Як посіють та чи пожнуть: осіння посівна перетворилась на випробування

Українські аграрії днюють й ночують на полях: хто дозбирує врожай ярих, хто закладає нові посіви з надією на більш сприятливі погодні умови й цінові параметри на майбутній рік. Директор Департаменту землеробства та технічної політики Мінагрополітики Володимир Топчій зазначає, що, за даними міністерства, під урожай 2016 року в усіх категоріях господарств посіви озимих зернових прогнозується на рівні 7,4 млн га. Минулого року було 8,97 млн га. 

Ресурси у цифрах

За даними Мінагрополітики, загальна потреба у насінні озимих складає близько 1,6 млн тон. У тому числі, пшениці 1,3 млн тон, жита 36 тис. тон, ячменю 198 тис. тон, ріпаку 5 тис. тон. За словами Топчія, насінням аграрії забезпечені - для забезпечення сільськогосподарських виробників насінням на пільгових умовах у ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» в наявності 9,4 тис. тон насіння озимих культур. Через анексію Криму, окупацію частини територій Донеччини і Луганщини, а також посилення атестаційних вимог це на 200 менше, ніж у минулі роки.

Гірше справа з добривами. Чиновники визнають, що на ринку мінеральних добрив є складною. В зоні проведення АТО знаходяться хімічні підприємства  «Сєверодонецьке об’єднання «Азот» та  «Концерн Стирол» і в силу обставин не працюють. Крім того, через конфлікт з "Нафтогазом" не працюють  черкаський «Азот» та  «Рівнеазот». Тобто, виникла вкрай несприятлива ситуація з постачанням мінеральних добрив. За підрахунками експерта ринків рослинництва асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Віталія Кордиша, лише через зупинку двох заводів у зоні бойових дій, вітчизняні виробничі потужності зменшились на 2-2,3 млн. т. аміаку, 1-1,2 млн. т. селітри, 1-1,4 млн. т. карбаміду, близько 100 тис т. КАС. "Як наслідок, на період осінньої посівної кампанії можуть спостерігатись проблеми з забезпеченням сільськогосподарських виробників мінеральними добривами, що будуть викликані зменшенням пропозиції добрив на ринку та зниженням купівельної спроможності аграріїв", - резюмує він. 

“Мінагрополітики докладе максимум зусиль для забезпечення господарств мінеральними добривами.Ми пропонуємо законодавчо врегулювати спрощення процедури реєстрації мінеральних добрив до 14 днів” – наголошує  міністр Олексій Павленко. Керівник аналітичної служби консалтингової компанії Dykun Руслана Бутило відмічає, що наразі розглядається можливість запуску підприємств концерну «Osthem», скорочення процедури реєстрації імпортних мінеральних добрив до 14 днів та призупинення дії антидемпінгового мита на російську аміачну селітру й відміни 5% додаткового митного збору на цю групу товарів. 

“Відповідно до заявки сільгосптоваровиробників потреба у мінеральних добривах для проведення осінньо-польових робіт складає 614 тис. тон поживних речовин в тому числі: азотної групи 327 тис. тон, фосфорної 156 тис. тон та калійної 131 тис. тон” – зазначають в Мінагрополітики.

Враховуючи перехідні залишки в обсязі близько 395 тис. тон поживних речовин мінеральних добрив (64% до заявки), в т.ч. азотних 204 тис. т., або 62% до заявки (у 2014 р. – 64%), фосфорних 108 тис. т., або 69% до заявки (у 2014 р. – 67%), калійних: 83 тис. т. або 63% до заявки (у 2014 р. – 61%), для успішного проведення посівної господарствам необхідно придбати ще близько 146 тис. тон поживних речовин або 421 тис. тон азотних добрив.

Погодні сюрпризи

Віталій Кордиш зазначає, що  щороку осіння посівна кампанія в Україні проходить з певними труднощами, які в подальшому можуть мати вплив на валовий збір зернових та викликають різні спекуляції на цю тему. "Цього року найактуальнішими можна виділити три фактори: традиційні погодні умови, фінанси та складнощі з мінеральними добривами", - каже він. 

Він пояснює, що для проведення посіву озимих у ґрунті повинна бути достатня кількість вологи, що забезпечить нормальний розвиток посівів восени та створить передумови для їх успішної перезимівлі. "Так, наразі через посушливу погоду відбувається затримка з проведенням посіву озимого ріпаку. Станом на 1 вересня в Україні було посіяно 273 тис. га озимого ріпаку, що 37% відстає від аналогічних показників минулого року. Це може призвести до зменшення  посівних площ під цією культурою, та вплинути на її перезимівлю", - відмічає він. Проте з іншого боку опади у період осінньої посівної кампанії негативно впливають на збір пізніх ярих культур (кукурудза, соняшник, соя), розтягують терміни,  збільшують можливі втрати урожаю та спричиняють зростання витрат на досушування зерна до необхідних норм. Також, надмірні опади часто не дозволяють вчасно виконати посів озимих, що призводить до порушення технологічних процесів та у підсумку теж може мати негативні наслідки", - додає експерт. Погоджуться з ним і Руслана Бутило.

Дороге задоволення

Потреба українських аграріїв у коштах для проведення осінньої посівної кампанії становить 80 мільярдів гривень, тоді як для весняної посівної необхідно було залучити 66 мільярдів гривень, підрахував директор департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики Баграт Ахіджанов.

За його словами, основна проблема, з якою стикаються аграрії, залучаючи оборотне фінансування, – це невигідні умови кредитування. "В цьому році держава виділила 300 мільйонів гривень на програму компенсації відсотків за кредитами для аграріїв, однак отримати її змогли тільки малі і середні підприємства з обсягом реалізації не більше 10 мільйонів гривень на рік. Тобто менше 10% всіх аграрних підприємств країни", - каже він.

Ахіджанов повідомив, що в 2015 році відсоток прострочених аграріями кредитів виріс в рази в порівнянні з показниками попередніх років. За словами чиновника, в кризовий 2010 рік відсоток неповернених кредитів становив 13,3%, в 2011 році – 8,6%, в 2013 році – 5%, а в поточному році зріс до 18,8%. “На 70% аграрії використовують приватні кредити від небанківського сегменту. Я маю на увазі і так звані бартерні операції, наперед оплачений товар, за який отримана попередня плата. І лише 30% припадає безпосередньо на банківське кредитування АПК”, – зазначив Ахіджанов.

Раніше у Мінагропроді неодноразово підкреслювали, що річна ставка за кредитами в українських банках, яка коливається в межах від 17% до 36% у гривні та від 8,4% до 19% – в іноземній валюті, є занадто високою для аграрних підприємств.

У нинішньому сезоні, за словами Кордиша, критичність ситуації  полягає у тому, що з одного боку у зв’язку з девальвацією гривні зросла собівартість виробництва, відповідно збільшився обсяг коштів необхідних для закупівлі виробничих ресурсів, а з іншого через кризу у банківському секторі кредитування аграрних  підприємств значно знизилось, причому ставка кредитування наразі становить 27-30%. Що робить навіть ті кредитні програми що залишились не доступними для більшості аграріїв. Як наслідок, підприємства вимушені зменшувати використання добрив і ЗЗР, а для закупівлі необхідних ресурсів їм доводиться шукати альтернативні інструменти та використовувати внутрішні резерви, які в значній міры були використані під час весняно-польових робіт.

Руслана Бутило порахувала, що вартість деяких видів ресурсів виросла майже вдвічі. 

"Варто відзначити, що те паливо, яке зараз продається на внутрішньому ринку вироблено із нафти закупленої півроку назад, а отже на її ціну впливає курс долара піврічної давності", - пояснює аналітик. Та зазначає, що  девальвація гривні рік до року на 70% позначилася на певних статтях витрат аграрія, а саме на вже згаданих добривах, засобах захисту рослин, імпортованому насінні.

Сіяти треба

Незважаючи на дороговизну, сіяти озимину треба - у цьому криється ключ до продовольчої безпеки, каже власниця агрокомпанії "Зоря" Ірина Костюшко. За словами генерального директора Індустіальної молочної компанії Алекса Ліссітси, вартість посівної цьогоріч виросте  на 5-7% переважно за рахунок енергоресурсів та добрив. "Частково паливо та насіння аграрії закупили, девальвації такої стрімкої, як минулого року, не було. Та й навчились вже перестраховуватись - запасатись наперед всім необхідним по максимуму", - каже він. Проте Ліссітса визнає проблему з добривами. Власник полтавського фермерського господарства "Журавель" Олександр Журавель припускає, що ціни на підживлювачі можуть зрости й на кілька десятків відсотків через дефіцит цих товарі в Україні.

Гендиректор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков визнає, що у прифронтових зонах, де, власне, знаходиться й його підприємство, посівна може бути ускладнена через військові дії та логістичні побоювання постачальників. Проте він впевнений, що усі господарства відсіються, аби зібрати врожай навесні. "Іншого в нас права немає", - посміхаючись, каже він.

Руслана Бутило каже, що обмеження фінансових ресурсів аграріїв змусить їх економити на добривах, зменшувати внесення засобів захисту рослин, а це може позначитися на результаті — зменшити урожайність, погіршити якість. А це вже позначиться на цінах реалізації, та прибутках. Проте наразі й чиновники, й аграрії налаштовані позитивно - поступатися врожайним рекордам минулих років вони не планують й у наступному.

Марія Бровінська

фото: slovoidilo.ua