоні Полісся ми вирощуємо гібрид П7709, який має ФАО 190. Більшість гібридів із низьким ФАО має кременевий тип, через що гірше віддає вологу.  Тоді як П7709 зубовидного типу, а це значить, що ми економимо кошти на досушуванні. У зоні Лісостепу ми вирощуємо кукурудзу із ФАО від 260 до 330. Ми щороку проводимо демо-посів більш ніж ста різних гібридів, порівнюємо, та обираємо кращі. Цього року, окрім посівів на силос, ми повністю перейшли на кукурудзу фірми «Pioneer». Вони зарекомендували себе найкраще. Вже два роки поспіль у демо-посіві вони показують найкращий результат. У цьому році ми сіяли гібриди П8816, П8523 та П7709. По врожайності в нас минулий рік був вдалим, ми зібрати 11,4 тони кукурудзи з гектару, а от 2016 рік для нас був провальний, тоді ми зібрали лише 7,7 тон з гектару. В план ми завжди собі ставимо 10-10,5 тон з гектару і відповідно до цього плану вносимо добрива та ЗЗР, а погода вже вносить свої корективи або до 8 або до 12 тон з гектару. З хворобами кукурудзи у нас проблем немає, вистачає стійкості і протруювання. А от із шкідниками проблеми присутні. В цьому році активізувався кукурудзяний метелик.

Соняшник

Соняшнику у нас також займає 1700 гектарів. Ми ним почали займатись лише три роки тому. В нас у сівозміні багато озимого ріпаку, який має спільні з соняшником хвороби, тому якщо збільшується площа посіву соняшника, то знижується площа під ріпаком. На легких грунтах вирощуємо переважно гібрид П63ЛЕ113, оскільки там неможливо вирощувати гібриди за стандартною технологією. Ґрунтові гербіциди одразу проникають до нижнього шару ґрунту і в результаті соняшник взагалі не сходить. З падалицею проблему вирішуємо дуже просто, ми сіємо після соняшнику пшеницю і знімаємо сходи соняшнику протидводольним гербіцидом, а по прапорцевому листу вносимо гербіциди на основі солей МЦПА. Аби уникнути проблем із хворобами ми застосовуємо дворазовий фунгіцидний захист, один із них проводимо перед цвітінням препаратами на основі піраклостробіну, або інших стробілурінів. Врожайність соняшнику на легких грунтах у нас становить 3,3 тони з гектару, а на гарних полях 4 тони.

■ Роман Цизь, ТОВ «П’ятидні», Волинська область, Володимир-Волинський район, село П’ятидні

Площа: 16800 гектарів

Вирощує озиму та яру пшеницю, озимий ріпак, сою, горох, цукрові буряки, соняшник та кукурудзу

Заморозків у нас в цьому році не було, але в деякі роки бувають. Від них найбільше страждає ріпак, а в минулому році постраждала ще й кукурудза, але вона потім відновилась і дала непоганий врожай. А от ранньоосінні заморозки нам навпаки на руку, вони підморожують кукурудзу після чого вона починає стрімко втрачати вологу. Весною у нас була засуха і не було весняних температур. Спочатку було холодно, а потім одразу по літньому спекотно. Така ситуація із посухою в нас вже не перший рік. Я не кажу, що в нашій зоні недостатньо дощів, їх вдосталь, але вони випадають нерівномірно. За липень у нас випало 90 міліметрів опадів при нормі в 60. Ті дощі що мали випасти в квітні-травні випали під час жнив і не давали нам збирати пшеницю. Через це понад 20 тисяч тон зерна довелось сушити. Я би охарактеризував нашу територію як зона достатнього нерівномірного зволоження. Наразі ми почали сіяти ріпак, але через високу температуру вологи після дощів вже обмаль. За для того, аби зберегти вологу весною по можливості проводимо її закриття. В першу чергу проводимо обробіток ґрунту під цукрові буряки і кукурудзу. По можливості закриваємо вологу під посів сої. Горох сіємо дуже рано, тому вологу під нього не закриваємо. Також без закриття вологи сіємо пшеницю та соняшник.

Кукурудза

Кукурудзи у нас 1700 гектарів. ФАО обираємо від 220 до 260. Наразі ми вирощуємо гібрид П8816. Проводили демо-посіви у себе в господарстві, дивились на посіви сусідів і таким чином прийшли до саме цього гібриду. Він найкраще підходить до наших погодних умов та технології вирощування. У цьому році посіви кукурудзи пошкоджувались кукурудзяним метеликом, тому працювали інсектицидами у фазі викидання волоті. З дротяником і личинкою хруща справляється протруйник. Також протруйника вистачає для контролю сажкових хвороб. До того ж ми не повертаємо кукурудзу на одне і те саме поле раніше ніж через 4 роки. Я навіть експериментував із фунгіцидною обробкою кукурудзи по листу, але ніякого ефекту не побачив. У кращому випадку прибавка окупила вартість препарату. Можливо, таке внесення більш доцільне для тих господарств, що вирощують кукурудзу по кукурудзі. В минулому році ми отримали 9,3 центнери з гектару кукурудзи. Найкращі площі показували врожайність на рівні 13 тон із вологістю 24%. Під таку врожайність ми вносимо 100-120 кг безводного аміаку восени, а потім підживлюємо такою ж кількістю КАС.

