Географія врожаїв: Центральне Полісся - що треба знати агроному

Аграрна Україна надзвичайно різноманітна: коли фермери Херсонщини страждають від нестачі вологи, фермери Волині клянуть дощі. Але знаючи особливості погоди та клімату, не завжди враховують їх при виборі насіння чи побудові системи захисту. Спільно з DuPont Pioneer, що увійшла до складу Corteva Agriscience™, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont Agravery.com продовжує проект “Географія врожаїв”, в якому ми будемо говорити про особливості регіональної агрономії. Тепер настала черга подивитись на умови Центрального Полісся.

Центральне Полісся не так страждає від посухи, як південні регіони України, але тут частіше трапляються пізньовесняні заморозки, що можуть завдати шкоди сільгоспкультурам. Та і з хворобами значно більше проблем, хоча і не стільки як у північному регіоні. А от вовчок соняшниковий сюди ще не добрався. Враховуючи усе це потрібно уважно підходити до вибору гібриду.

Зона Центрального Полісся займає територію Житомирської та північну частину Київської областей. Клімат Центрального Полісся помірно-континентальний, м’який, достатньо вологий. Зима малосніжна, нестійка, порівняно тепла, літо тепле і помірно вологе. Середня температура повітря за рік  становить 7,3 – 8,4 °С. Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 3,0-3,9 °С, середня температура липня (найтеплішого місяця) – плюс 18,9-20,8°С.

Відносна вологість повітря в теплий період року (квітень–жовтень) по області коливається від 60 % весною до 80 % восени, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30 % та менше за цей період становить 11–23 дні.

Перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0 °С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у кінці вересня – на початку  жовтня, останні весняні – у кінці квітня – на початку травня. Середня кількість днів із заморозками у повітрі (за середніми багаторічними даними) становить 5-16 днів, на поверхні ґрунту – 14-31 день. Середня тривалість періоду без заморозків у повітрі становить 148–180 днів, на поверхні ґрунту – 144–162 дні.

Зимовий період триває  в середньому  90-100 днів – з кінця листопада до кінця лютого-початку березня.

■  Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру

Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря  5 °С і вище) триває 207-218 днів, починається в середньому в кінці березня-на початку квітня і закінчується у кінці жовтня - на початку листопада. Сума позитивних температур повітря вище 5 °С за цей період змінюється  від 2910 − 2990 °С на півночі Центрального Полісся до  3050-3200 ºС на півдні.

Період активної вегетації с.-г. культур (із середніми добовими температурами повітря  10 °С і вище) в середньому триває 160-170 днів, змінюючись в окремі роки від 145 до 190 днів, починається у третій декаді квітня і закінчується на початку жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10 °С за цей період коливається від 2510 °С у північно-західних районах до 2720 °С на півдні, в окремі роки досягаючи  2850-3200 °С.

Метеорологічне літо (період із середніми добовими температурами  повітря  15 °С і вище), триває 104-116 днів – з 15-25 травня до 5-10 вересня. Сума позитивних температур повітря вище 15 °С за цей період  змінюється  від 1820 −1910 °С  на півночі та північному заході до   2010−2100 °С у південних районах.

Середня кількість опадів за рік у Центральному Поліссі становить від 595 до 625 мм, розподіляючись по території від 540 до 670 мм. Найбільша річна кількість опадів коливається від 994 до 1011 мм, у  посушливі роки становить лише  297-303 мм. Близько 70 %  від річної кількості опадів випадає у теплий період року.

Режим зволоження території створює в цілому позитивний баланс вологи в ґрунті. Проте у зв'язку з високою водопроникністю легких за механічним складом порід, що залягають у районах Полісся, значну повторюваність мають ґрунтові засухи, які негативно впливають на розвиток с.-г. культур.

Помірна атмосферна засуха, яка часто поєднується із ґрунтовою в період активної вегетації с.-г. культур,  має ймовірність 90 % на більшій частині території даної кліматичної зони.

Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) досягає 3-9 днів.

Серед інших несприятливих для с.-г. культур явищ погоди на території цієї кліматичної зони у вегетаційний період спостерігається град, сильний вітер, сильний дощ, зливи.

Як працюють агрономи у зоні Центрального Полісся

■ Максим Мазурко, ТОВ АФ «Іванків», Київська область, Бориспільський район, село Іванків

Площа: 3200 гектарів

Вирощує пшеницю, ріпак, соняшник, сою та кукурудзу

Погодні умови цього року були, як і у більшості областей України, спочатку засушливими, а потім занадто вологим. Весною та в першій половині літа була засуха, але дощі, що пройшли після цього, спасли усю ситуацію із кукурудзою, соняшником та соєю. А от пшениця дещо пригоріла. У травні були надвисокі температури, близько 30 °С, які припали на фазу цвітіння пшениці і це вплинуло на її розвиток. Дощі ж погіршили і без того погану ситуацію із пшеницею. Вітрів у цьому році не було, заморозки також нас оминули.

Кукурудза

У цьому році ми посіяли трохи більше 900 гектарів кукурудзи, з них більше 80% займають гібриди Pioneer. ФАО вирощуємо переважно невелике, оскільки цвітіння кукурудзи із великим ФАО зазвичай припадає на період високих температур, через що не відбувається запилення. Тому надійніше вирощувати гібриди із невеликим ФАО, а запасів ґрунтової вологи цілком вистачає для запилення та формування зав’язі. В нас вирощується багато різних гібридів, точно знаю, що цього року ми посіяли PR39H32, також багато нових гібридів із лінійки Optimum AquaMax. Із хворобами цього року великих проблем не було, де-не-де проскакували, але було нічого критичного. Із шкідниками також все гаразд цього року. Кукурудзу ми сіємо під оранку, або під дискову борону, в залежності від попередника. Сталого попередника по кукурудзі в нас немає, цього року сіяли частину посіву після сої, а частину після соняшнику. Система удобрення у нас класична, з посівом вносимо фосфорні та азотні добрива. По листу підживлюємо цинком. Врожайність цього року була на гірших полях 8,5 тонн з гектару, а на кращих – 10 т/га.

Соняшник

Соняшнику ми посіяли майже 700 гектарів, усі площі займають гібриди Pioneer. Висівали гібриди П64ЛЕ121, П64ЛЕ25 та П63ЛЕ113 і дуже ними задоволені. Врожайність цього року склала 32 центнери з гектару. Минулого року ми отримали дещо меншу врожайність – 29,8 центнерів з гектару. Із хворобами проблем немає, ми вже третій рік працюємо по соняшнику фунгіцидами і цілком задоволені результатом. Поки-що вистачає однієї обробки. Обробка ґрунту в нас різниться, частину полів обробляємо плугом, а частинну сіємо під глибоке рихлення. Весною соняшник, що був посіяний під оранку почував себе краще, але в результаті врожайність була однакова. Система удобрення класична: азот + комплексні добрива в рядок. Також обов’язково робимо одну обробку бором по листу.

■ Павло Петров, «Стор-Агро», Київська область, Броварський район, село Світільня

Площа: 1800 гектарів

Вирощує ріпак, соняшник, кукурудзу, озиму пшеницю, пивоварний ячмінь і сою

Цей рік просто дивовижний, він почався з посухи, коли єдиною вологою був сніг з зими. Дуже посушливим був червень, що негативно вплинуло на розвиток пшениці. Погіршило ситуацію випадіння рясних дощів, сильно впала клейковина, зерно пшениці потемнішало. У багатьох сільгоспвиробників через дощі пшениця уражувалась сажкою. Нас це оминуло, але якість все одно була низькою. Проте, ці опади позитивно вплинули на кукурудзу та соняшник. Таких гарних умов для цих культур я не пам’ятаю останні 5-6 років. Червнева посуха не зашкодила кукурудзі, оскільки в глибокому шарі ґрунту ще зберіглась волога від танення снігу. Заморозків цього року не було, а от в минулому році це була проблема.

Кукурудза

В нас посіяно трохи більше 770 гектарів кукурудзи. Вирощуємо різні гібриди із ФАО від 280 до 370, в тому числі і Pioneer. Минулого року гібриди Pioneer давали 7-8 т/га, але 2017 рік був посушливим саме у критичні фази розвитку кукурудзи. Цього року гібриди Pioneer продемонстрували врожайність на рівні 11 т/га. З хворобами ніяких проблем не було, вистачило фунгіцидного протруйника та однієї профілактичної обробки. Зазвичай при великій врожайності хвороби на кукурудзі виникають, але не цього року. Із шкідниками в нашому регіоні по кукурудзі не було проблем вже 3-4 роки. З бур’янами також у нас все гаразд. По обробці ґрунту ми вже пересвідчились, що для нашого регіону найкраще підходить оранка на глибину до 30 сантиметрів, після чого робимо два проходи компакторами. Кукурудзу ми сіємо по соняшнику, ярій пшениці та кукурудзі. Цікаво, що врожайність кукурудзи по соняшнику цього року не гірша, ніж по іншим попередникам, хоча в попередні роки вона була нижчою. Система удобрення у нас класична, ми вносимо 200-250 кілограмів діамофосу і 250 кілограмів карбаміду при посіві. Також обов’язково вносимо два рази цинк по листу. Хоча, на мою думку, при такому рівні опадів обробки по листу сильно не впливають на врожайність. Кукурудза і так гарно розвивається, тоді як в засушливий рік ці обробки є обов’язковими.

Соняшник

Соняшнику в нас 550 гектарів. Цього року гібриди Pioneer показали врожайність на рівні 4 тонн. Але їх вирощується не більше 120 гектарів і вони здебільшого займають невеликі поля, що дещо впливає на врожайність. Із хворобами в нас проблем не було, не дивлячись на рясні дощі. Ми провели одну фунгіцидну обробку і цього вистачило, якби в нас був висококліренсний обприскувач ми би зробили і другу обробку. А проведення обробки за допомогою сільгоспавіації не дуже ефективне, частина розчину не потрапляє на поле, ще й сусіду може зашкодити. Наразі ми плануємо придбати висококліренсний обприскувач, аби закрити це питання. Під соняшник у нас лише оранка на 30 сантиметрів, на наступний рік плануємо одне поле обробити глубокорихлювачем, для цього вже придбали спеціальний агрегат. Під соняшник ми цього року вносили калійну сіль, до цього працювали діамофосом, вносили 200 кілограмів на гектар, а потім 120-140 кілограмів карбаміду. У цьому році зробимо аналіз ґрунту і будемо працювати вже більш точно. Така велика кількість діамофосу пояснюється тим, що раніше ми дещо економили на добривах і тепер компенсуємо їх недостачу. Проте більше 200 кілограмів вносити я сенсу не бачу. По бур’янах проблем не було, хоча ми і працюємо за класичною технологією. Якщо нормально очистити поле, то класичні гібриди демонструють кращу врожайність в порівнянні зі стійкими. А от минулого року в нас були проблеми з бур’янами, пішла друга хвиля і довелось працювати гербіцидами повторно, через це врожайність була на рівні 2,5 тонн з гектару.

■ Ярослав Поліпчук, ПП «Моя Надія», Житомирська область, Руженський район, село Вчорайше

Площа: 2700 гектарів

Вирощує ріпак, соняшник, кукурудзу, пшеницю, ячмінь і сою

Цього року зима одразу перейшла в літо, в цілому кількість опадів була достатня, але посівна компанія була не зовсім вдалою через дефіцит вологи. Через це була проблема із рівномірністю сходів, довелось працювати мікроелементами та амінокислотами. А в період червня-серпеня пішли опади, які позитивно вплинули на врожай кукурудзи та соняшнику,. Пшеницю ми встигли зібрати до дощів, тому проблем із якістю не мали. Морозів та сильних вітрів цього року не було, тож в цілому це був гарний сезон. По погодним умовам цей рік був кращий за попередній.

Кукурудза

Кукурудзи в нас посіяно 1050 гектарів. Вирощуємо гібриди із ФАО від 280 до 340, це P9175, який займає 100 гектарів, P9578 – 150 гектарів, PR39B76 – 100 гектарів, P8816 – 300 гектарів, P9025 – 100 гектарів, та PR38N86 – 140 гектарів. На мою думку, найкраще себе показав гібрид П8816, як по вологовіддачі та збиральній вологості, так і по врожайності. В цілому я задоволений тими результатами, які демонструють гібриди Pioneer. Врожайність в залежності від гібриду коливалась в діапазоні від 110 до 151 центнеру з гектару. По вологості на момент збирання показники коливались від 24 до 17,3%. Кукурудзу ми сіємо під оранку, вносимо 200 кілограмів карбаміду в рядок. З хворобами, бур’янами та шкідниками проблем не було.

Соняшник

Цього року ми вирощували соняшник на площі 700 гектарів. Сіяли гібриди П63ЛЕ113 та П64ЛЕ25. В цілому гібриди Pioneer займають 450 гектарів. Цього року врожайність коливалась від 28,5 до 32 центнерів з гектару. Соняшник ми посіяли під дискування, вносили 200 кілограмів NPK 10:26:26 та по 100 кілограмів селітри перед дискуванням та в рядок. Також вносили три літри бору по листу. Зробили одну фунгіцидну обробку у фазу зірочки, але вона не спрацювала, тому були проблеми із бурою іржею, сірою та білою гниллю. Було багато дощів, тому не дивно що фунгіцид не втримав таке навантаження. Із бур’янами проблем не було. Наступного року планую посіяти близько 300 гектарів соняшнику, також спробую вирощувати класичні гібриди.

