Зберегти відповідально: на що звернути увагу, укладаючи угоду з елеватором

Коментарі

0

юрист Kosovan Legal Group

Які проблеми можуть виникнути у стосунках з елеватором? Як не отримати неякісне зерно на виході - поради юриста.  

Передумовою сталого розвитку будь-якого сектору економіки є наявність уніфікованих  та прозорих правил взаємодії, котрі зрозумілі та є обов’язковими для всіх його учасників. Зазначене твердження у повній мірі є актуальним для зернового сектору, котрий наразі займає одне з ключових місць експортного потенціалу нашої країни, адже Україна входить до найбільших експортерів зерна у світі.

З метою врегулювання правовідносин у сфері виробництва та зберігання зерна в Україні прийняті та довгий час функціонують ряд нормативно-правих актів, зокрема: ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 № 37-IV; ЗУ «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» від 23.12.2004 № 2286-IV, Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. N 1569 «Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні», Наказ Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року N 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно», Наказ Міністерства аграрної політики України №374 від 11.08.2005  «Про затвердження Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу» та ряд інших нормативно-правових актів.

Слід зазначити, що основним нормативом, що встановлював уніфіковані операції з зерном на елеваторах стосовно кількісного та якісного обліку, включаючи порядок вирішення спірних питань між поклажодавцем та елеватором за наявності розбіжностей при визначенні якості зерна, тривалий час була «Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року № 661 (далі – Інструкція № 661). Саме положення розділу ІV даного нормативного документу регулювали підстави для розгляду спірних питань у випаду, коли зерно надійшло із супровідними документами, тобто від іншого зберігача та без них, тобто с поля, або складу без сертифікованої лабораторії; порядок повідомлення сторін, проведення відбору проб та арбітражного визначення якості зерна; зміст акту спільного визначення якості.

З прийняттям Розпорядження КМУ "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади" від 10 березня 2017 р. № 166-р, Інструкція № 661 втратила свою чинність, як зазначено: «у зв’язку з втратою актуальності».

Проте, взаємовідносини учасників зернового ринку, що були врегульовані Інструкцією №661, стосовно кількісного та якісного обліку зерна продовжують існувати та виходячи з практики, не зникли й спірні питання щодо  розбіжностей сторін при визначенні якості зерна.

З метою врегулювання вищезазначених взаємовідносин між суб’єктами ринку зерна, удосконалення умов прийому і відвантаження зерна на експорт з портових елеваторів, встановлення загальних правил вирішення спірних питань Міністерство аграрної політики України розробило проект документу «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах», котрий був розкритикований експертним середовищем та залишився проектом.

Наразі, із скасуванням Інструкції №661, взаємовідносин між суб’єктами ринку зерна, стосовно кількісно-якісного обліку зерна та встановлення процедури врегулювання розбіжностей при визначенні якості зерна елеватори намагаються врегулювати шляхом прийняття локальних нормативів-положень по підприємству про порядок ведення й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки. Зазначені положення у більшій частині фактично дублюють скасовану Інструкцію №661, із певними модифікаціями, на користь самого складу.

На жаль при укладенні договору зберігання з такими елеваторами в кращому випадку і то досить не часто такі внутрішні документи просто згадуються в договорах складського зберігання зерна, а найчастіше відсутні навіть такі згадування.

Однак при укладенні договорів з елеваторами переважна більшість поклажодавці не звертає увагу на відсутність положень щодо вирішення спірних питань та не ознайомлюється із внутрішніми документами елеватора, якщо вони в договорі згадуються.

Як результат у поклажодавців після отримання в порту неякісного товару або відсутні підстави звернутися до суду, або відсутній економічний зміст, так як вартість простою транспортних засобів та зберігання в портовому елеваторі спірного зерна не йдуть ні в яке порівняння із витратами на доробку зерна або незначну втрату якості судової партії.

Тому учасникам зернового ринку слід приділяти особливу увагу  умовам таких договорів, які бажано чітко приписати в договорі зберігання. Також слід аналізувати нормам вищезазначених внутрішніх положень складів, з метою уникнення неприємних наслідків, у тому числі після розгляду таких спірних ситуацій в судових інстанціях.

На державному ж рівні цілком доцільним було б запровадити уніфікований підхід до вирішення можливих спірних питань за наявності розбіжностей у сторін при визначенні якості зерна та продуктів його переробки і проведених розрахунках шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту, котрий повинен враховувати існуючі норми законодавства, а також відповідати сучасним вимогам висококонкурентного ринку.


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама