Реклама

Чи виправдана втеча Косюка з Росії?

 

Агрохолдинг Юрія Косюка «Миронівський хлібопродукт» закрив оборудку з обміну своїх російських активів на українські землі шведської групи Agrokultura. В результаті обміну МХП позбувся  40 тис. га землі й зерносховищ на 150 тис. т у Воронежі, отримавши натомість  60 тис. га земель і 90 тис. тонн сховищ «Агрокультури» з локацією у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Кому це вигідно

В 2012 році шведський агрохолдинг Agrokultura, який декілька років терпів збитки, об’явив про початок програми скорочення видатків – в 2013-м в планах компанії було зменшити їх на 20%, або на більш ніж 23 млн. доларів. Програма виявилась ефективною – вже в 2014 році компанія заробила три мільйони доларів операційного прибутку. І став, за визнанням генерального директора компанії Стівена Пікапа, привабливим об’єктом для поглинання. Втім, спонукало їх до обміну зовсім інше. «Перемовини з МХП почалися в кінці минулого року в рамках «сусідського спілкування», оскільки наші землі були розташовані біля «Воронезького агрохолдингу», який належав їм», - розповідає Стівен Пікап. Привабливість активу сусідів спонукало Agrokultura почати перемовини про обмін.

Для МХП цей варіант вигідний тому, що, за словам начальника відділу по роботі з інвесторами та ЗМІ МХП Анастасії Соботюк, через загострення стосунків з Росією компанії важко вести операційну діяльність на цих землях. «Виходячи з того, що ми знаходимось в стані війни з Росією, то будь-які активи українських власників на їх території це фактор ризику для компанії. Фактично це є результат дуже фахової роботи інвестиційного менеджера компанії», - впевнена керівник аналітичного відділу компанії «ААА» Марія Колєснік. На думку керівника аналітичного відділку компанії Concorde Capital Олександра Паращія, вихід МХП на російський ринок був вигідний раніше, коли відносини між Росією та Україною були теплі і компанія могла експортувати свою продукцію до Росії. «Зараз компанія не має планів по експансії туди – російський ринок закрився для МХП ще на початку 2014 року та компанія повністю замінила його іншими напрямками», - розповів він Agravery.com.

Тобто зиск був для обидвох компаній рівний. Після обміну МХП не доведеться обслуговувати землі держави-агресора, але вона не зменшить свій земельний банк. На нових землях компанія планує вирощувати озиму пшеницю та ріпак, які потім повністю будуть експортуватись. Причому не через порти, а напряму, через  сухопутний кордон. «Землі Agrokultura ніколи не вражали результатами, але МХП завжди показував гарні результати», - впевнений Паращій. Шведська компанія виграє через локалізацію бізнесу, адже переважна частина її земель знаходяться у Воронезькій та Курській областях Росії. І їй після обміну не доведеться розосереджувати свої ресурси між двома віддаленими регіонами землеробства. Хоча на відміну від МХП, який пішов з Росії повністю, у Agrokultura в Україні залишились активи у Львівській області, які група планує розвивати залежно від наявних коштів.

Обмін був витриманий по принципу чистого свопу - торгово-фінансовій операції у вигляді обміну різноманітними активами, в якій укладення угоди про купівлю-продаж активів супроводжується укладанням контроборутки, угоди про зворотний продаж-купівлю товару на тих самих або інших умовах.  Вартість активів, що були обміняні, сторони не розголошують. Проте, за оцінками аналітика інвестиційної компанії Eavex Capital Івана Дзвінки, вартість активів МХП в Росії складає близько 80 млн доларів.

Угода з обміну активами доцільна, оскільки вона дозволяє сконцентруватися на «домашньому» ринку і посилити позиції на ньому для обох компаній, каже Владислав Остапенко, керівник відділу корпоративних фінансів і M&A консалтингової компанії EY в Україні. «Репутаційних ризиків при цьому не спостерігається. Якщо компанія таким чином виробляє повний вихід з країни, оскільки умови в іншій юрисдикції їй підходять більше - чому б і ні?», - каже експерт. Погоджується з ним й радник юридичної компанії "L.A Group" Олександр Ружицький. «Найчастіше в подібних угодах здійснюється оцінка активів обох компаній з подальшим обміном цими активами. При цьому, якщо вартість активів збігається, то здійснюється взаємний залік без проведення грошових транзакцій. Здійснення угоди саме таким чином дозволило компаніям мінімізувати податкове навантаження і бюрократичну тяганину», - резюмує експерт.

Чи можливий бенчмаркінг?

Після арешту рахунків і зупинки кондитерської фабрики Roshen в Липецьку практично всі українські бізнесмени стали шукати шляхи виходу з російського ринку з найменшими втратами, каже старший аналітик інвесткомпанії «Арт-Капітал» Андрій Патіота. «Тим більше, що головний акціонер МХП Юрій Косюк працював короткий час в Адміністрації Президента України, і його активи в будь-який момент могли потрапити під політично-вмотивовані санкції у сусідній державі», - впевнений він.

Владислав Остапенко зауважує, що подібні угоди мало поширені серед аграріїв в Україні, зазвичай відбувається викуп активів. «Угода з обміну активами в різних країнах – перша», - зазначає він. Аналітик допускає, що в подібних ротаціях активів може бути зацікавлена  компанія «Кернел» Андрія Веревського, оскільки має активи у Росії. Також серед послідовників виходу з російського ринку  може опинитись  фонд NCH, проте у нього занадто великий земельний банк в у сусідній державі, і навряд чи йому запропонують аналогічний в Україні, додає Остапенко. Але спрогнозувати, чи наслідують це приклад, інші компанії аналітики не беруться – в кожному конкретному випадку вирішальних факторів стати на той чи інший бік може бути забагато. Крім того, не всі російські компанії зможуть запропонувати дійсно вигідні умови для викупу чи обміну українських активів.


МХП - найбільший виробник курятини в Україні з часткою ринку більше 50%. 65% акцій холдингу належить Юрію Косюку. Компанія працює на українському ринку з 1998 року. Вертикально-інтегрований холдинг займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, інших продуктів харчування. Продукція МХП реалізується під торговими марками «Наша Ряба» (охолоджена курятина), «Легко!» (заморожені напівфабрикати), «Дружба народів», «Бащинський», «Європродукт» (ковбасні вироби і копченості), «Сертифікований Ангус» (елітна охолоджена яловичина), «Фуа Гра» (охолоджена і заморожена гусятина і фуа-гра). 2014 компанія завершила зі збитком $ 412 млн при виручці $ 13,79 млрд.

Шведська агрокомпанія Agrokultura (раніше - Alpcot Agro) зареєстрована в 2006 році. Згідно з інформацією на сайті компанії, станом на листопад 2014 її основними власниками були інвесткомпанії Steenord Corp, підконтрольна бізнесменові Миколі Фартушняк і Magna Investments Ltd, підконтрольна Ігорю Худокормова. Magna Investments в травні 2015 володіла 96% акцій Agrokultura. Худокрмов є власником російської продовольчої групи Продімекс-Холдинг, яка має найбільший земельний банк в країні і є найбільшим виробником білого цукру в Росії.За 2014 Agrokultura AB вперше за свою історію отримала чистий прибуток 22 млн шведських крон при виручці 539 млн шведських крон. У 2014 році в Україні компанія обробляла 70,8 тис. га землі, в Росії - 145,8 тис. га.

фото: politrada.com



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама