Фальшиві ліки: що треба знати про тіньовий ринок ветпрепаратів

Попри хвороби, зокрема вируючу в Україні африканську чуму свиней, тіньовий ринок фальшивих ветпрепаратів обчислюється мільонами гривень. А поставки крадених/контрабандних препаратів — не хаотичні, а налагоджені та систематичні, коли тисячі пляшечок стікаються до дистриб’ютора, а тоді розвозяться на ферми-замовники. Фахівці розповіли чим це небезпечне та як виявити ймовірність фальшивих препаратів на підприємстві.  

Валерій Скрипник, генеральний директор Української асоціації виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів і кормових добавок (Ветпромспілка)

- Ми вважаємо, що є сенс вести розмову про фальсифікацію і контрабанду ветеринарних препаратів в цілому — це і вакцини, і лікарські засоби, і дезінфектанти, і інсекто-акарициди тощо, не кажучи вже про кормові добавки і готові корми. Не виважені рішення уряду призвели до повної відсутності контролю за обігом ветеринарних препаратів в Україні. А відсутність контролю і відповідальності за скоєне завжди приваблює людей нечесних, готових заради наживи на будь-які махінації. За неповними даними Української асоціації виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів, перелік контрабандних і фальсифікованих ветеринарних препаратів у окремих дистриб’юторів може сягати 50%, 60% і навіть більше від прайсового переліку. До контрабандних і фальсифікованих препаратів відносили:

• препарати, не зареєстровані в Україні;
• препарати, перефасовані без дозволу і контролю виробника;
• препарати, відверто підроблені під відомі бренди.

Згідно з інформацією з сайту Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, що «географія» контрабандних препаратів є досить широкою — від Росії до США. При цьому левова частка контрабанди припадає саме на препарати виробництва Російської Федерації. Базою для тіньового ринку ветеринарних препаратів є наша ментальність — толерантність до злочинів, злочинців і власна жадібність до легких грошей. На нашу думку, сьогодні, коли не вщухає війна на Сході країни, контрабанду російських препаратів слід визнати Державною зрадою з усіма наслідками цього. А використання препаратів російського виробництва є просто аморальним. Тому що 85% цих препаратів мають вітчизняні аналоги, які не поступаються їм в ефективності. Гарантії ж якості контрабандних препаратів та відповідальності за неї ніхто не несе.

Препарати, перефасовані без дозволу і контролю виробника, як правило, із оптових об’ємів (бочка, каністра, мішок тощо) до дрібних (ампула, флакон, дозований пакет тощо), несуть у собі чималу загрозу для здоров’я тварин. Перш за все, ніхто не знає, в яких умовах відбувалося перефасування. Тому ймовірною є загроза контамінації (забруднення) якісного препарату мікрофлорою навколишнього середовища (грубо кажучи, мікрофлорою сараю чи гаража, де «виготовляють» таку продукцію) до банального механічного забруднення (від недомитих флаконів, ампул, нестерильних пакетів, рук фасувальників). По-друге, для перефасування ніколи не використовують сертифіковану первинну упаковку (ампули, флакони, пакети), що призводить до втрати ефективності препарату, за рахунок хімічної взаємодії самого препарату з упаковкою, або навіть до утворення шкідливих солей.

Препарати, відверто підроблені під відомі бренди, в більшості випадків, містять недостатню кількість діючої речовини, а досить часто взагалі її не мають у своєму складі. В кращому випадку це індиферентні розчини (вода, фізрозчин) або наповнювачі (крейда).

Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України зі зв'язків із громадскістю

- Придбання крадених чи контрабандних препаратів для вакцинування/лікування тварин не минеться господарству просто так, а «влетить у копієчку». Чому? Тому що, з одного боку, їх ефективність скоріше за все буде дорівнювати нулю, а з другого — немає жодної гарантії, що разом із такою партією в господарство не пробереться небезпечний патоген.

Виходить, що ферма радіє, купівлі вдвічі дешевших препаратів, ніж в офіційного дистриб’ютора, але вони при цьому недієві. Відтак, бажання зекономити призвело до марно витрачених коштів. Щоб вирішити проблему зі здоров’ям тварин (або навіть рятувати їх від дії «ліків»), доведеться ще раз купувати вакцини/ветпрепарати, заплативши цього разу їх справжню вартість.

Якщо господарство купує «сірий» продукт, це ще й свідчення того, що біобезпека тут не працює. Більше того, вже є підтверджені випадки, коли з краденими препаратами на ферми розносилися віруси небезпечних захворювань. Зекономивши кілька тисяч гривень, господарство врешті втратило сотні тисяч. Стільки коштує недбалість.

Ігор Антонів, ветеринарний лікар 

- Для чого вакцинують свиней у господарствах?  Для профілактики захворювань та для зменшення витрат на лікування. Але це все зводиться до одного – для покращення виробничих показників. На жаль, є випадки, коли господарство стикається із ситуацією: тварин вакцинують, проте результат відсутній, хоча вакцину купують в офіційного представника. Що перше спадає на думку? Неправильно встановлений діагноз, неефективна вакцина, проблеми із кормами, умови утримання, неправильний час щеплення. Однак мало хто запитує: а чи було поголів’я провакциноване?

У той самий час в іншому господарстві  власник радіє, що придбав вакцину чи інший препарат за ціною, набагато нижчою, ніж ринкова. Проте у нього врешті постають ті самі запитання, та ще й додаткове — звідки взялися захворювання, яких ще вчора не було?

Як ціна може бути дешевшою від ринкової?  Препарат крадений з іншого господарства і перепроданий «сірими дистриб’юторами» на іншу ферму або завезений контрабандою.

У чому небезпека придбаних контрабандним шляхом препаратів? Такий товар в основному перевозять, не дотримуючись необхідного температурного режиму. Якщо для антибіотика це не настільки важливо, то для вакцин — навпаки, має вирішальне значення. Адже через заморожування вакцина відразу і повністю інактивується, а при перегріванні термін придатності зменшується в геометричній регресії. В обох випадках плата за такі препарати — це гроші на вітер. Наслідки можуть бути ще гіршими, коли  ферма купує препарати, вкрадені з іншого господарства. Які тут ризики?

1.  Окрім сумнівної якості додається ще й  велика ймовірність занести небезпечний патоген.  ЕДС, АЧС, чого тільки нині в Україні немає, і все це з флаконом може потрапити в господарство. Вже є доведені випадки, коли препарати з іншої ферми були причиною занесення ЕДС в Україні, а також повторних спалахів цього захворювання в США.

2.      Де гарантія, що у флаконі (чи упаковці) саме той продукт, який замовило господарство, і чи придатний та безпечний  він для ін’єкції  тваринам.

3. Це ще й проблема етичного характеру, що може мати кримінальні наслідки. Купуючи крадене, чи задумувалися над тим, якби ці препарати були «винесені» з вашої ферми? Адже гарантії, що ви також не станете жертвою, немає!

Олексій Шептуха, ветеринарний лікар 

- «Тіньовий» ринок вакцин в Україні є і проявляється у кількох «сценаріях»:

1. Великі ферми (від 1000 свиноматок) намагаються нелегально завезти дешевші вакцини із-за кордону (найчастіше із сусідніх країн, наприклад, Польщі чи Росії). Від таких операцій нечесні підприємці виграють приблизно 20–30 центів на дозі. При цьому успіх від використання такого препарату може бути двоякий. Усе залежить від людини, яка їх перевозить, і від режиму транспортування (як і скільки днів були в дорозі, чи дотримувалися правила біобезпеки і т.д.).
2. Термін придатності вакцини вийшов, а дистриб’ютори, субдистриб’ютори, або ж треті організації продовжують її реалізовувати, змінивши етикетку з оновленою датою виробництва.
3. Вакцини викрадають із великих ферм, а потім дешевше перепродають меншим господарствам (200–400 свиноматок). У такому разі теж неможливо гарантувати стабільність імунітету.

Чи можна перемогти «тіньовий» ринок? У першому випадку все залежить від свідомості власників ферми, бо такі махінації без їхньої згоди не відбуваються. Це ризики відділу закупівель та власників, які свідомо йдуть на такий крок.

У другому випадку власники свиноферми не знають про те, що вакцина неякісна. Для цього потрібно, щоб фірми, які займаються виробництвом вакцин, поширювали серед свинарів інформаційні листівки з описом, як відрізнити оригінальний продукт від фальсифікованого. Кожен виробник знає, на що потрібно звертати увагу (приміром, штрих-код надрукований або витиснений; як наклеєна етикетка; чи не змивається фарба з неї тощо). Потрібно уважно оглядати етикетку, вміст флакону і закупляти вакцини у прямих дистриб’юторів. При роботі з вакцинами важливо, щоб відстань від холодильника до ферми була якомога менше!

Третя категорія ферм, як і в першому випадку, свідомо купує «крадені» вакцини через їх дешевизну (вартість менша на 30–40%). Утім, використання «тіньових» препаратів небезпечне тим, що їх якість невідома. Крім того, вони можуть спричинити інші проблеми зі здоров’ям тварин у господарстві. Може скластися ситуація, що захворіє не лише група свиней, яким зробили щеплення, а й ті свині, яких раніше вакцинували сертифікованим препаратом (відбувається максимальне виділення вірусу). З одного боку, ніби й зекономили, а з другого — потім на лікування стада доведеться витратити набагато більше, ніж на закупівлю якісних вакцин. 

Ольга Кулькова, Pig.ua