Реклама

Державне завдання. Чого чекають від нової влади аграрії?

Процес об’єднання Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства аграрної політики і продовольства йде вовсю. І хоч далеко не всі аграрії схвалюють ліквідацію профільного міністерства, уже була оприлюднена відповідна постанова уряду. Але що має пам'ятати та що робити нове керівництво агросектору,  Agravery.com запитав у аграріїв та експертів.

журналіст Agravery.com

Андрій Дикун, голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР)

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- Багато питань не тільки до Мінекономіки, а й до влади загалом. Як на мене,  пріорітет – це термінове внесення ясності щодо майбутнього ринку землі. При чому важливо не «сліпо» приймати закони, а залучити до обговорення велике коло експертів та аграріїв до майбутнього законопроекту щодо введення ринку землі.  Тому що сьогодні люди відверто налякані тим, що землю скуплять або іноземці, або олігархи, і бояться втратити ті земельні наділи, які у них є. Фермери не інвестують гроші у розвиток підприємств, а накопичують гроші, бо не знають, що буде далі, після відкриття ринку землі. Потрібно провести широке обговорення, мати чіткий план дій і дотримуватись його.

Другий важливий аспект – це детінізація економіки, зокрема у аграрній її частині. Половина землі в Україні зараз обробляється «вчорну». А для того аби цього не було, потрібно зробити однаковий для всіх податок на гектар, і вирівняти всіх у правах. Це по-перше дасть надходження у бюджет  країни, збільшить конкуренцію на місцях, і це буде плюсом для ефективності сільського господарства. Адже на полях, де є «шахматка» і розірвані ділянки, фермер, що не платить податки, має суттєву фінансову перевагу над сумлінним фермером, який робить все по закону.  По-третє, потрібно навести лад у програмах держпідтримки, адже зараз із новою владою виглядає незрозумілим, чи будуть вони взагалі діяти.

Як ви бачите їх реалізацію, і у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Щоб вернути довіру сільгоспвиробників потрібно зробити елементарні речі – приміром, відмінити соєві правки і це парламент може зробити дуже швидко, скасувати ліцензії на паливні баки для аграріїв, прийняти антирейдерський закон, про кооперацію, про молоковмісні продукти. Це ті прості речі, які можна змінити на краще уже завтра.


Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА) 

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- Це встановлення правил гри на аграрному ринку. Багато хто говорить, що вони (правила) будуть новими, де буде ринок землі, зміняться способи та обсяги підтримки аграрного сектора і т.д.,тому дуже важливо сформулювати правила гри і показати їх усім учасникам. Основне завдання влади - це створення можливостей для реалізації потенціалів як кожної людини окремо, так і груп (компаній, об'єднань і т.д.), а також контроль за дотриманням правил усіма учасниками процесу. Тоді не буде ні корупційних скандалів, неефективних менеджерів, які працюють на державній компанії і т.д. 

Також влада має стимулювати збільшення виробництва агро продукції в усіх напрямках.

Як ви бачите їх реалізацію, і у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Думаю, що кредит довіри від народу до нової влади почне зменшуватися, якщо протягом року не відбудеться змін на краще. Аграрний сектор залучає до себе від 7 до 10 мільйонів людей, які проживають в нашій країні, тому і схвалення або засудження влади виборцями буде включати в себе реформи в аграрному секторі економіки в дуже значній мірі.


Андрій Ярмак, економіст інвестиційного центру Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) 

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- Пріоритет 1 – це розвиток сучасної та реформа існуючою інфраструктури. Ми постійно говоримо про підтримку виробників, а вони втрачають шалені кошти внаслідок неефективної, застарілою інфраструктури та корупції в системі доступу до неї. Реформа інфраструктури може зараз вивільнити мільярди доларів для аграріїв, які зараз просто втрачаються. А поглиблення Дніпра, розвиток залізничних перевезень, розвиток інфраструктури зберігання, доробки, тощо, створить в рази більшу виручку не тільки для агросектору, але й для бюджету, наприклад, завдяки транзиту.

Пріоритет 2 – поліпшення можливостей експорту та доступу до ринків. Зараз, щоб заробити додаткову гривню в сільському господарстві України, потрібно її експортувати. Розвиток агро неможливий без розвитку експорту, без активізації переговорів про доступ до ринків, узгодження сертифікатів, процедур, ініціювання переговорів про договори вільної торгівлі, тощо. І інфраструктура (пункт 1) тут теж дуже важлива. Ми багато говоримо про додану вартість, але по товарах з доданою вартістю у нас надзвичайно низький рівень доступу до ринків, і над цим потрібно працювати. Звичайно, що ліквідація галузевого міністерства значно ускладнює таку роботу.

Пріоритет 3 – кооперація. Тут теж прямий зв'язок з першими двома пунктами, адже, наприклад, експортний кооператив виробників яблука завжди буде значно ефективнішим, ніж посередник, який не має контролю над якістю та кількістю товару, що він пропонує. Замініть «яблуко» на «зерно» і отримаєте те саме. Кооперація в молоці взагалі конче потрібна, бо тут це є критичною умовою ефективності сектору в цілому. Кооператив також зможе консолідувати кошти, що йдуть зараз посередникам та реінвестувати їх в виробництво сировини, її переробку та інфраструктуру, а це, в свою чергу, знизить витрати на експорт і зробить наш товар ще конкурентнішим.

Я не назвав серед пріоритетів ринок землі, бо не вважаю, що він обов’язково дійсно дасть Україні величезні інвестиції. Адже все залежить не тільки від факту відміни цього ганебного мораторію на продаж землі, а й від умов запровадження ринку землі. Чи більше буде обмежень, тим менше інвестицій. Якщо не буде правовою реформи в країні, якщо населення й далі не буде довіряти судам та правоохоронним органам, то буде дуже багато проблем, зловживань і т.п. Якщо наші виробник, які посадили садки на орендованій землі (і не тільки садівники, а й невеликі фермери) не зможуть отримати доступ до адекватного фінансування на викуп землі, то ринок землі може навіть уповільнити темпи зростання агробізнесу.

Отже, до впровадження ринку землі потрібно підготуватися ретельніше. Але я з самого початку запровадження мораторію говорю про те, що його потрібно відміняти. Бо це злочин перед людьми.

І тут я б ще назвав два дійсно важливих пріоритети, без яких неможливо розраховувати не реалізацію пунктів 1-3 – це розвиток сільських територій, тобто створення умов для того, щоб у нас на селі люди хотіли жити і працювати. І це виходить за межі компетенції агро. Ще одне – це приватизація держпідприємств в АПК та створення прозорого ринку оренди держземель на тривалі терміни.

Саме  прозора оренда держемель дозволить залучити інвестиції, зокрема й іноземні, підвищить ціни на оренду, підвищить вартість землі в цілому, і дасть Україні відразу не менше 20 млн. грн щорічного доходу до бюджету, якого зараз немає. Я також вважаю, що розумна приватизація держпідприємств дозволить створити інноваційні кластери з залученням RND-центрів провідних міжнародних компаній, що, в свою чергу, дозволить реформувати нашу агроосвіту. Без реформи освіти теж перші три пріоритети реалізувати буде надзвичайно важко. Отже, йдеться про створення, фактично, сталої моделі розвитку АПК, бо саме сталість є ключовим словом в будь-якому розвитку. Без агроосвіти, без розвитку с.г. територій – сталості не буде. Це буде використання наявних ресурсів, які вичерпуються, а замінити їх нічим.

Я працюю в ФАО вісім років. За цей час разом з нашими проектами в Україні виросла когорта фахівців високого міжнародного рівня, які зараз експортують свої знання в інші країни світу, займають високі посади в уряді тощо. Дуже приємно, що кілька галузевих асоціацій вже це самотужки потроху роблять. Я бачу, які фахівці працюють, наприклад, в АВМ і ВАР, і як зростає їх кількість, і дуже радий, що їх зараз запрошують підприємства інших країн світу, як технічних консультантів для навчання власних фахівців. Але цього дуже мало. Потрібно, щоб в країні була внутрішня система підготовки висококваліфікованих кадрів.

Як ви бачите їх реалізацію, і у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Якщо говорити про часові рамки, то я поставив першими ті реформи, що можна зробити швидко. Реформи інфраструктури можливо провести дуже швидко – кілька місяців, зміни законів, людей, руйнація тіньових схем. Потім можливо перейти до системних інвестицій, які потрібні не одноразово, а завжди.  Доступ до ринків – створення системи роботи в цьому напрямку – це питання теж кількох місяців, але це теж робота, що продовжується завжди.  Кооперація – це питання впровадження розумних законів (питання кількох місяців) та, що значно важливіше, масивна роз’яснювальна робота серед виробників. Правда, без МінАП тут буде знову важкувато. Тут би варто теж залучити асоціації. І це займе більше часу – до двох років. Ну й паралельно пояснити банкам, що це така сама юридична форма, як і інші, що вони її розуміли і кредитували.

Земельна реформа потрібна після проведення правової реформи та прийняття необхідних законів в прозорий спосіб. Тому тут поспішати варто, але скільки займуть всі ці реформи – сказати важко – це залежить від намірів та компетенцій уряду. Приватизацію держпідприємств та створення прозорого ринку оренди сільгоспземель можливо реалізувати дуже швидко. Хоча спочатку потрібен ретельний аудит. Це займе кілька місяців та залежить від наявних ресурсів. Розвиток сільських територій потребує докорінних змін в підходах до оподаткування населення, до ринку землі, до систем оподаткування, до системи доступу до фінансових ресурсів. Тому це питання теж буде важко реалізувати швидко, але хотілося б бачити хоча б стратегію. Поки що її ніхто не пояснював, і не відомо, чи вона взагалі є.


Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- По-перше, створення умов для дотримання майнових прав володільців патентів на сорти рослин та недопущення порушення прав на сорти рослин, як охоронювані об'єкти інтелектуальної власності. По-друге, перегляд та впорядкування роботи державних підприємств, установ, організацій задіяних для реалізації функції державної політики. По-третє, імплементація норм для доступу української насіннєвої продукції на зовнішні ринки. Дієві умови та їх дотримання - це менша кількість порушень та стимулювання господарюючих суб'єктів жити по «правилам» - зменшення тіньового обігу сільськогосподарських товарів, реалізація експортного потенціалу

Як ви бачите їх реалізацію, і у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Для нас важливе завершення на законодавчому рівні в Україні розширення участі у схемах сортової сертифікації ОЕСР, (зокрема по олійним культурам та цукровим бурякам). Також завершити визнання української системи сертифікації насіння, як еквівалентної вимогам ЄС. А також важливе відстеження нелегального походження насіння та застосування фінансової відповідальності до осіб та компаній, які порушують закон. 


Руслана Яненко, заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор»

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- У першу чергу – це розвиток економіки, надання пріоритету експортоорієнтованим галузям та підгалузям. По-друге – це лібералізації податкової системи По-третє – посилення представництва України на міжнародній арені, як з погляду участі в роботі міжнародних профільних організацій, так і нарощення обсягів експорту продукції та послуг. Без експорту неможливий розвиток економіки, а разом із тим нарощення валютних надходження, укріплення курсу національної валюти. Податкові зобов’язання, які зараз несуть підприємства, є доволі високими і для розвитку самих підприємств, здійснення інвестицій необхідно провести лібералізацію податкової системи України.

Як ви бачите їх реалізацію, і у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Як такий, часовий проміжок доволі тяжко виокремити, це постійний та поступальний рух до розвинутої економіки, яка не тільки забезпечує внутрішні потреби України, а й формує значну масу валютних надходжень.


Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- Пріорітетні завдання: завершити земельну реформу, реформувати державні підприємства, побороти корупцію в сфері держаного контролю та нагляду. Саме ці питання в голобальному розумінні стримують розвиток аграрного бізнесу.

Як ви бачите їх реалізацію і у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Враховуючи монобільшість, я думаю протягом року можна запустити всі необхідні ініціативи та процедури.


Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast

Які завдання ви вважаєте пріоритетними?

- Необхідно продати держмайно (землі, підприємства і т.д.), тому що держава - неефективний власник і на держмайні наживаються ті, хто ним керує. Якщо все продати, то бюджет України отримає гроші, а майно перейде до ефективному власнику, який буде створювати нові робочі місця, платити податки, розвивати галузь. Наступний пункт - це держава в смартфоні. Все потрібно якомога швидше діджіталізувати. Всі питання повинні вирішуватися в смартфоні. - розвивати майданчик Prozorro. До того ж, важливо змінити підходи до розподілу дотацій, субсидій, компенсацій в агро галузі. Їх повинні отримувати або початківці, або соціально значущі бізнеси, або агробізнеси з тривалим циклом (сади, виноградники). Для останніх, до речі, я б ввів безвідсоткове кредитування. Ну і наостанок важливо скасувати мораторій на продаж сільгоспземель.

 Як ви бачите їх реалізацію и у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Для успішної реалізації реформ потрібно максимально врахувати інтереси всіх сторін. Нинішня влада так і робить - зустрічається з представниками бізнесу: великими, дрібними, з громадськими організаціями. Запитує їхню думку і намагається прийти до якогось консенсусу. Зрозуміло, що ідеально і для всіх не зробиш, але до нас прислухаються! Я вважаю, що все перераховане можна зробити до кінця 2019 року.


Денис Марчук, заступник голови ВАР

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- Ключовим завданням для влади сьогодні має бути збереження української землі. У світлі заяв про допуск іноземців на ринок сільськогосподарських земель в Україні ми стикаємось із цілою низкою потенційних загроз. По-перше, продаж землі іноземцям, коли у нас триває війна, це питання вже не економіки, а національної безпеки. А це означає, що громадяни Російської Федерації теж зможуть купувати українську землю. І тоді окрім впливу на частину наших територій, вони можуть отримати вплив і на нашу економіку. По-друге, українські аграрії можуть просто втратити свій бізнес. Мова зараз не про холдинги, а про малий та середній аграрний бізнес. Іноземні компанії мають значну перевагу - доступ до дешевих кредитів, на які вони можуть дозволити собі купити бажану кількість сільськогосподарської землі. В українського аграрія такого ресурсу немає, оскільки середня кредитна ставка в Україні - 18-25-%, в той час як за кордоном - 1-2%. Уже із самого початку вітчизняний аграрний бізнес буде програвати іноземному. Саме тому Всеукраїнська Аграрна Рада, яка об'єднує малий та середній аграрний бізнес, виступає проти продажу землі іноземцям.

Як ви бачите їх реалізацію і у якому часовому проміжку це важливо зробити?
- Перш за все необхідно навести лад у галузі: зробити інвентаризацію земель, побороти рейдерство, забезпечити справедливе судочинство та роботу правоохоронних органів. За найменшими підрахунками, це роботи на 3-4 роки. Лише після цього можна говорити про повноцінне і чесне функціонування ринку землі, допускати до якого варто лише українців.


Оксана Юрченко,президент Асоціації «Свинарі України»

Які завдання ви вважаєте пріоритетними для нової влади?

- По-перше, оскільки виробництво свинини тісно пов'язане з рослинництвом, одне з першочергових завдань – відкриття ринку землі за прозорими правилами, які не залишатимуть виробників свинини без земельного банку. І, відповідно, без кормової сировини, яку на цих полях вирощують.

По-друге, в умовах складної епізоотичної ситуації відносно африканської чуми свиней (АЧС), важливо врешті втілити рішення для ефективнішого контролю цього захворювання. Зокрема, йдеться про запровадження мінімальних вимог біобезпеки для всіх свиногосподарств. Незалежно від розміру, припинити можливість переміщення неідентифікованих тварин без супровідних документів. Якщо не пришвидшити, то хоча б більше не відтерміновувати. Заборона подвірного забою і, відповідно, дозволити реалізовувати на агропродовольчих ринках виключно туші тварин, що були забиті на сертифікованих бійнях. Без цього не можна гарантувати безпечність продукції свинарства кінцевим споживачам. Також надзвичайно важливо вирішити питання компенсації збитків через АЧС юридичним особам, що постраждали від цього захворювання.

Як ви бачите їх реалізацію і у якому часовому проміжку це важливо зробити?

- Важливо, що напрацювання для впровадження цих рішень вже є. Залучені до їх розробки були і свинарі, і Держпродспоживслужба, і профільне Міністерство. Тож сподіваємося, что нова влада не просто прийме ці ініціативи, а почнеться робота з їх імплементації. Слідпродовжувати удосконалювати українське законодавство та норми до вимог сьогодення та кращих світових практик. Адже технології змінюються, а «совкові» норми щодо викидів, технологічних процесів, що були розроблені ще у 60-80-х роках минулого століття, і досі регулюють виробництво. Водночас, Україна не має бути «сліпим адептом» усіх стандартів, які нам диктують закордонні партнери, якщо у цьому немає доцільності.


Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама