Реклама

10 years challenge: сільське господарство тоді і зараз

Коментарі

0

За останні 10 років українське сільське господарство зазнало значних змін, особливо в технологіях, які використовують сільгоспвиробники. В результаті ці зміни дозволили за 10 років збільшити врожайність приблизно вдвічі.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

У мережі набрав популярності челендж, де люди порівнюють себе теперішніх із своїми фотографіями 10-тирічної давнини. Його підхопили різні компанії, але Agravery.com вирішив піти ще далі та порівняти сільськогосподарські технології, які застосовувались в Україні 10 років тому і якими користуються зараз.


ЩО: Обприскування

10 років тому: обприскування по прапорцям

Українські сільгоспвиробники проводили обприскування за допомогою людей з прапорцями. По обидва кінці поля ставали люди та тримали червоні прапорці. По цим прапорцям орієнтувався механізатор, завдяки чому вдавалось тримати рівну лінію. Після завершення обприскування однієї полоси людина із прапорцем на протилежному кінці поля переміщалась вздовж поля на довжину штанги обприскувача і так допоки усе поле не було оброблено. У разі помилки прапороносця при переміщенні, частина поля могла бути необробленою, що призводило до втрат врожайності через засміченість поля чи розповсюдження хвороб та шкідників, на які не потрапив отрутохімікат. Усі подальші обробки проводились вже по технологічній колії, яка залишилась після першого обробітку. Така робота потребувала задіяння додаткових працівників та наражала їх здоров’я на небезпеку, оскільки вони знаходились доволі близько від обприскувача і могли отруїтись.

Тепер: GPS-навігатор

Процедура стала непотрібною із початком використання GPS-навігаторів в сільському господарстві. Тепер механізатор бачить свій маршрут на моніторі і навіть невелике відхилення від напрямку руху стає одразу помітне. Ця технологія дозволила зменшити кількість задіяних у обприскуванні працівників та збільшила точність цієї операції. Крім того, завдяки GPS-навігаторам стало можливе впровадження технології точного землеробства. Посекційне, а пізніше і пофорсункове відключення штанги обприскувача, диференційоване внесення добрив були б неможливі без технології GPS-навігації. Проте технологія обприскування по прапорцям досі не забута і використовується тоді, коли навігатор виходить з ладу, а часу на ремонт немає, тож доводиться працювати по старому.


ЩО: Аналіз ґрунту

10 років тому: робимо дідівським способом

Технологія аналізу ґрунту на вміст поживних елементів не нова, вона існувала ще у Радянському Союзі. Здебільшого проби відбирались сільгоспвиробниками самостійно і відправлялись у наукові установи, що мали необхідне обладнання для проведення аналізу ґрунту. 10 років тому такі аналізи проводились на застарілому радянському обладнанні і це займало доволі багато часу.

Тепер: автоматизований пробовідбір і швидкі результати

Радянське обладнання досі використовується у державних установах, проте на ринку з’явилось чимало компаній, які мають сучасне обладнання як для автоматизованого пробовідбору, так і для проведення аналізу ґрунту на вміст поживних елементів із подальшою розробкою карти диференційованого внесення добрив. Це такі компанії як «AgriLab», «Астарта Київ», «Інститут Здоров’я Рослин» та інші.


Техніка

ЩО: Трактори

10 років тому: МТЗ домінує

Раніше основними тракторами були МТЗ, ЮМЗ, ХТЗ. Найбільш поширеними моделями були МТЗ-80, Т-150 та К-700. Про якісь комфортні умови роботи на цій техніці годі було і мріяти, кабіна провітрювалась лише завдяки відкритому вікну або дверцятам і уся пилюка з поля залітала в кабіну. Та навіть якщо не провітрювати, пилюка все одно потрапляла до кабіни, а отже про чистоту робочого місця мова не йшла взагалі. Звісно, на ринку вже були представлені іноземні трактори, проте їх кількість все ще не була домінуючою.

Читайте також: Своя ніша: як перетворити гречку на цукерки

Тепер: так, МТЗ домінує

Наразі домінуючим трактором на ринку сільгосптехніки України є МТЗ, проте білоруси все-таки почали адаптувати свою техніку до сучасних потреб і врешті-решт встановили кондиціонер, проте більшість іноземної техніки все одно переважає білоруський трактор за рівнем комфорту. Але білоруси домінують лише у своєму сегменті тракторів, тоді як більш потужні машини здебільшого іноземного виробництва, а «Кіровця» якщо десь і побачиш, то це скоріше виняток, оскільки ці машини менш економічні та комфортні в порівнянні з іноземними тракторами.


ЩО: Сівалки

10 років тому: Румунки на посіві

У 2008/9 році в Україні все ще інтенсивно використовувались радянські сівалки, такі як СЗ-шки чи румунки (СПЧ). Це доволі непогані сівалки для свого часу, проте станом на 2008 рік вони вже були не здатні конкурувати з іноземними моделями. Точність висіву залишала бажати кращого, а кількість двійників і трійників була просто недопустимою.

Тепер: питання лише в грошах

Наразі сівалки цих марок також використовуються у сільському господарстві, але це вже нові агрегати, які вироблені українськими заводами. Проте домінуючу частку посівних комплексів займають іноземні агрегати, чия точність висіву переважає вітчизняні аналоги, а ширина захвату вражає уяву та гаманець покупця.


