Бережись пестицидів, або чому у аграріїв алергія на засоби захисту

Коментарі

0

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Отруєння пестицидами може призвести до тяжких хвороб та навіть смерті. Але навіть це не може змусити працівників сільського господарства використовувати засоби індивідуального захисту.

В Україні досі використовують пестициди, які вже заборонені у більшості країн світу. Це токсичні для навколишнього середовища, людини та комах-запилювачів препарати, які кожного року тонами постачаються до країни. На сьогоднішній день в Європейському союзі заборонені такі популярні у нас отрутохімікати як ацетохлор, карбендазим, атразин, беноміл, бродіфакум, діазінон, глюфосінат, імазапір, імазетапір, метолахлор, новалурон, паракват, пікоксістробін, прометрин, пропаргіт, пропінеб та пропізохлор. Вони несуть підвищену загрозу для екології та здоров’я людей, тому сільгоспвиробникам потрібно бути особливо обережними при роботі з ними. Не варто нехтувати засобами індивідуального захисту, оскільки ігнорування захисного одягу, респіратору та окулярів може призвести до важких наслідків. Отруєння пестицидами призводить до головної болі, подразнення слизових оболонок, загального безсилля та запаморочення, високої температури, ураження нирок, збільшення печінки, та навіть смерті від паралічу серця і ураження нирок, та дихальних шляхів.

Але навіть не дивлячись на можливість таких тяжких наслідків для власного здоров’я, працівники сільського господарства далеко не завжди користуються засобами хімічного захисту. Доводиться часто бачити, коли тракторист, маючи у своєму розпорядженні усі необхідні засоби захисту, просто не хоче їх використовувати, оскільки це не зручно. І він заливає чи засипає в обприскувач отруйні речовини, бризки летять в усі сторони, пил від порошкоподібних препаратів літає у повітрі, але працівника це не хвилює. Чомусь самі сільгоспвиробники часто забувають про те, що пестициди це отруйні речовини, які направлені на знищення шкідливих організмів і вони здатні впливати на здоров’я людини. Найбільш небезпечними є інсектициди, оскільки вони направлені на знищення комах, які також, як і люди, відносяться до царства тварин. А отже ці речовини мають сильніший вплив на людину. А ще гірше, що деякі препарати мають властивість накопичуватись в організмі і з часом призводити до розвитку хронічних хвороб.

Так, не всі нехтують захистом під час заправляння обприскувача. Найбільш поширеним є використання гумових рукавиць та респіраторів, але одразу після заправки тракторист знімаєте усе з себе, аби резина не парувала та респіратор не заважав дихати у кабіні трактора. Проте і такий варіант несе в собі небезпеку, особливо у тракторі із негерметичною кабіною. Ви дихаєте тим, що розпилюєте по полю, особливо, якщо дме легкий вітерець по ходу трактора. Тому навіть у кабіні не варто знімати респіратор, це може вберегти вас від багатьох проблем зі здоров’ям. А бажано взагалі проводити обприскування в костюмі індивідуального захисту. Так, жарко, так, незручно, але безпечно.

Іще одним нюансом є посів. При засипанні протруєного насіння та мінеральних добрив у бункер сівалки може утворюватися небезпечний шар пилу. Звісно, зараз компанії намагаються мінімізувати утворення пилу у своїх препаратах, але не завжди це виходить. Тому при роботі із протруєним насінням та добривами також необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, аби цей пил не потрапляв до ваших легень, на шкіру і в очі.

Також приведу кілька прикладів повного ігнорування засобів індивідуального захисту із власного досвіду. В нас на господарстві були пестициди у 1000-літрових контейнерах. Із цих контейнерів потрібно було налити отруту в 20-літрові каністри із яких потім заправлявся обприскувач. Цим зазвичай займався завскладом. Із засобів індивідуального захисту він використовував лише рукавиці, які навіть не мали прорезиненого шару. І от уявіть собі ситуацію, відкриває він вентиль цього контейнера, а звідти ллється отрута із шаленим натиском, в результаті чого цей пестицид потрапляє не лише у каністру, а і на одяг, рукавиці, підлогу та навіть стіни. Після декількох таких заправок рукавиці ставали наскрізь мокрими, а одяг просочувався отрутохімікатом. Біля контейнера утворюється калюжа із отруйною речовиною, яка випаровуючись утворює небезпечний газ.

Але найбільшу проблему становив контейнер наповнений гербіцидом на основі гліфосату. Через якісь невідомі причини у його складі не було антивспінювача і при наливанні цього пестициду у 20-ти літрову каністру утворювалось багато отруйної піни, яка ширилась складом із великою швидкістю. Вона також потрапляла на одяг, та просочувала своїм вмістом одежу. А погіршувало ситуацію те, що каністру цим препаратом потрібно було заповнювати у три-чотири заходи, періодично даючи піні відстоятись. Потім ці каністри із пінним гербіцидом їхали на поле, де заливались в обприскувач. В результаті у піні був весь обприскувач, вона сповзала по стінкам і потрапляла на ґрунт, куди з часом просочувався гербіцид. У піні був весь персонал задіяний у заправці і далеко не кожен із працівників мав щось краще за звичайні рукавички та робочий одяг, який до речі не завжди мінявся після такої «пінної вечірки». Побачити тракториста у тій самій куртці та штанах наступного дня – це нормальна практика, а про прання рукавичок мова взагалі не йшла, їх міняли лише тоді, коли там з’являлись дірки.


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама