Реклама

Contraфакт: мільйонні оборудки на пестицидах

Коментарі

0

Ринок пестицидів оцінюється у майже мільярд доларів. Доля контрафакту - 20-30% і менше не стає. 

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Наближується сезон закупівлі засобів захисту рослин і сільгоспвиробники знову ризикуватимуть купити підробку. І, хоча більшість великих та середніх агрокомпаній ретельно підбирають препарати, купують у надійних постачальників, доля контрафакту все одно не зменшується.

Бізнес на підробках

Станом на 2015 рік за даними FAO, в Україні, обсяг контрафактної продукції засобів захисту рослин (ЗЗР) склав 20-25%, а на роздрібному ринку — до 80%. Наразі ситуація залишилась приблизно на тому ж рівні. Найбільш оптимістичну оцінку робить П’єр Кохадон, генеральний директор компанії «Сингента» -  15-20% в сегменті промислової тари, проте навіть він не бачить позитивної динаміки у цьому питанні. «Ми спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості підробок, торговці фальсифікатом стають більш винахідливими, але і компанії-орігинатори застосовують більше інноваційних рішень для захисту своєї продукції», - стверджує він. У компанії Байєр притримуються середньої оцінки ринку контрафакту. «Про факт підробки ми дізнаємось від наших регіональних представників, до яких в свою чергу звертаються клієнти зі скаргою, що продукт не спрацював. В такому випадку ми доводимо, що була застосована підробка. Враховуючи такі звернення, ми можемо сказати, що за нашими оцінками об’єм підробок ЗЗР складає 20-25% ринку», - коментує ситуацію Едуард Муляр, заступник керівника відділу продажів компанії «Байєр». Тоді як у компанії «Ukravit» налаштовані менш оптимістично, вони оцінюють рівень контрафакту у 30% від загального об’єму ринку: «За статистикою, найбільше від контрафакту ЗЗР потерпають дрібні господарства. Причиною цього є безкарність шахраїв, неефективність скарг постраждалих дрібних фермерів і дачників, а також низька освіченість наших аграріїв у питаннях, як саме обирати та де купувати якісну продукцію».

Читайте також: Генріх Майєр: Як хворобу, бур’ян чи шкідника можна визначити по смартфону

Щодо пестицидів у роздрібній тарі, то тут ситуація також не краща. Так, за даними Тетяни Тетьори, керівника відділу дрібного та фермерського фасування ALFA Smart Agro, шість з кожних десяти одиниць препаратів засобів захисту рослин на ринку дрібного фасування є фальсифікатом. Не оминули підробки і ринок насіння. Як стверджує П’єр Кохадон, тут ситуація із фальсифікатом приблизно така ж сама як і у пестицидів для промислового сектору, тобто 15-20%.

фото: gorohiv.rayon.in.ua

На кону мільйони

Підробки можуть вироблятись як всередині країни, так і постачатись з-за кордону. І схем тут може бути безліч. Контрафакт може постачатись під іншим кодом або може проходити контрабандою. «Оскільки людина може провезти до 50 літрів пестицидів для власних потреб, деякі шахраї можуть переносити по одній каністрі ЗЗР через кордон, нібито оформлюючи їх для власних потреб. Таким чином можна розвантажити одну фуру по один бік кордону й заповнити іншу – по другий», - наводять приклад однієї із схем у компанії «Ukravit».

Окремо стоїть продукція, яка фасується в Україні. Наприклад, збирається тара з-під пестицидів і заливається туди, у кращому випадку, генерична китайська або індійська продукція, що потім видається за оригінальні мультинаціональні препарати. Також бувають випадки, коли шахраї намагаються реалізувати продукцію, термін дії якої вже минув.

Бізнес може принести великі кошти. За даними різних аналітичних агентств та виробників, ринок пестицидів складає від більш ніж $800 мільйонів до $1 мільярду і четверть від цієї суми є ласим шматочком для махінаторів. «Як повідомляє Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, такий бізнес з продажу контрафактних чи фальсифікованих засобів захисту рослин входить до десятки найприбутковіших. Але водночас він несе значну загрозу для українських аграріїв і компаній-виробників», - стверджує Тіберіу Діма, керівник департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу.

Репутація, кошти, екологія

Компанії, чиї препарати були підроблені, втрачають довіру своїх клієнтів та репутацію на ринку. «На сьогоднішній день підробки продуктів компанії «Байєр» можуть створювати негативний іміджевий ефект, проте не економічний. Тобто в грошах ми не втрачаємо», - запевняє Едуард Муляр. Тоді як у компанії ALFA Smart Agro впевнені, що контрафакт все-таки завдає збитків їх компанії, оскільки вони втрачають продажі: «Це великі грошові втрати. Щоб офіційно випустити препарат на ринок, потрібно пройти шлях, тривалістю в декілька років. Починаючи від розробки продукту, лабораторних та польових тестувань і до державної реєстрації. Фальсифікатори ж просто крадуть продажі, видаючи неякісні продукти за оригінал».

