Україна на регіональній мапі ринку добрив

Коментарі

0

директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

Поки в Україні цілком серйозно обговорюється питання «чи потрібна Україні промисловість мінеральних добрив», виробники з сусідніх країн оголошують про плани розвитку.

На початку вересня в Мінські відбулась конференція Argus Мінеральні добрива СНД, яка до 2013 року проходила в Києві. Пізніше вона перемістилася в Мінськ. Крім компанії Argus, на ринку добрив СНД конференції такого масштабу проводила лише компанія Маркер (Ялтинський агрохімічний форум). Але після початку конфлікту між Україною і Російською Федерацією, організатори форуму взяли тайм аут, який на жаль триває вже третій рік. Тому на сьогоднішній момент Argus лишається єдиним справді професійним конференційним майданчиком на ринку добрив СНД. І що найбільш прикро, жодна з подібних конференцій не проходить в Україні.

Серед великих компаній,що брали участь в форумі і мають безпосереднє відношення до постачання добрив в Україну були: Литовська Аchema, Білоруська калійна компанія, Бєлнафтохім, Dreymoor, Єврохім, Гомельський Хімічний завод, Гродно Азот, польська Grupa Azoty, Куйбишев Азот, Фосагро, Тольятті Азот, Руставі Азот, Славкалій, КАО «Азот»,Уралхім та інші. Окремо хочеться відмітити активну присутність наших стратегічних партнерів з Узбекистану: Узкимесаноат, Фаргонаазот, Максам-Чирчик, Дехканабадський ЗКД.

Важливі для України теми, що прозвучали на конференції.

Поки в Україні цілком серйозно обговорюється питання «чи потрібна Україні промисловість мінеральних добрив», виробники з сусідніх країн оголошують про плани розвитку.

В виступах і неформальному спілкуванні представники хімічних компаній доповідають не лише про фізичне збільшення обсягів виробництва і територіальну експансію. Мова йде про створення замкнених циклів, від постачання сировини до надання комплексних послуг аграріям. На ринок виводяться нові види прогресивних добрив. Відбувається розширення номенклатури продукції і підвищується її якість. Модернізація і постійний процес самовдосконалення стали наріжним каменем стратегії хімічних підприємств. І хочеться наголосити, що висока динаміка розвитку притаманна не лише країнам з дешевою власною хімічною сировиною, але і наприклад країнам ЄС.

Прикро, що Україна на цьому фоні виглядає аутсайдером. Особливо, зважаючи на потенціал, якого достатньо в стислі терміни вдихнути нове життя у галузь, що перебуває у стагнації. Але для цього, окрім бажання ентузіастів, необхідний державницький підхід.

Екологічна складова сучасного ринку добрив.

Побутує думка, що хімічні добрива однозначно шкодять екології і не прийнятні при виробництві так званих «органічних» продуктів. Декілька доповідей на конференції в різних ракурсах окреслювали шляхи підвищення екологічності індустрії мінеральних добрив. Від зменшення можливих негативних впливів хімії, до створення стовідсотково засвоюваних добрив, або переробки хімічних елементів живлення (батарейок) на ефективні мікродобрива. Подібні розробки можна і потрібно запроваджувати в життя і в Україні. Це не лише дозволить підвищити ефективність аграрного сектору, але й окреслює перспективи створення нової сучасної біохімічної індустрії.

Сервісні агрохімічні компанії на шляху трансформації.

Значна увага на конференції буду приділена також діяльності сервісних агрохімічних компаній, які у нас найчастіше називають «трейдерами». Було представлено кілька моделей розвитку ринку добрив в країнах СНД і ЄС. Виходячи з презентованого, український ринок агрохімічних посередників очікує глибока трансформація. Шлях, пройдений нашими західними партнерами вказує, що найближчим часом український ринок добрив суттєво знизить свою маржинальність. Вижити зможуть ті компанії, які мають прямі зв’язки з виробниками в Україні і за кордоном, тому зможуть забезпечити ефективну логістику і унікальні товарні позиції. Якісний фінансовий, транспортний і  технологічний сервіс вкупі з інтеграцією трейдерських компаній в ринок сільськогосподарської продукції стане єдиним шляхом успішного розвитку.

Прикро, що Україна в поточному стані розглядається переважно як ринок збуту. Щоб переламати цю ситуацію, необхідно розробити і на державному рівні втілити стратегію розвитку українського агарного і агрохімічного ринку. Необхідно виносити обговорення проблем галузі на широкий загал. А головне розвиватися і постійно вдосконалюватися.


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама