Більше за українських аграріїв я люблю лише здоровий глузд

Два тижні тому наша компанія приймала в Україні 15 голландських фермерів, котрим ми протягом цілого тижня показували можливості для аграрного бізнесу в Україні. Сказати, що їм сподобалося – не сказати нічого, але зараз не про це.. Один з фермерів, що залишився на довший період, встиг поїздити більше по регіонах, подивитися більше господарств. Питаю його: «Ну як тобі взагалі?», а він – «Strange country..». Попросив про пояснення і виявилось, що найбільше його здивував такий факт: всі фермери їздять на джипах, є людьми досить забезпеченими, а люди в селах досить бідні – не бачив ні одного фермера, котрий би був біднішим за інших жителів..

Минулий тиждень виявився неймовірно багатим на події: дефолт Греції (результат референдуму рекомендую смакувати під легендарну «Show must go on»), смертельна спека у західній Європі, сніг у Воркуті, наша реформа прокуратури та поліції, тріумф популізму у вигляді закону про валютні кредити і т.д.

За цим усім відносно скромно виглядав «агромайдан». Сотні людей прийшли під Раду з вимогою (як говорить смс що я отримав напередодні): не скасовувати «режим ПДВ». Я не пішов. Вирішив, що мало розуміюся в цьому питанні та й взагалі – якісь немодні це люди: зараз же трендово все скасовувати, а вони хочуть не скасовувати..

Якщо серйозно, то давайте трохи розберемося чого так добиваються протестуючі «фермери». Коротко кажучи, йдеться про те аби прирівняти аграріїв до інших у справі адміністрування ПДВ. Чим це погано для них? Так, це прибирає ті можливості по оперативному cashflow, які були. Чи справедливе це рішення? Очевидно. Взагалі незрозуміло, чим аграрії «кращі» за представників інших галузей

Проблема тут у тому, що за ці 15 років с/г виробники звикли до цієї своєрідної «шари» у вигляді спецрежиму по ПДВ, сприймали ці гроші як свої. І зараз ставати «такими як усі» не хочеться.. Так поводяться колись «улюблені» діти, коли їх батьки привчають до того, що купляють по іграшці у кожному магазині, а потім поступово перестають це робити. Починається плач, протести, зникає апетит і т.д.

Давайте подивимося на один недавній пост у Facebook нашого «аграрного» міністра. При всіх «особливостях» української статистики, думаю, мало хто посперечається з таким станом справ, правда? Так от, будучи в такій скрутній ситуації, чи може держава Україна дозволити собі продовжувати «купувати іграшки» для найприбутковішої галузі економіки?

Звісно, всі мають право на мітинг та протест. Післязавтра (09/07) відбудеться аграрний форум, де, можливо, буде прийнято рішення про страйк, трактори на дорогах і т.д. В період жнив. Що ж, буде весело..

Збоку держави було б розумним рішенням перенести розгляд цього питання на «попізже», коли аграрії, зібравши урожай, будуть значно щасливішими. До того – запустити працююче автоматичне відшкодування ПДВ (ця вічна епопея з відшкодуванням явно грає не на користь уряду).

Може хтось сприйме цей текст як невдячний (а пан Березюк, певно, як «вульгарний») нападок на аграріїв, але це зовсім не так! Я обожнюю фермерів! Єдине, що я люблю таки більше – то здоровий глузд!..