Що: Комбайни

10 років тому: Дон замість сівалки

Ще 10 років тому на українських полях домінували комбайни «Нива» та «Дон», залишки радянського спадку, що ще були на ходу. Ця техніка знаходилась в ремонті довше, ніж працювала, а втрати врожаю після збирання були такими, що у разі вирощування монокультури поле можна було не засівати. Побачити різнокольорову "Ниву", зліплену із двох-трьох комбайнів, було цілком нормально. Так, були в Україні вже і іноземні представники збиральної техніки, такі як «John Deere», проте їх було недостатньо і здебільшого вони були пригнані з Європи після того, як відпрацювали там частину свого ресурсу. Проте навіть б/в «John Deere» показував кращі результати по комфорту та якості збирання.

Тепер: рахуємо врожайність не виходячи з кабіни

Наразі таких мастодонтів радянського комбайнобудування вже майже не побачиш, здебільшого вони вже відслужили своє і були замінені на іноземні машини, які мають набагато кращі якісні показники. Сучасні комбайни можуть самостійно відслідковувати врожайність зібраних культур та після збирання видають карту врожайності поля, на основі якої сільгоспвиробник може відкоригувати систему живлення під наступну культуру.


Що: Обприскувачі

10 років тому: поштангове відключення, ні не чули

У той час здебільшого на полях працювали ще радянські обприскувачі типу «ОП-2000», які мали доволі просту конструкцію. Вони складались із баку на 2-3 тисячі літрів, мали змішувач, штангу та заправлялись через кришку обприскувача. Фільтром слугувало спеціальне сито, через яке відсіювались великі домішки, такі як водорості, риба чи жаби, що заливались разом із водою, а також розчинялись тверді препарати. Звісно, ні про які додаткові функції мови не йшло, але зі своїми обов’язками цей агрегат справлявся доволі непогано.

Читайте також: В'ячеслав Пилипчук: Ми монополісти по утилізації непридатних пестицидів, але ми цього не хотіли

Тепер: а от тепер чули

Наразі в Україні все ще можна зустріти обприскувачі марки «ОП», проте сучасне сільське господарство вимагає більш технологічних апаратів, які будуть контролювати норму виливу за допомогою комп’ютера, відслідковувати забиття форсунок, матимуть спеціальний бачок для залиття пестицидів, зможуть відключати у разі потреби секції чи навіть окремі форсунки аби уникати перекриттів та зекономити препарати. Окрім того, деякі сучасні моделі обладнані повітряним рукавом, який здатен зменшити знос робочої суміші навіть при відносно сильному вітрі. Окремо стоять самохідні висококліренсні обприскувачі, які дали змогу сільгоспвиробникам проводити більш пізні обробки таких культур як соняшник та кукурудза. Також тепер обприскування можна проводити за допомогою безпілотних літальних апаратів чи октокоптерів, які прийшли на заміну сільгоспавіації, хоча досі ще її не витиснули з цього ринку.


ЩО: Моніторинг поля 

10 років тому: на зуб та на око

У той час моніторинг поля здійснювався агрономом візуально. Він виїздив на поле та дивився, у якому стані знаходяться рослини, чи немає розвитку шкідників, бур’янів чи хвороб. У такий спосіб моніторингу на великих полях важко зрозуміти усю картину, особливо у середині поля, куди агроном просто не піде. Вологість зерна перед збиранням визначалась також без використання якихось додаткових приладь, прямо кажучи «на зуб». З’ївши по декілька насінин з різних частин поля, агроном розумів, чи настав час для комбайнування.

Тепер: дрон, смартфон, та лабораторія

Наразі моніторинг поля все ще здійснюється агрономом візуально, проте йому на допомогу тепер приходить маса приладь, які значно полегшать це завдання. Одним із них є дрон, за допомогою якого сільгоспвиробник може зробити обстеження будь-якої ділянки поля, після чого продивитись фотографії на своєму ноутбуці чи смартфоні. За допомогою мобільної експрес-лабораторії можна зробити аналіз листкової поверхні на вміст мікроелементів. У разі дефіциту скорегувати систему живлення. Хвороби, бур’яни чи шкідників можна тепер визначити за допомогою смартфону, а вологість зерна перед збиранням за допомогою спеціального вологоміра. Усі ці приладдя не можуть замінити агронома, але значно полегшують його роботу.

Читайте також: LAMMA 2019: огляд новинок малопотужних тракторів


ЩО: Доїння корів

10 років тому: доїльні апарати - рушій прогресу

Десять років тому доїння корів здійснювалось здебільшого вручну, особливо у невеликих та середніх комплексах, що створювало певні проблеми із якістю молока. Воно містило в собі різні бактерії і не могло вважатись молоком, придатним до вживання і потребувало переробки на молокозаводі. Окрім того, таке виробництво потребувало великого штату обслуговуючого персоналу, що робило виробництво менш рентабельним. Звісно, найбільші молочні комплекси встановлювали на своїх підприємствах апарати машинного доїння, які значно полегшували роботу доярок та зменшували контакт вимені з джерелами інфекції.

Тепер: переходимо до роботів

Наразі більшість молочних комплексів обладнані все тими ж доїльними апаратами, проте найсучасніші підприємства вже перейшли на спеціальних роботів-доярів, які виключають потрапляння шкідливих організмів до молока через відсутність контакту людини із вим’ям корови та проведенням його стерилізації, тим самим роблячи молоко більш якісним.

фото: agrogeo.com.uagea.com, agronet.uavaltra.com, відкритих джерел



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама