Андрій Радченко: Щоб господарства дотримались умов контрактів, іноді доводиться підключати правоохоронців

У першій частині: як "Аграрний фонд" співпрацює з міністерством агрополітики, що його керівник думає про приватизацію компанії та чому планує ПАТ "Аграрний фонд" купувати цукор в ДСБУ "Аграрний фонд".

Скільки «Аграрний фонд» вже закупив зерна, які обсяги передбачається закупити до кінця сезону?

- Ми традиційно укладаємо форвардні контракти із агровиробниками. Ті 497 тис. тонн зерна, які ми законтрактували цього року, ми їх фактично всі зібрали. 8-12 тис. тонн ще залишаються у фермерів. Можемо говорити, що форвардна програма 2016 року вже майже завершена.

Останнім часом, коли на фінансовому ринку нестабільна ситуація, ми залишились фактично єдиною компанією, яка ці форвардні контракти виконує. За наявною у нас інформацією, великі трейдери перестали їх укладати. Зокрема, ДПЗКУ не укладала форвардні контракти ні на озиму пшеницю, ні  на ярі культури.

Як ці обсяги відрізняються від торішніх?

- Минулого року за форвардними контрактами ми закупили – 745 тис. тонн. Але і минулого року, і зараз - докупаємо зерно на спотах.

Чи розпочали ви форвардну програму 2017 року?

- Ні, її ще не розпочато. Спочатку ми зведемо баланс зерна, визначимо, скільки продамо зерна, а скільки - борошна.  Продовольча програма, баланс зерна, визначення залишків та надлишків, а також збільшення оборотного капіталу, дозволить нам чітко сформувати подальшу стратегію закупівель. Наприкінці жовтня ми оголосимо про початок нової форвардної компанії. Попередньо за форвардною програмою ми плануємо закупити 400 тис. тонн озимих, і до 300 тис. тонн - ярих культур.

Наскільки зараз фермери готові до співпраці із вашим підприємством?

- Категорії господарств, з якими ми працюємо, різні. У нас є і великі клієнти – агрохолдинги, - і малі та середні підприємства, в обробітку яких від трьох гектарів. Більшість зерна – до 70% - нам поставлять п’ять великих компаній. Решту - малі середні фермери. В сегменті малого та середнього бізнесу ми працюємо більш ніж з 300 фермерськими господарствами. Оскільки одне з завдань Аграрного фонду – підтримка малого виробника.

Жоден сільгоспвиробник не вирощує одну культуру, тому, коли ми приходимо і купуємо у нього, приміром, продовольчу пшеницю, то доцільно розпочати співпрацю і за іншими напрямами. Всі залишаються у виграші – ми розширюємо асортимент, а господарство може планувати діяльність. Фермерам цікаво працювати з Аграрним фондом, оскільки сектор банківських інвестицій скоротився в рази, банки диктують дуже жорсткі умови, зокрема, пов`язані із держрегулятором, тобто НБУ. Ми ж даємо «живі» кошти і гарантії того, що викупимо врожай.

Ви неодноразово згадували про програму з фінансування фермерських господарств. На якій вона стадії зараз?

- Так, ми спільно із банком-партнером розпочали реалізовувати цю програму - запустили пілотний проект із декількома фермерами у Чернігівській області. Більше того, до нас звернулись відразу декілька банків, які готові уже за сформованою нами схемою фінансувати фермерів. Банки уже виділили під нас певні ліміти, які будуть роздані якраз середньому та дрібному бізнесу. Ми, як покупці, укладаємо контракт та гарантовано викуповуємо обсяг зерна, прописаний у ньому. Фермер зацікавлений у тому, що дійсно є покупець, який придбає його продукцію. Фактично кожен отримує те, що потрібно саме йому.

Таким чином, навколо виробника буде сформований пул підприємств, які будуть підтримувати його на кожному із етапів. Аграрію не потрібно буде шукати для себе кращі умови та моніторити ринок у пошуку надійних партнерів – вони вже у нього будуть. Тож залишатиметься лише виростити добрий врожай Якщо запрацює програма з компенсації відсоткових ставок по кредитах, то аграрію буде ще цікавіше  - більше оборотних коштів  і, відповідно, - більше можливостей.

Читайте також: Кутовий пропонує направити гроші для «Аграрного фонду» на протиепізоотичні заходи

Які вимоги до господарств ви висуватимете? Які категорії господарств можуть взяти участь у програмі?

- В Аграрному фонді ми запровадили власну систему ризик-менеджменту, за якою оцінюємо господарства. Ми враховуємо фінансовий стан підприємства, кредитну історію у інших банках, наявність заборгованості перед бюджетом, тощо.

Чи плануєте ви збільшувати кількість контрактів із малими та середніми підприємствами?

- Однозначно так, хоча це більш проблемний сегмент. З ними потрібно більше спілкуватися, і більше слідкувати на етапі виконання угод. Тут більше нервів. Це питання менталітету. Буває так, що уклавши форвардний контракт і отримавши гроші, виробник далі починає шукати можливості не виконувати попередні домовленості - продати зерно іншим, дорожче. Іноді нам навіть доводиться підключати правоохоронні органи та місцеву владу, аби господарство на моменті збирання урожаю та поставки на елеватори дотрималось умов контракту.

У великих холдингів своя правда - там сидять менеджери, є чітка фінансова структура, водночас там більше ризику - від рішення однієї людини чи групи осіб залежить виконання великих контрактів.

Ви заявляли, що окрім пшениці будете закуповувати по форварду ще й інші культури. Чи реалізовані ці плани?

- Ми почали виконувати програму по гречці, закупимо до 50 тис. тонн.  Дещо змінили механізм закупівель зерна у агропідприємств – якщо раніше «Аграрний фонд» намагався  укладати форварди під час посівної у травні, то тепер ми робимо це ще на етапі планування сівообігу. Фактично, здійснюємо держзамовлення і готові фінансувати його. Слід розуміти, що гречка – культура низькомаржинальна, тож компанії закладають під неї площі з розрахунку на власні потреби, надлишків на ринку фактично немає. Отже, планування цілком себе виправдовує.

Читайте також: «Аграрний фонд» сплатив понад мільярд гривень податків

Що стосується оборотних коштів. Де візьмете гроші на закупівлі зерна?

- Ми провели роботу із двома великими українськими банками аби збільшити оборотний капітал Аграрного фонду на 1 млрд грн. У «Укргазбанку» у нас гарна кредитна історія за минулий період, вони нам збільшили ліміт кредитування. Якщо в минулому році це було 300 млн, то на сьогодні ми отримали погодження на 1 млрд. грн, під заставу власного зерна.

Другий оператор – «Укрексімбанк», де також погоджена сума в 1 млрд грн. Далі ми маємо отримати від Мінагрополітики повноваження на підписання кредитної угоди та угоди застави, і зможемо розпочати укладання форвардних контрактів.

Минулого року ви вийшли на ринок із власною ТМ борошна. Наскільки комерційно вигідним став проект, яку частку ринку борошна контролюєте?

- Аграрний фонд займає десь близько чверті ринку борошна в Україні. Що стосується роздрібної торгівлі, то на сьогодні наше борошно торгівельної марки «ПАТ «Аграрний фонд» представлено в усіх національних мережах.

Крім того, вже зафасували під власним брендом першу партію гречки - 20 тонн. Є певні проблеми з пакуванням продукції, оскільки ми не маємо власних потужностей для цього. Основні гравці ринку не дуже хочуть пускати нас у свої цехи, бо ми - конкуренти. Але домовленості у декількох регіонах є, тож у поточному році цих проблем не буде. Надалі будемо думати над тим, аби зробити власні пакувальні лінії.

Читайте також: В Україні присутній «сірий» ринок борошна — «Аграрний фонд»

Чи не вважаєте ви гречку ризикованою культурою? Ціни на неї досягли піку, натомість споживча активність падає.

- Вона ризикована саме тому, що споживання більше, ніж посіви. Гречка традиційна культура для українців. Якщо подивитись на показники, то гречка росла в ціні, потім після отримання імпортованих партій ціни стабілізувались і зараз ціна почала падати. Для того, аби зрівняти попит та пропозицію на ринку гречки, потрібні відносно невеликі партії, і це можна зробити навіть за рахунок обсягів «Аграрного фонду».

Ціна гречки, яку продаватиме  «Аграрний фонд», буде нижчою за ринкову?

- Не можу зараз прогнозувати ціну. Адже у процесі виробництва будь-якої культури досить багато витратних елементів, які пов`язані із ціною пального, енергоресурсів тощо. З іншого боку - достатня кількість гречки на ринку дозволить збалансувати її вартість. Аграрний фонд, як державна компанія, може сприяти стабілізації цін. Ми не ставимо за мету отримання надприбутків і закладаємо мінімальну рентабельність - на рівні 5%.

Наскільки прибутковим взагалі є сегмент бакалії?

- Весь ринок бакалії ми не оцінювали, проте, за моїми спостереженнями, гравці з цього сегменту не йдуть, а щороку з’являються нові. Тож сегмент потужний і прибутковий. У нас було і залишається якірним продуктом борошно, проте, крім гречки, ми обов’язково будемо додавати і інші види круп під власною ТМ. Вже найближчим часом запустимо власні  вівсяні пластівці і суміші пластівців, думаємо над придбанням цукру.

Читайте також: Знайдено чергового учасника схем розкрадання коштів «Аграрного фонду»

Чи надходять у «Аграрний» фонд пропозиції щодо експорту круп?

- Говорити про експорт можна лише маючи власні виробничі майданчики. Аграрний фонд - потужна компанія, тож пропозиції співпраці і поставок великих партій за кордон до нас надходять постійно. Приміром, по борошну до нас надходять заявки від 10 до 100 тис тонн, але ми змушені відмовляти.

Чому?

- У експорті дуже важливий не лише обсяг, а стабільна якість партій продукції і строки поставки. Необхідно контролювати весь процес виробництва. Якщо держава нам передасть 8 КХП і ми їх модернізуємо, то зможемо вийти на якісно новий рівень експорту борошна.

Ірина Глотова