Аграрні дотації: які зміни пропонують профільні асоціації?

Поки не призначать нового міністра аграрної політики, систему нарахування дотацій змінити не вдасться.

журналіст Agravery.com

Минулого тижня прем’єр-міністр Володимир Гройсман оголосив намір виділити наступного року на підтримку фермерів одразу мільярд гривень. При цьому дотації продовжать нараховувати й іншим агровиробникам, у розмірі 1% від валового виробництва агропродукції в Україні.

Водночас,  Центр протидії корупції заявив, що «два мільярди гривень Януковича були роздані агробаронам-друзям президента Порошенка». При тому, що ці гроші обіцяли виділити силовикам. В ЗМІ почали закликати відмовитись у наступному році від дотацій з держбюджету як «корумповану» систему держпідтримки, яка працює виключно на олігархів. 

Хоча, як заявив народний депутат, член аграрного комітету ВР Леонід Козаченко, 50% із згаданих вище 2 мільярдів отримали якраз малі та середні виробники молока та свинини. За його словами, на долю підприємств "Миронівського хлібопродукту "припало 37% (за даними ДФС 42% - Ред.) від всього обсягу держпідтримки аграріям. При цьому МХП отримав дотації не лише на виробництво курятини, але й молока та овочів.

Скасувати дотації також зараз не вийде, наголошує нардеп. У Податковому кодексі зазначено, що дотації аграріям мають працювати ще наступні чотири роки. Але реформувати систему дотацій треба, впевнені експерти. У четвер, 31 серпня,  відбулась прес-конференція за участі керівників основних аграрних асоціацій України, де обговорювались необхідні зміни.

Читайте також: «Земельні ознаки» податкового моніторингу, або як врятувати агровиробників від блокування накладних

Леонід Козаченко, народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних питань, голова Української аграрної конфедерації

 - Систему дотацій у її нинішньому вигляді варто зберегти. Але при цьому потрібні ще деякі кроки. Наприклад, для крупних агрокомпаній варто запровадити податок на нерозподілений прибуток. Це має стимулювати вкладати гроші у виробничі новації, у закупку нового обладнання для агровиробництва. Водночас треба знизити мито на імпорт високотехнологічного обладнання для агропромисловості. Теоретично, можна розширити список культур, на які нараховуватимуть дотації. Наприклад, на вирощування хмелю, льону чи інших нішевих культур. Але потрібно прораховувати, чи матиме така культура попит на внутрішньому та зовнішньому ринку, і чи варто її зараз вирощувати взагалі.

Але спочатку треба нарешті призначити нового міністра аграрної політики. Поки нема профільного міністра, подібні пропозиції нема з ким обговорювати.

Читайте також: Аліна Воронцова: Розвиток соціально-екологічної сфери – інструмент залучення інвестицій

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

- Проблема не у тому, що Косюк отримав забагато. А проблема у тому, що інші аграрії отримали замало. Поясню: за Податковим кодексом, суму дотації має нараховуватись просто  за валом «дотаційної» продукції, яку виробило певне підприємство. Але Мінфін та ДФС у підзаконних актах прописали, що суму дотації потрібно вираховувати із частки дотаційної продукції у структурі прибутку підприємства. Це призвело до того, що у багатьох підприємств, які одночасно займаються і тваринництвом і рослинництвом, почалися проблеми. Навесні, коли всі аграрії сіяли, купували паливо, насіння, засоби захисту ― виник величезний податковий кредит по рослинництву. Тому навесні підприємцю не було чого сплачувати до бюджету, бюджет мав платити йому. В результаті, за перше півріччя всі такі підприємства просто нічого не отримали. І проблема не в "Миронівському хлібопродукті". Проблема в тому, що інші птахівники не мали бази для нарахування, на них "висіло" рослинництво. Птахівники в цілому отримали половину, хоча сформували ПДВ, мабуть, 2/3. Тобто заплатили більше, ніж отримали. А дотація так прописана на нормативному рівні, що її отримують тільки ті, хто працює в прибуток. Серед птахівників це наразі 2 компанії - "Миронівський хлібопродукт" та "Авангард" Тому члени нашої асоціації в лютому отримали в 10 раз меншу суму дотацій від належної за Податковим кодексом, у березні – у 3 рази меншу від належної.

Ми маємо брати до уваги лише зобов’язання, які у нас з’явилися у зв’язку з реалізацією проданої продукції. Яке відношення рослинницький кредит і зобов’язання мають до виплати дотацій за виробництво тваринницької продукції?. База для розрахунку самої дотації має бути заснована виключно на тому, скільки було реалізовано дотованої продукції. Не має братися до уваги те, що відбувається з рослинництвом.

ДФС має вести реєстр не по основному виду діяльності підприємства, а по тому, що воно конкретно реалізувало. Потрібно відійти від того, щоб визначати, кому дістанеться дотація за основним видом діяльності, а враховувати, що було продано. Якщо підприємство продає птицю та молоко, то в реєстрі має бути дві цифри по одному та іншому. Тоді буде більш правильна картина статистики і розподілення.  Коли ми дивимося на цифри отримання дотацій. Ви думаєте, що це птиця? Ні. У нас враховується не по тому, скільки підприємство конкретно її виробило і продало, а по тому, який основний вид діяльності. Тому, якщо є юридична особа, основний вид діяльності якої ― птахівництво, але вона виробляє і молоко, то все одно все зараховується, як птахівництво. 

На сьогодні вже є готовий проект змін, котрий вирішує проблеми. Він вже погоджений з Мінагрополітики. Тепер його тільки потрібно пропустити через ДФС і Міністерство фінансів. На цьому етапі, я думаю, виникнуть питання. Але я маю надію, що наша державна машина зі скрипом нарешті прокрутиться, і ми отримаємо належні підзаконні акти.

Читайте також: Конкуренція та співпраця водночас, або для чого льонарям потрібна асоціація та кластер

Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу

 

- Варто спочатку дочекатись підсумків року, аби отримати остаточні дані щодо рентабельності «дотаційних» видів діяльності. Якщо не буде відчутних змін, тоді треба буде змінити параметри нарахування дотацій. У Податковому кодексі прямо написано, що такий вид допомоги працюватиме лише 5 років. За цей час наші агровиробники мають «стати на ноги», щоб успішно конкурувати із своїми європейськими колегами. Навряд чи ми зможемо подовжити дію програми аграрних дотацій ще на 5 років.

Сергій Карпенко, генеральний директор Союзу птахівників України

- В принципі, птахівників система дотацій у її нинішньому вигляді влаштовує. За 2017 рік поголів’я птахівництва збільшилось на два мільйони одиниць. Малі та середні птахокомплекси нарешті почали нарощувати обсяги виробництва своєї продукції. Дотації тут зіграли свою відчутну роль. Птахівники змогли отримувати допомогу, не прив’язану прямо до рівня своєї прибутковості.

Девальвація національної валюти обернулась подорожчанням засобів виробництва, які займають 60% собівартості виробництва м’яса. Тому у 2014 році поголів’я птиці довелось скоротити на 6 млн голів, у 2015 році – 10 млн голів, у 2016 – на 2 млн голів. Минулого року рівень рентабельності виробництва м’яса птиці становив 5%, курячих яєць – 0,5%. За таких умов прибутковими були лише підприємства компаній «Авангард» та МХП, і лише такі компанії змогли отримувати суттєву допомогу в рамках спецрежиму ПДВ.

Читайте також: Як польські технології допомагають у гонитві за першістю серед виробників ягід в Європі


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама