Реклама

Держуправління земельними ресурсами не відповідає потребам ринкової економіки — експерти

Наявна система державного управління земельними ресурсами не відповідає потребам ринкової економіки і має реформуватися в якомога стислі терміни.

 

Таку думку підтримали більшість експертів під час публічної дискусії «Що мають робити, та як працювати державні органи, аби майбутній ринок землі в Україні був вигідним для всіх?», організованої Громадською коаліцєю за скасування земельного мораторію.

Крім того, експерти наголосили, що законодавчо мають бути скасовані деякі наявні норми законодавства, зокрема, право на безоплатну приватизацію, а місцеве самоврядування має отримати ширші повноваження у сфері управління земельними ресурсами. 

«Земельна реформа — один з ключових факторів роста економіки, який не можна ігнорувати, тому вона має бути проведена в дуже жорсткі строки і модель ринку землі буде представлена в найближчій час. У нас є декілька принципів, які ми будемо дотримуватися. По-перше, введення ринку землі не має спричинити зростання рейдерства у земельній сфері, тож до цього треба прикласти всі зусилля. По-друге, ми маємо забезпечити протягом наступного півроку доступ фермерів до фінансування. Також ми розуміємо, наскільки управління земельними ресурсами зараз — це складна бюрократична машина, тож це також треба швидко вирішити», — заявив радник заступника голови Офісу Президента України, народний депутат України від партії «Слуга народу» Денис Малюська 

Кількість рейдерських атак, пов’язаних з проблемами управління земельними ресурсами, протягом наступних 1-2 місяців має суттєво зменшитись, заявивВладислав Власюк, директор Департаменту реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України. 

«Ми активно працюємо для протидії рейдерству, оскільки розуміємо, що відкриття ринку землі без гарантованого захисту прав власності не може бути. Наше завдання — зробити рейдерство неможливим або принаймні максимально ускладнити його можливість. Якщо рейдерство таки відбулось, то мати можливість “відкатити назад” відповідні реєстраційні дії для захисту прав власника», — заявив він.

Але ситуація з рейдерством не може бути перешкодою для старту ринку землі, впевнено заявив Анатолій Мірошниченко, доктор юридичних наук, член Асоціації “Земельний союз України”.

«Мораторій на продаж сільгоспземель не є перешкодою для противоправного захоплення ріллі. Зараз у нас є і рейдерство, і мораторій. Натомість, якщо земля буде не в оренді, а у власності, кількість атак може зменшитись, оскільки приватну власність простіше захищати», — заявив він. 

Майже всі учасники дискусії погодились, що основою реформи у сфері управління земельними ресурсами має бути реформа Держгеокадастру.

«Щонайменше на 12% успіх сільського господарства залежить від ефективності роботи державних установ в сфері земельних ресурсів. За цими 12%  стоїть Держгеокадастр — це й час реєстрації земельної ділянки і проведення нормативної грошової оцінки», — заявив доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський. 

При збереженні курсу на децентралізацію, Держгеокадастр у нинішньому вигляді не потрібен, підкреслив у ключовій презентації дискусії Андрій Мартин, старший проектний менеджер по земельній реформі Офісу реформ Кабінету Міністрів України, завідуючий кафедрою Національного університету біоресурсів та природокористування.

«Ми маємо конфлікт інтересів, коли одне відомство реєструє, управляє, передає право власності та контролює всі процеси набуття і реалізації прав на землю. Країні потрібне сервісне відомство, яке б опікувалося технічними питаннями, проте Держгеокадастр вже давно перетворився на потужну вертикально­-інтегровану “державну корпорацію”, що агресивно відстоює та лобіює власні відомчі інтереси на всіх рівнях державного управління, ефективно конвертує владні повноваження у політичний та економічний вплив», — заявив він.

Існуюча система дозволів, реєстрів, виправлення допущених помилок не дає можливість державним інституціям ефективно працювати в нових умовах земельних відносин, впевнений Сергій Кубах, експерт з питань управління земельними ресурсами проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». 

«Треба мати можливість швидко зареєструвати операції з землею, виправити помилки, допущені в кадастрах в різний час та з різних причин, спростити систему погоджень землевпорядної та містобудівної документації. Обов'язково треба відкрити доступ до всієї, незабороненої законом, інформації про землю. Зараз вона є недоступною, тож нею маніпулюють задля уникнення конкуренції та вимагають неофіційних платежів та відвертих хабарів. Наприклад, інформація про землі запасу або координати меж ділянок», — пояснив експерт.

Важливою складовою реформи, особливо в частині передачі повноважень місцевому самоврядуванню, буде відмова від безоплатної приватизації. Цю ідею підтримало більшість присутніх на дискусії, зокрема за це виступив Олександр Краснолуцький, заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 

«В Україні 43-45 млн громадян та 60,4 млн га території. 60% — уже у приватній власності, хоча правом на безоплатну приватизацію скористалися лише 17 млн громадян. Щороку народжуються нові українці, які також мають право на безоплатну приватизацію, але земля на всіх не вистачить, і раніше чи пізніше цю норму треба скасовувати», — заявив він.

Крім того, за словами Андрія Мартина, безоплатна приватизація державних та комунальних земель сьогодні є найбільшим джерелом корупції та фактично позбавляє місцеві громади величезних надходжень від перерозподілу земель.

З огляду на світовий досвід Україні, реформуючи систему управління державними ресурсами, треба подумати про єдиний реєстр прав власності, зауважив Давид Егіашвілі, координатор Програми Світового Банку та ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні».

«Не варто скопіювати чиюсь модель управління земельними ресурсами, але є універсальні принципи, якими варто керуватися. Зокрема, це єдиний реєстр прав власності — на землію будівлі, права та обмеження», — сказав він.

На його думку, за державою у земельній сфері має залишатися напрямок захисту прав на землю, а управління землями – за органами місцевого самоврядування. 

Його думку щодо необхідності об’єднання даних в єдиній системі підтримав Олександр Жемойда, генеральний директор  Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики:“Чим більше точок входу, тим складніше забезпечити захист даних. Об'єднання даних в одну систему дозволить отримувати більш об'єктивну інформацію, а отже й приймати якісні управлінські рішення”.

Довідково: Громадську коаліцію за скасування земельного мораторію було створено у червні 2018 року. До неї вже входить 52 організацій, які представляють аграрний бізнес, фермерські господарства, фінансовий сектор, правозахисні, антикорупційні, громадські організації, незалежні аналітичні центри, ЗМІ тощо. Їх число постійно зростає. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама