Перший поїзд на Китай: в чому вигоди України?

член Ради реформ

З 2016 року заплановано транспортувати через територію Грузії перші кілька тисяч контейнерів з Китаю в напрямку Туреччини та Європи, а з 2017 року — почати перевезення вантажів через Україну в Північну і Східну Європу.

У серпні під час П'ятого засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР я презентувала потенціал інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі. Перспективні напрями та конкретні приклади інвестиційних проектів зацікавили наших китайських колег. Тоді як головний меседж звучало, що реалізація зазначених проектів може дати потужні додаткові можливості для транзитного потоку в рамках китайської ініціативи зі створення «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та сприяти зміцненню логістичного потенціалу України.

Нажаль, санкції, які ввела РФ на початку року, спонукають нас діяти рішуче та оперативніше.

15 січня, ​з Іллічівського морського порту стартував перший експериментальний потяг Україна – Грузія – Азербайджан – Казахстан. Таким чином забезпечивши альтернативний маршрут постачання у ці країни товарів з України, які потрапили під санкції з боку країни-агресора.

У листопаді 2015 року представники великих транспортно-логістичних операторів Туреччини, Казахстану, Азербайджану та Грузії на зустрічі в Стамбулі ухвалили рішення заснувати консорціум з метою транспортування вантажів з Китаю до Європи. Маршрут може проходити в обхід Росії – історичним «шовковим шляхом» — через Казахстан, Грузію, Азербайджан, Туреччину та Україну.

Засновниками консорціуму, поряд з китайською компанією Mishgeng Logistics можуть стати «КТЖ експрес» («дочка» «Казахстанської залізниці»), ЗАТ «Азербайджанське Каспійське морське пароплавство» та азербайджанська компанія «Караван логістикс», а також Trans Caucasus Terminals, дочірня структура «Грузинської залізниці». Турецька сторона буде представлена в консорціумі як асоційований член.

Фактично мова йде про реалізацію транзитного транспортного коридору, що був передбачений міжнародним проектом ГУАМ з долученням Казахстану і виходом на Китай. Хоча проект був заявлений вже давно, його актуальність сьогодні полягає у можливості оминути Росію, не тільки через її позицію щодо окупації України та анексії Криму, а й через її поведінку в економічній сфері: веденні ембарго, торгових війн, ринкових обмежень, підняття мита, протекціонізму тощо. Транспортний маршрут дозволить проходити товарам через країни з цивілізованим економічним режимом допуску іноземних товарів, в тому числі транзитних.

Однією зі складових частин цього транспортного маршруту повинна стати залізнична магістраль Баку-Тбілісі-Карс загальною протяжністю 826 км, введення в експлуатацію якої планується в 2016.

Перевезення вантажу зайняло 16 днів. Хоча планувалось подолати маршрут за 10-12 діб для подолання загального шляху в 6000 км.

Але це був тестовий рейс, в найближчий час буде відпрацьована схема маршруту та налагоджена спільна робота, аби уникнути подібних затримок.

Минулого року ми експортували до КНР майже 25 млн тон вантажів. За один рейс контейнерного потягу ми можемо доставити в одному напрямку 10,5 тисяч тон вантажів.

З 2016 року заплановано транспортувати через територію Грузії перші кілька тисяч контейнерів з Китаю в напрямку Туреччини та Європи, а з 2017 року - почати перевезення вантажів через Україну в Північну і Східну Європу.

Потенційно, ринок Азії — це найбільший ринок споживання агропродукції у світі, який кількісно буде тільки рости. За підсумками 2015 року близько половини всього вітчизняного експорту відправилось в Азію (47%).  В 2015 році Україна стала головним постачальником кукурудзи до Китаю, забезпечивши за перше півріччя 90% всього імпорту цієї культури на ринок  КНР. Окрім того, 2015 рік став знаковим для українських виробників молочки. Останні дочекались відкриття ринку ЄС (10 підприємств), і ще 18 компаній отримали дозвіл на експорт вітчизняної молочки до КНР. Зараз на черзі — дозвіл на експорт соняшникового шроту, також ми працюємо в напрямку відкриття ринку для українських ягід, м'яса птиці, інших продуктів.

В підсумку зазначу, що розвиток транспортного коридору через Україну – це не тільки логістично-транзитний проект. Це проект, що тягне за собою розвиток інфраструктури. Це глибоководні порти, залізнично-автомобільна інфраструктура, авіаційні каргопорти. В сфері агрологістики – це елеватори, холодне зберігання, логістичні хаби, рухомі склади для транспортування аграрної продукції. Передбачається розвиток річковий логістики України: проекти з очищення і днопоглиблення Дніпра, а також будівництва річкових зернових та універсальних вантажних терміналів. Зрозуміло, що це нові робочі місця, модернізація інфраструктурних фондів, що існують. Разом це може дати потужні додаткові можливості для транзитного потоку в рамках китайської ініціативи зі створення «Економічного поясу Великого шовкового шляху» та сприяти зміцненню логістичного потенціалу України.

Існують також проекти продовження «шовкового шляху». По-перше, йде робота над залізницею з Іллічівську в Польщу, а також країни Балтії, тобто щоб з'єднати Чорне з Балтійським морем. Окрім того, розпочаті переговори щодо напрямку на південь від Азербайджану, тобто це країни Перської затоки, а також Іран.

Ключовими ланками цього маршруту стануть Україна, як європейський хаб та Казахстан, як хаб азійський. При цьому, наприклад голандська банківська корпорація ІNG стверджує, що у 2017 році Україна стане третім найбільшим імпортером Казахстану.


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама