Аграрна географія: які перспективи сільського господарства Мінагрополітики бачить на Волині

Олексій Павленко,

міністр аграрної політики та продовольства 

Весняно-польові роботи, які з Півдня України крок за кроком охоплюють всю країну, оголюють наболілі аграрні питання: брак обігових коштів, ускладнений доступ до кредитних ресурсів, захмарні процентні ставки, податкове навантаження, удорожчання матеріально-технічних ресурсів через девальвацію національної валюти та ін.

Та попри усі гострі камінці та шпилі на аграрній дорозі галузь трансформується і залишається надійним джерелом поповнення державної казни. Яскравий тому приклад – Волинь.

Природні умови тут, як для України загалом, є не найкращими для ведення сільського господарства, адже значна частина земель заболочена. Але і за таких умов агропромисловий комплекс Волині залишається провідною галуззю економіки, в якому створюється третина валової продукції області. Більше того, у Лукові розміщений «сухий порт». Це, власне, своєрідне зернове вікно у Європу з потужними зерноскладами загальною ємністю 500 тис. тонн.

Не дуже заглиблюючись у статистику, відмічу лише ключові цифри: за минулий рік аграрії Волині виробили сільгосппродукції на 6,4 млрд грн, з яких 63% - господарствами населення. Так, в домогосподарствах вирощено 99% загального урожаю картоплі, 96% овочів, 86% плодів і ягід, 46% зерна, 34% цукрових буряків для промислової переробки. Господарства населення також виступають основними виробниками молока (82,4% загального обсягу) та яєць (87,8%).

Як бачимо, саме волинське село є запорукою розвитку галузі регіону, тому і не дивно, що у стратегії обласної адміністрації 2020 воно займає одну з п’яти ключових позицій. При цьому зауважу, що Міністерство синхронізує Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки зі стратегією, розробленою адміністрацією.

Про що йде мова? Комплексна програма розвитку АПК області реалізовуватиметься за напрямами, які включатимуть кілька варіантів підтримки.

Зупинюсь на тих, які, на моє переконання, стануть основою економічного прориву регіону.

Насамперед, це - часткове відшкодування компенсації відсотків кредитів на будівництво та реконструкцію міні-доїльних залів, будівництво та реконструкцію картопле-, овоче-,  фруктосховищ та об'єктів переробки овочів, а також купівлі тракторів особистими селянськими господарствами. Це стосується також і кредиту молодим особам до 35 років на започаткування агробізнесу в сільській місцевості.

Останній пункт, як на мене, є дуже важливим. Адже українське село старіє і процес старіння дуже стрімкий, тому якнайшвидше потрібно вдихнути в нього свіжу молоду кров. А це можливо лише за умови привабливих умов для життя і господарювання на селі.

По-друге, дотації на утримання упродовж двох років телиць, яких піддаватимуть штучному заплідненню, дотації за посадку садів і ягідників до 5 га (якщо в обробітку до 50 га земель), а також аграріям, які посіють жито та гречку.

Хочу розвіяти скептицизм тих, хто критикує останній підпункт другого пункту. Збільшення посівів жита – це органічний процес для Волині, адже ця культура є пріоритетною для поліських регіонів області, а тому волинських аграріїв потрібно заохочувати більше його сіяти.

По-третє, часткове відшкодування компенсації вартості виробництва органічної продукції сертифікованих господарств, а також холодильного, пакувального, сортувального, сушильного, технологічного та допоміжного обладнання з переробки плодоовочевої продукції для СОК.

Сільгосптоваровиробникам потрібно якнайшвидше усвідомити, що «на полі» лише швидкі гроші, але упевненість у завтрашньому дні - у переробці.

Саме тому Волинь акцентує аграрну увагу на відкритості як з іншими регіонами країни, так і з закордонними партнерами.

Зокрема, в області реалізується проект Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), спрямований на підтримку сільських громад, в т.ч. створення та розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Наразі найбільшим донором програми виступає Європейський Союз.

В 2015 році в рамках проекту створено 4 с/г обслуговуючі кооперативи: «Датинська криниця» (обробіток землі, заготівля кормів), «Скарби Тура»  (послуги по фасуванню паливних брикетів); «Бортнів – Екопродукт» (обробіток ґрунту в тепличному господарстві); «Риковичі Агро Продукт» (послуги по переробці та фасуванні зерна). Передбачається по 40 тис. доларів кожному кооперативу на закупівлю обладнання, в т.ч. співфінансування з обласного бюджету.

Наведу ще один приклад - в 2015-2016 роках в області заплановані роботи за кошти ЄС з відновлення 240 км внутрішньогосподарських меліоративних каналів та інші проекти, які підняли сільське господарство Волині з колін і дозволили міцно стати на ноги.

Приклад Волині, де із мільйона 50 тисяч населення, півмільйона проживає саме в сільських місцевостях, наглядно показує, що підвищити конкурентоспроможність АПК регіону можна, головне – наполегливо і систематично працювати.

Погодьтесь, якщо кожна людина на селі по обласній програмі зможе придбати трактор, нетеля чи корову, зможе відшкодувати селекційно-племінну роботу, тощо, це стане запорукою розвитку сільських територій, дасть поштовх розвитку підприємництва у сільських місцевостях. А у цілому – закладе аграрну основа українського економічного прориву.

Читайте в подальших публікаціях про інші регіони України

фото: Agravery, Фокус