Будівництвом терміналів має займатись бізнес ― «Аскет Шиппінг»

Про це заявив власник стивідорної компанії «Аскет Шиппінг» Денис Русін, пише «НВ.Бізнес».

Він нагадав, що минулого місяця Кабмін погодив фінплан ДП Бердянський МТП про будівництво нового зернового терміналу. Його проект був представлений ще в 2015 році, передбачає капітальні інвестиції в розмірі 107,87 млн грн на будівництво в порту чотирьох сховищ силосного типу для зберігання зернових вантажів ємністю 32 тис. тонн.

«На перший погляд, це добре. Але в цьому рішенні проглядається не бізнес-підхід, а логіка реставрації так званого "державного капіталізму"», ― сказав Русін.

«Попередній керівник державного порту не міг завантажити наявні у нього склади на 20 тис. тонн. Замість того, щоб шукати причини, чому ніхто з вантажовідправників південно-східної України не везе зерно на склади ДП, приймається рішення направити гроші платників податків на будівництво там нових складів, вже на 32 тис. тонн. Які вони знову не знатимуть, як завантажити», ― прокоментував експерт.

«Ті, хто освоює бюджетні мільйони на будівництво, навряд чи будуть нести будь-яку відповідальність за ті ризики, що інвестиції можуть не окупитися, а склади можуть не заповнюватися. Наприклад, підприємець, у якого є 50 млн і він вирішив їх вкласти в будівництво елеватора, розуміє, чим ризикує, і знає, що буде відповідати своїми грошима. Ті ж "державні менеджери", яким нібито "за державу прикро", не беруть на себе ризики і не несуть персональної відповідальності, коли гроші платників податків йдуть даремно. Вони не кажуть, звідки візьмуться вантажі, і тільки висловлюють упевненість, що якщо їм дадуть грошей на будівництво складів на 32 тис. тонн, то вони їх завантажать (хоча 20 тис. тонн чомусь завантажити не могли). У бізнесі такий підхід засадничо неможливий», ― наголосив Русін.

За його словами, біда держпідприємств у тому, що вони все ще думають, що зможуть працювати так само, як раніше: тобто їм буде хтось привозити вантаж, і для цього нічого не треба буде робити.

«Вони поки ще не усвідомлюють, що ринкові умови змінилися. Клієнтам вже не потрібна окрема послуга ― зберігати зерно на складі. Клієнти вже звикли до сервісу приватних стивідорів, і хочуть отримати весь комплекс послуг, який вирішує їхню проблему. І ми своїм клієнтам це забезпечуємо: забираємо у клієнта вантаж з поля чи з елеватора і віддаємо йому на руки чистий коносамент, за яким він отримує гроші в банку», ― зазначив Русін.

Він додав, що державний порт володіє колосальними ресурсами, має свої комерційні служби, і якби ставилося завдання ставитися до перевалки вантажів як бізнесу, керівники займалися б відточуванням процесів, роботою з клієнтами.

«Але для цього потрібно спочатку поставити собі питання ― а чи ефективно ми управляємо держвласністю, а чи можемо ми взяти на себе відповідальність за наявність вантажу, а чи є у нас план, як держава поверне вкладені у будівництво 100 млн. Хто несе персональну відповідальність за використання такого ресурсу, і головне, дати відповіді не тоді, коли вони освоять 0,1 млрд, а зараз. Покажіть, що ви можете зробити по зерну, і тоді вам можна буде довіряти. Це і є справжній бізнес, а не паразитування на монопольному становищі та встановленні надвисоких ставок», ― заявив власник «Аскет Шиппінг».

«Я висловлю припущення, що у наступні кілька років тенденція щодо зниження ставок перевалки в українських портах буде зберігатися, і в найближче десятиліття ставки в українських портах опустяться до європейського рівня $5-7. Тому що вводиться в експлуатацію велика кількість нових потужностей. Чим більше терміналів, тим дешевша перевалка. Але будувати термінали має бізнес, а не платники податків», ― підсумував він.