Стоп-фальсифікат: як обіг нелегальних препаратів убиває агроіндустрію

Коментарі

0

національний координатор проекту ЄС/ФАО

Щороку Україна потребує 80 тис. тонн різноманітних ЗЗР, при цьому понад 25% із них складають фальсифіковані препарати.

 

Світовий ринок ЗЗР складає за різними оцінками близько $60 млрд, а близько 25% від цієї кількості складає фальсифікат. Це можна співставити із нелегальним світовим ринком відходів, який складає близько $ 13 млрд, а також із торгівлею дикими рослинами та тваринами. Скажу навіть більше, торгівля фальсифікованими засобами захисту рослин входить до п’ятірки найбільш кримінальних бізнесів, у яких задіяна міжнародна організована злочинність.3 березня 2015 року був опублікований доклад Генерального директорату по фітосанітарії, який засвідчує, що по сукупності на європейському ринку до 10% фальсифікованих хімічних засобів захисту рослин.

І ще один факт – цього року у лютому був також оприлюднений інший доклад однієї із міжнародних організацій, яка опікується проблемами обігу нелегальних ЗЗР. У ньому було зазначено, що грошові втрати від використання фальсифікованих пестицидів по всій території ЄС щорічно складають до 1.5 млрд євро. Це дуже велика сума, навіть для євроспільноти. Тож прямо зараз проводиться друга операція Європолу по протидії обігу нелегальних пестицидів. Перша операція не так давно проводилась у 6  країнах ЄС, і за 2 тижні було вилучено 190 тонн фальсифікату. Департаментом Інтерполу по екологічним правопорушенням поширення та використання фальшивих ЗЗР оцінюється як велика загроза екологічній безпеці та порушення прав інтелектуальної власності виробників офіційно зареєстрованої хімії.

Цікаво і те, що відбувається на міжнародній арені. Так,у минулому сезоні двадцять тисяч фермерів у Індії підняли фактично бунт у зв’язку із втратами урожаю, спричиненими використанням фальсифікованих препаратів – як результат, у цій країні понад 180 людей було затримано і арештовано. У Африці ситуація взагалі патова – понад 50% використовуваних там препаратів не мають нічого спільного із легальними марками. Там зараз дуже складна ситуація із шкідниками, які масово нищить кукурудзу у Замбії та Гані. Винищено фактично увесь урожай по західному африканському узбережжю. Не винищені лише ті поля, на яких або посаджена ГМО-кукурудза, або ті, на яких використовувались правильні препарати одного із відомих світових брендів ЗЗР.

Також була дуже цікава ситуація у Буркіна-Фасо, де місцевий криміналітет протягом чотирьох років поставляв антимоскітні сітки просочені фальшивим пестицидом, як результат - чотири людини загибли, а бюджет США «збіднів» на 18 млн. доларів. Враховуючи ці обставини, сенат США одноголосно прийняв рішення про кримінальну відповідальність за використання фальшивих ЗЗР. Не можу не зазначити, що у такій країні як Нідерланди виробництво і використання фальсифікованих ЗЗР на офіційному рівні прирівняно до розвідувальної діяльності і сприймається загрозою національній безпеці.

Якщо говорити про Україну, то частку фальсифікованих препаратів тут оцінюють мінімум у чверть від загального обсягу використовуваних препаратів. При цьому, якщо говорити про приміські вуличні базари, то частка фальсифікату там перевищує 80-90%.

Серед основних причин обігу сфальшованих пестицидів у країнах можна назвати перш за все економічні. Тобто проблеми оподаткування та імпортного мита, ну і оскільки немає пропозиції без попиту – малий та середній бізнес завжди зацікавлений у тому, аби купувати більш дешеві препарати.

Друга група причин – правові, оскільки звичайною історією стала невідповідність між різноманітними законодавчими актами. Стимулює порушення закону і мінімальна кримінальна відповідальність за поширення фальсифікату. Коли правоохоронці або інші контролюючі органи виявляють фальсифікат, вони, згідно закону, мають його вилучити з продажу. Проте постає інша проблема – після вилучення ніхто не знає, що з цими препаратами робити. Складів тимчасового тримання для такого класу відходів не існує.

Дуже часто усі вилучені пестициди залишаються на тих самих складах на відповідальному зберіганні. Як результат – всі вони тими чи іншими способами вводяться назад в обіг. Зводів по знищенню таких особливо небезпечних відходів у нашій країні досі не побудовано. І навіть більше того – на території колишнього СРСР немає жодного заводу, який би міг згідно міжнародних норм переробляти такі відходи, а також тари із-під них. Тож система збору та утилізації тари пестицидів не існує. Таким чином місцевий криміналітет може скуповувати цю тару і пускати її на "друге коло". Це стандартна практика, яка з успіхом діє не лише у нас, а й у Грузії, Казахстані та РФ. Дуже цікава ситуація і з тимчасовою реєстрацією пестицидів. Це невелике ноу-хау України, адже для тимчасової реєстрації у країні не введено ніяких комерційних обмежень. Таким чином протягом трьох років можна ввозити необмежену кількість препаратів, чим і користувались деякі підприємці. Крім того, слід врахувати проблеми митниці – через неналежний контроль з боку держави кожна подібна установа без будь-яких аналізів може пропускати на територію держави особливо небезпечні препарати, включаючи пестициди та фуміганти.

Третя група причин – це відсутність інформації та статистики про обіг та використання пестицидів. Особливо це можна спостерігати у неузгодженні та низькому рівні обміну інформацією між різними відомствами, корупції на різних рівнях, тощо. Дійсно, у Нацполіції створений спеціальний департамент по боротьбі із екологічними злочинами, в якому працюють більше 80 людей.  При цьому, більша частина немає відношення до оперативно-розшукової діяльності і цей департамент нічим не забезпечений,  зокрема там немає жодної машини. Тож про яке оперативне реагування та протидію ми говоримо?  

У нас не проводять жодної інформаційної кампанії з цього приводу. Суспільство взагалі не розуміє, чому використання фальшивих пестицидів шкідливе – що елементи фальшивих пестицидів передаються по всьому харчовому ланцюгу, а залишки пестицидів у їжі визнані однією із глобальних загроз майбутньому цілого людства.

Взято доповіді Михайла Малкова на V Київському агрохімічному форумі, організовуваному інформаційним агенством "Інфоіндустрія".


Реклама
Реклама