Соняшник

Соняшник ми вирощуємо лише другий рік. У 2017 році посіяли усього 480 гектарів, у цьому році вирішили збільшити площі до 1100 га. Із них 260 гектарів засіяно гібридом П62ЛЛ109. У минулому році він показав врожайність на рівні 4,6 тони з гектару, але це були маленькі площі, лише 28 гектарів. Ситуація із хворобами як у минулому, так і в цьому році цілком нормальна. Ми зробили дві фунгіцидні обробки і не дивлячись на велику кількість дощів, що пройшли останнім часом, розвитку хвороб ми не відмічаємо. Були деякі проблеми із капустяними бур’янами, але це питання ми вирішили. В цьому році ми очікуємо, що врожайність буде не менш ніж 3,5 тони з гектару. Це доволі непогано, враховуючи те, що у цьому році ми посіяли соняшник по суцільному піску.

Поради експертів Pioneer

■ Микола Костюк, регіональний представник західного регіону

Соняшник

За своїми грунтово-кліматичними умовами територія західної України є повністю придатною для вирощування соняшнику.

Сюди підходять гібриди ранньої та середньоранньої груп стиглості, які можуть вирощуватись як за класичної (P62LL109, P63LL06, P64LL125), так і ExpressSun технологіями (P63LE10, P63LE113, P64LE25).

Щоб одержувати високі врожаї соняшника, окрім дотримання всіх елементів технології, важливо правильно підібрати норму висіву конкретного гібриду, враховуючи ґрунтово-кліматичні фактори певної території.
Для кожного гібрида показник густоти є індивідуальним, а самі гібриди по-різному реагують на загущення чи зрідження, залежно від агротехніки поля та умов зовнішнього середовища.

Аби вивчити таку поведінку гібридів, ми у 2017 році заклали агрономічні досліди з впливу різних норм висіву на врожай соняшника.

Так, в центральній частині Тернопільської обл. в посушливих умовах 2017 р. на темно-сірому лісовому ґрунті для 4-х випробувальних гібридів: P64LE113, P63LL06, PR64F50, P64HE118 оптимальною для найвищого врожаю була норма висіву 55-65 тис/га. Врожаї при цій нормі висіву становили в залежності від гібрида 4,07-4,93 т/га на базову вологість.

Кукурудза

Для умов західної України я рекомендую нову генерацію кукурудзи з лінійки Optimum AQUAmax. Це Р9175 (ФАО 330) і Р9241  (ФАО 360).

Гібриди Optimum AQUAmax серед інших виділяються кращим розвитком кореневої системи, яка більш якісно та із глибших шарів ґрунту вбирає вологу, помірною її транспірацією з листкових продихів та покращеним синхронним викиданням волоті з утворенням приймочок, що дає можливість в умовах посухи швидше та більш гарантовано запилитись, налитись та сформуватись кожній зернівці у високий врожай.

Немаловажним фактором розвитку потенціалу кожної конкретної рослини та рівномірності посівів є правильне налаштування висівних апаратів сівалок на потрібну густоту. Власне норма висіву кукурудзи в подальшому має пряме відношення до отриманого врожаю. Всі ми розуміємо, що загущення є доречним в умовах достатнього зволоження і на фоні достатнього живлення та, коли, особливо в останні роки, ми спостерігаємо часті періоди дефіциту опадів та їх нестабільності в період вегетації, то на перше місце серед факторів впливу на врожай виходить густота на час збирання, а точніше правильно підібрана норма висіву для того чи іншого гібриду, враховуючи ґрунтово-кліматичні умови певної території.

Власне з цих міркувань та задля накопичення практичної бази даних компанією Pioneer в Україні започатковано серію агрономічних дослідів на предмет реакції врожаю гібридів кукурудзи залежно від норм висіву.

Так, в умовах 2017 р. на дослідному полі ПрАТ Мшанецьке, Теребовлянського р-ну, Тернопільської обл. тестувались ряд гібридів кукурудзи Pioneer на фоні різної норми висіву (60, 70, 80, 90 та 100 тис/га). Такі гібриди, як Р8521 (ФАО 220), Р8816 (ФАО 300) та Optimum AQUAmax Р9175 (ФАО 330) показали найвищі врожаї за норми висіву у 70 тис/га.

Відомо, що етапи онтогенезу у рослинах проходять швидше, якщо посіви є зріджені, або, коли на одну рослину припадає більше площі живлення та сонячного освітлення.           

Так, у нашому досліді в посушливих умовах 2017 р. центральної частини Тернопільської обл., на прикладі гібриду Р8521, ми побачили, що за норми висіву у 60-70 тис/га рослини швидше сформували початки, ніж при загущенні. Тобто, при меншій густоті посіву кожна рослина отримала більшу порцію вологи з ґрунту внаслідок чого був сформований максимально швидше урожай, тоді як при більших нормах висіву посіви відчули дефіцит вологи.  Липневі опади були в 6 разів менші за оптимальну потребу для кукурудзи цього періоду. Їх кількість становила всього 17 мм.