Поради експертів Pioneer

■ Юрій Колодюк, регіональний представник Житомирської області

Кукурудза

У північних районах Житомирської області ми рекомендуємо вирощувати гібриди із ФАО від 280. Це PR39B76 - чистий зуб, стійкий до хвороб і невибагливий до ґрунтів гібрид, що придатний до вирощування у монокультурі. Він дає врожайність на рівні 10-13 т/га як на піску, так і на чорноземі. Із ФАО 290-300 непогано себе показали гібриди P8567 та P8816. Вони мають гарну стійкість до хвороб та високу вологовіддачу. Також хочу порадити гібриди P9074 із ФАО 330, P9175 - Optimum AquaMax із ФАО 330 та P9241 - Optimum AquaMax із ФАО 360 – це флагмани цієї зони. Гібриди лінійки Optimum AquaMax мають кращу вологозабезпеченість завдяки гарному розвитку кореневої системи. Цього року їх врожайність в нашій зоні коливалась від 11 до 17 т/га при вологості 19-21%. Також рекомендую P8307 – гібрид лінійки Optimum AquaMax із ФАО 240, який гарно себе показав цього року. Це самий ранній гібрид з лінійки Optimum AquaMax Із класичних гібридів можу порадити зубоподібний гібрид P8521 із ФАО 230. Його врожайність цього року коливалась на рівні 10-11 т/га.

Соняшник

Для північних районів Житомирської області серед гібридів стійких до трибенурон-метилу хотів би відмітити P64LE25, який має гарну стійкість до хвороб, таких як фомопсис та біла гниль, високу посухостійкість і стабільну врожайність на рівні від 33 до 46 центнерів з гектару. В цій зоні гібрид зарекомендував себе дуже добре. Для південних районів краще підійде P63LE113, який має гарну стійкість до хвороб. Для класичної технології гарно себе показав цього року, як на Півдні так і на Півночі Житомирської області, гібрид P62LL109. Це самий ранній гібрид із нашої лінійки, який має високу стійкість до хвороб, олійність та посухостійкість. Також хочу відмітити гібрид P63LL06, він в господарствах продемонстрував врожайність на рівні 40-45 центнерів з гектару. Цього року стійкість до хвороб відігравала важливу роль, дощі, що пройшли в червні-липні вдарили соняшнику «по голові», в результаті чого почався розвиток кошикової та стеблової форми білої гнилі. В цих умовах P63LL06 та P64LE25 досить потужно стояли, кошик витримав ці дощі. Звісно це дещо вплинуло на врожайність, але не критично. У північних районах цього року гарно себе показав гібрид P64HE118. Це високоолеїновий гібрид стійкий до трибенурон-метилу. В Попільнянському районі він давав врожайність на рівні 33-35 центнерів з гектару.

■ Володимир Бочко, регіональний менеджер із агрономічної підтримки

Кукурудза

У Київській області, Білоцерківському, Фастівському, Володарському, Таращанському, Ставищенському, Сквирському, Рокитнянському, Кагарлицькому, Миронівському, Обухівському, Богуславському та Бориспільському районах ми рекомендуємо вирощувати гібриди P8521, PR39B76, P8567, P8816, PR38N86, P9074, P9578 та P9241. Для Броварського, Макарівського, Поліського, Згурівського, Іванківського та Вишгородського району підійдуть гібриди PR39B76, P8567, P8816, PR38N86, P9074, Р9578, Р9241, РR37Y12 та PR37N01. Для Переяслав-Хмельницького та Баришівського районів краще обрати гібриди P8307, PR39B76, P8567, P8816, PR38N86, P9074, P9175, P9578 та P9241.

Соняшник

По соняшнику для Київської області можна рекомендувати такі традиційні гібриди: P62LL109, P63LL06 та P64LL125. Вони демонструють гарну врожайність у цьому регіоні. Серед стійких гібридів до гербіцидів варто звернути увагу на P63LE113, P63LE10, P64LE25 та P64LE99. Також хотів би порекомендувати високоолеїнові гібриди соняшнику, особливо звертаючи увагу на те, що наразі за них дають непогану премію. Для Київської області найкраще підійде гібрид P64HE118.