Чи допоможе досвід польських розсадників Україні?

Скільки коштують саджанці у Польщі, та як підтримують галузь садівництва у сусідів розповідає заступник директора інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко.

заступник директора Інституту садівництва НААН

На початку липня я, разом із співробітниками Інституту садівництва НААН України та декількома директорами українських садівничих господарств, здійснили робочу поїздку до Польщі. Відвідали власний плодовий розсадник пана Мацея Ліпецкі та декілька розсадників його колег в передмістях Любліна, далі – розсадник ягідних культур Кжевінських. На наступний день були візити до Інституту садівництва у м. Скернівіце, потім розсадник Тадеуша Кусібаба та приватна селекційна компанія Niwa Berry Breading, співзасновником якої є відомий своїми сортами малини селекціонер Ян Данек. Останній, на мою думку, є чудовим прикладом селекційного стартапу, адже замовником нових сортів (і співвласником) виступають найбільш зацікавлені розсадницькі підприємства Польщі – також співзасновники компанії.  

За моїми спостереженнями, на сьогодні у наших сусідів більшість діяльності в розсадництві та садівництві ґрунтується на засадах кооперації. Такі спілки дозволяють і триматися «на плаву», і отримувати непоганий прибуток за свою продукцію. Полякам простіше інвестувати певну, фіксовану суму організованому ними ж кооперативу, який буде займатися промоцією, маркетингом, логістикою та продажем продукції кінцевому клієнту. Виробникам же залишається лише вчасно вирощувати якісний продукт і працювати над асортиментом  – від решти процесів вони відокремлені. Розміри пайових внесків абсолютно різні, залежно від масштабу діяльності, локації,  продукції, яку виробляє кооператив тощо.

 Олександр Ярещенко під час візиту до Польщі

Тому перший висновок, який ми зробили, – рано чи пізно Україна теж прийде до  масової кооперації виробників. Проте прийти потрібно повністю усвідомивши необхідність цього, не дивлячись на менталітет, і улюблене «кожен сам за себе». Дрібному виробнику не під силу побудувати гарну виробничу базу, встановити холодильні камери, купити коштовну техніку, підключити державну допомогу чи кредитування, а завдяки кооперації виробників – це  набагато простіше.

Що стосується ціни, то стандартний саджанець яблуні чи груші коштує у Польщі 2-2,5 євро, що удвічі-втричі дорожче, ніж в Україні. Вони вже не демпінгують ринок та не продають саджанці по долару, як це було колись. Навпаки, виважено підходять до обсягів виробництва саджанців – 70% продажів – це попередні замовлення і постійні клієнти,  30% – вирощують для продажу безпосередньо у сезоні. У наших виробників ситуація часто протилежна, хоча вдалі приклади вирощування на замовлення вже мають місце.

У сортименті розсадників поляки також дотримуються балансу – вирощують лише ті сорти, які користуються популярністю у споживачів,  ринок сам себе регулює. Європейське розсадництво є досить консервативною галуззю, новинки приживаються непросто, адже їх мають перше розпробувати, сорт має довести свою привабливість і маржинальність для виробника як по сплаті роялті, так і по продажах самих саджанців.

До того ж, як нам пояснили, польські фермери платять єдиний податок на землю, і ніяких інших податків, у тому числі і на прибуток, для них не існує. Там продовжують діяти програми підтримки садівників, як на національному  рівні, так і з боку ЄС.

Відомий польський селекціонер малини Ян Данек.

У межах 100-150 євро/гектар вони отримують прямих дотацій, тільки за те, що вони щось вирощують на цій землі. Крім того, є відшкодування на поліпшення інфраструктури – 70% коштів можуть компенсувати у разі купівлі трактора, якщо ви будуєте сховище і воно відповідає європейським вимогам, також можете отримати 50-70% його вартості. 

Закінчу позитивом – рівень роботи наших та польських розсадників, їхні технології та оснащення не розділені прірвою. Хоча поляки більш активно використовують програми живлення – основне та позакореневе, а наші виробники часто вимушено на цьому економлять. Ми відстаємо від них у конкурентності садивного матеріалу як продукту, та й відкритого європейського ринку для наших саджанців поки що немає. Переконаний – із часом ці бар’єри буде подолано.

Під час візиту українська делегація змогла побачити виробничі процеси у польських розсадниках


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама

Реклама