Для відновлення галузі льонарства потрібно створити асоціацію льонарів

Про це заявила депутат Житомирської обласної ради Ірина Костюшко, пише ZN,UA.

За її словами, якби держава підтримувала дотаціями льонарів, вони б досі вирощували льон.

«На відміну від інших культур, таких як ріпак або соняшник, він не виснажує ґрунти. Але у держави немає далекоглядної політики і стратегії в цій галузі, і ми змушені відроджувати льонарство з руїн», ― зазначила Костюшко.

Вона додала, що льон ― товар, який високо цінується на європейських і світових ринках.

«У дев’яностих роках майже 80% всієї продукції льонарства йшло на експорт, при нинішніх цінах ― це десятки мільйонів доларів валютної виручки щорічно. У минулому році в Україні посіяли всього 1360 га льону-довгунця, зате під льоноолійні культури, якщо не помиляюся, відвели майже 60 тис. га», ― зауважила депутат.

Однак, за її словами, щоб запустити обробіток льону, потрібні виробництва, які б його переробляли.

«В радянські часи в Україні було 56 заводів, що переробляють льон. Зараз немає жодного підприємства, яке б на промисловому рівні переробляло цю культуру. Але, крім сировини, в Україні гостро не вистачає обладнання. Скасування ПДВ на імпорт обладнання для переробки льону, швейного та текстильного виробництва, яке не випускається в Україні, буде сприяти тому, що сировину перероблятимуть в Україні, а не вивозитимуть за кордон», ― сказала Костюшко.

Для вирішення проблем галузі, на її думку, необхідна консолідація льонарів.

«Не об'єднавшись, льонарі не можуть доносити до перших осіб держави інформацію про проблеми та стан галузі, а також пропонувати можливі шляхи розвитку», ― сказала Костюшко.

Читайте також:

Виробники нішевої продукції мають шанс виходу на ринки ЄС за сприяння мереж супермаркетів ― Трофімцева

В Україні з’явився другий виробник шафрану