Що дасть українським аграріям ЗВТ з Канадою

Україна і Канада підписали Угоду про Зону вільної торгівлі. Які вигоди і виклики вона несе для українських сільгоспвиробників? Адже в договір потрапили продукти харчування з яких повністю або частково знімуть мита. Передусім варто відзначити, що вихід на ринки Канади є більш актуальним для України, ніж навпаки. Адже Канада є країною із потужною економікою, яка входить у «Велику сімку» і багатомільярдним ринком споживання. При цьому товарообіг між Україною та Канадою відносно незначний і за результатами 2015 року становив 362 млн доларів. Для порівняння, товарообіг Канади з нашим сусідом Польщею в 2015 році становив - $2,2 мільярди доларів. Зона вільної торгівлі – це реальний шанс Україні просунутися на канадському ринку в області сільського господарства, в якому маємо високі виробничі потужності, які стримуються обмеженим внутрішнім ринком і митними бар’єрами на зовнішньому.

Щороку Канада завозить у кілька разів більше продуктів харчування, аніж Україна вивозить на усі свої ринки збуту. До прикладу: щороку Канада потребує хлібопродуктів та кондитерських продуктів з борошна на 1,3 млрд дол. США, у той час як Україна на усі свої ринки збуту вивозить хлібних виробів на суму близько 500 млн дол. При цьому на відміну від асоціації з ЄС, де встановлені мінімальні квоти на ввіз української сільськогосподарської продукції, ЗВТ з Канадою передбачає масштабну лібералізацію для сільгоспвиробників, під яку підпадають 60% тарифних ліній, за виключенням 108 тарифних ліній, на які передбачено режим глобальних квот.

Серед основних українських сільськогосподарських продуктів, які отримують повний безмитний доступ на ринок Канади з моменту набрання чинності Угоди: соняшникова олія, цукор, кондитерські вироби та шоколад, алкогольні напої та пиво, соки. Під часткову лібералізацію потрапляють, приміром, м’ясо і субпродукти птиці мороженої, сир, маргарин тощо. Однак маємо розуміти, що факт підписання Угоди про ЗВТ не означає початку її дії. Для процесу повної ратифікації Угоди про ЗВТ, як з боку Канади, так і з боку України, знадобиться близько року. Це звичайні строки ратифікації Канадою подібних угод. Втім через відмінність технологічних стандартів, щоб вийти на канадський ринок для українських переробників сільгосппродукції знадобиться ще більше часу. Тому говорити про швидку експансію наших сільгоспвиробників на ринку Канади не доводиться.

Першими хто отримає вигоду від ЗВТ з Канадою будуть експортери тих товарів, по яких Україна і зараз є одним із лідерів на світовому ринку: соняшникової олії та цукру. Також зросте експорт кукурудзи та сої, яка буде цікавою як кормові культури для тваринництва. Як ми знаємо в Канаді розвинене тваринництво, яке вона захищає введенням квотних обмежень. Тому, в договорі прописані обмеження на імпорт з України в Канаду молочних продуктів, курятини, яєць і яєчних продуктів, свинини тощо.

Даючи прогноз наскільки зросте товарообіг між двома країнами можна припустити, що цього і наступного року він залишатиметься приблизно на тому ж рівні, що і сьогодні близько 350 млн доларів. А десь з 2018 року цілком можна говорити про 500 млн доларів і більше. В будь-якому разі зростання експорту сільськогосподарської продукції з України в Канаду відбуватиметься поступово і залежатиме передусім від того, наскільки наші виробники будуть готові відповідати технологічним вимогам на ринку Канади.

Поява нового ринку збуту повинна стимулювати українських виробників проводити модернізацію підприємств для виробництва товарів з високою доданою вартістю для канадського ринку. Угода про ЗВТ з Канадою також сприятиме включенню України в світову економічну систему.