Читайте також: Аграрний 2018-й: основні важелі впливу на ринок ЗЗР України

Проте, значно більшої шкоди контрафакт завдає безпосередньо сільгоспвиробнику та самій державі. Так, за словами П’єра Кохадона, такі продукти можуть призвести до втрати врожаю та завдати шкоди екології і здоров’ю людей. Із такою думкою погоджуються і в «Байєр». «Якщо ми говоримо про підробки, ніхто не знає, що там може бути. Це можуть бути канцерогени, мутагени або взагалі сильнодіючі отруйні речовини. Водночас 25% підробок в Україні - це кожен четвертий гектар оброблений невідомо чим. Експорт культур, як напрям, теж страждає, адже після використання підробок в продукції залишаються заборонені речовини, і цю продукцію вже не можна експортувати», - ділиться баченням ситуації заступник керівника відділу продажів компанії.

Що можуть компанії?

Можливості виробників не такі вже й великі, компанії можуть лише повідомляти про факти вияву контрафакту компетентні органи та проводити освітні кампанії для своїх клієнтів. «Ми розуміємо небезпеку та загрозу для українських господарств, тому регулярно інформуємо наших клієнтів про властивості препаратів BASF, їхній склад, процес виробництва, плани виходу нових препаратів на ринок та їхню специфіку застосування», - стверджує Тіберіу Діма. Окрім того, між компаніями-виробниками та фальсифікаторами триває гонитва «озброєнь», виробники покращують захист своєї продукції, наносять голограми та інші захисні елементи на упаковку, а виробники контрафакту вчаться усе це підробляти. «Ми постійно удосконалюємо упаковку препаратів дрібного фасування. Дизайн упаковки розробляється таким чином, щоб його було досить складно скопіювати. Тобто вже за зовнішнім виглядом упаковки – чіткість зображення, яскравість кольорів, відсутність граматичних помилок у текстах, наявність детальної інформації про виробника – покупець може зробити висновки про оригінальність продукту», - стверджує Тетяна Тетьора. У "Байєр" також постійно вдосконалюють елементи захисту, оригінальність їх продукту можна перевірити по QR-коду. «Каністра містить ряд зовнішніх,  а також прихованих  відзначних характеристик. Крім того, декілька років тому запровадили новий захист пакування CapSeal. Окрім складної голограми, наклейка містить QR-код. Відсканувавши цей код за допомогою окремого мобільного додатку, покупець отримає інформацію чи є цей продукт оригінальним», - розповідає Едуард Муляр.

Проте, іноді підробка буває настільки якісною, що ззовні її від оригіналу не відрізнить навіть сам виробник, а не те що сільгоспвиробник. «Незважаючи навіть на оригінальну упаковку та захисне маркування тари, досить часто виявити підробку візуально все ж складно. Тому із відкриттям «Інституту здоров’я рослин» компанія почала використовувати методи фізико-хімічних аналізів. За допомогою найкращого світового обладнання спеціалісти Інституту перевіряють препарати, які служба безпеки компанії закуповує на вільному ринку, на предмет підробок», - стверджують в компанії Ukravit.

Кроки держави

Компанії самостійно не в змозі впоратись з цією проблемою, їм потрібна допомога держави, оскільки навіть самий якісний захист можна підробити. «Попри заклики повпливати на ринок контрафакту, BASF не може цього зробити самостійно. У першу чергу, це питання вирішують в площині законодавства, для цього потрібна допомога держави та правоохоронних органів», - запевняє Тіберіу Діма.

Читайте також: Ближче до Святої Землі, або що дасть аграріям ЗВТ з Ізраїлем

Час від часу правоохоронці виявляють склади з підробленою продукцією або цех по її виробництву. Так у 2018 році СБУ вилучила 150 тонн підроблених отрутохімікатів на загальну суму 18 мільйонів гривень, а за рік до цього у Харківській області було ліквідоване виробництво контрафакту. Але, така робота частіше проводиться після того, як компанія-виробник самостійно виявила контрафакт. «Служба безпеки компанії у співпраці з правоохоронними органами досягла чималих успіхів за роки роботи: тисячі заблокованих нелегальних онлайн-магазинів, рекламних оголошень, десятки заарештованих складів з підробками на мільйони дол. США», - говорить П’єр Кохадон.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама