Андрій Мартин: Право на безоплатну приватизацію землі стало синонімом словом корупція

Коментарі

0

Право на безоплатну приватизацію надзвичайно болюча тема для громад. Для одних це можливість отримати ділянку для ведення господарської діяльності, для інших – шпаринка  для незаконного збагачення. Але останнім часом все частіше звучить питання: чи вистачить земельних ділянок усім охочим і чи не потрібно реформувати цей інститут.

журналіст

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Офісу реформ КМУ, фахівець з питань земельної політики, землеустрою, оцінки земель, земельного кадастру, дозвільної системи та земельного права, розробник та співрозробник багатьох нормативно-правових актів з питань земельних відносин. Він, маючи 20-річний досвід роботи у державному (проектно-вишукувальні та науково-дослідні установи у сфері землеустрою та оцінки земель) та приватному секторах (юридичний та інженерний консалтинг), розуміє, що механізм безоплатної приватизації землі треба замінювати. Про реальні розрахунки та можливості для реалізації даної пільги Agravery.com поцікавився у Андрія Мартина під час національного круглого столу «Сільський розвиток в контексті земельної реформи та децентралізації».

– Сьогодні досить багато говорять про земельну реформу, вважаючи що розпочалась вона зовсім недавно, чи це так?

Земельна реформа в Україні насправді розпочалася ще 30 років тому. За радянських часів земля перебувала у загальнонародній власності і з прийняттям у країні законів про форму власності на землю та викладенням у новій редакції Земельного кодексу у нас почалися масштабні процеси приватизації.

На початку реформи право на безоплатну приватизацію пришвидшило земельні відносини та формування нового класу приватних власників землі, перш за все ,у сільській місцевості. У буремні 90-ті роки ситуація була складна: Україна тільки отримала незалежність, у головах все ще панувала комуністична ідеологія і, відповідно, впровадження земельної реформи, яка передбачала демонополізацію державної форми власності на землю та створення класу приватних власників, було новацією. У той час земельна реформа потребувала дуже швидких рішень.

Відповіддю на  тогочасний запит  стало створення керівництвом країни правових умов для передачі у першу чергу тих земельних ділянок, які уже перебували у користуванні громадян, у їхню власність.

Читайте також: Ярослав Бойко: Наші клієнти заробляють навіть на «бідних» ґрунтах

– Які землі були приватизовані першими?

Більша частина рішень щодо  безоплатної приватизації землі у нашій державі була прийнята протягом 1993-96рр., на виконання Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок». Переважна більшість цих ділянок, які громадяни України отримали безкоштовно, це так звані декретні земельні ділянки, тобто присадибні, які призначені для ведення господарства чи будівництва. Тобто людям віддали те, що уже перебувало у їх користуванні з радянських часів.

Ці декретні рішення дозволили перетворити права користування на землю на комерційну власність.

– Хто має право на безоплатну приватизацію земельних ділянок?

Незважаючи на швидке утвердження у 90-х економічних відносин та земельної власності, законодавець не переглянув  підходи до здійснення безоплатної приватизації землі і не почав їх звужувати, а натомість розширив. Сучасним Земельним кодексом України, схваленим у 2001 році, інститут безоплатної приватизації землі був розширений. Сьогодні існує чимало способів громадянам та юридичним особам безкоштовно отримати у власність державні та комунальні землі.

Звичайно, перше-  це передача земельних ділянок, яка уже перебуває у власності громадян, друге – це «нарізання» ділянок на нерозподілених державних та комунальних землях, третє – приватизація комунальними та с/г підприємствами, установами тощо, четверте – членами фермерськими господарств.

Земельне законодавство дозволяє здійснювати безоплатну приватизацію земельних ділянок юридичним особам. Для України це скоріше своєрідна екзотика, але такі прецеденти є. Наприклад, безплатно надаються ділянки садівничим товариствам, гаражно-будівельним кооперативам, житловим комплексам тощо. Саме тут є можливість для зловживань, особливо у Києві, де земля дорога.

Фактично в Україні безоплатно отримали землю уже десь 15 млн громадян.

фото: facebook Андрія Мартина

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

– Як у різних регіонах проходить процес приватизації?

У регіональному розрізі видача землі нерівномірна. Є регіони, у яких досить багато людей реалізували свої права на безоплатну приватизацію, є і такі – де невелика кількість людей скористалися цим правом. Якщо взяти до уваги такі регіони як Київська, Сумська, Вінницька область, то там майже половина населення реалізували своє право на безоплатну приватизацію землі. У високоурбанізованих районах цей відсоток набагато менший, наприклад, своє право реалізувало тільки 3% киян.

Середня кількість приватизованої землі складає 36%.

– Яка ситуація з приватизацією сьогодні?

На жаль, безоплатна приватизація землі сьогодні нічим не підкріплена. Держава не може задовільнити це право кожного громадянина. Сьогодні близько 30 млн людей цією пільгою не скористалися. І навіть за дуже консервативними оцінками, якщо усі ті, які не отримали землю захотіли б це зробити, то для цього знадобиться додатково 11,1 млн га державних та комунальних земель.

Вже зараз нерозподілених, умовно вільних земель запасу вистачить для того, щоб задовільнити усього на 10% від вкрай консервативно оціненої потенційної потреби у земельних ділянках. Але потрібно ще пам’ятати, що в Україні народжується щороку 500 тис. нових громадян, вони також претендуватимуть на безоплатну землю і в обсязі не меншому ніж отримали їх батьки. Це означає, що кожного року нам додатково потрібно ще 180тис. вільних наділів.

Але якщо кожен громадянин України захоче законно отримати ще й 2га землі для ведення особистого селянського господарства, то вибачте, при таких розкладах у нас не вистачить всієї території нашої держави, додатково потрібно буде 60 млн га.

Безоплатна приватизація земель, яка на початку реформи ще виконувала певну соціальну функцію, то сьогодні – це шлях в нікуди. Вільної землі, щоб задовільнити потреби всіх і кожного в країні немає і право на безоплатну приватизацію землі є скоріше декларативним.

Читайте також: Курс на екологію. Чи вдасться безпечним ЗЗР прорватися в Україну?

– Ми постійно чуємо про зловживання з приватизацією, чому так трапляється?

Право на безоплатну приватизацію землі стало синонімом слову «корупція». Загалом дана пільга ніби спеціально призначена для того, щоб стимулювати корупцію, поширювати соціальну нерівність та в «ручному режимі» розподіляти основне національне багатство – землю.

У нашій державі мало що можна отримати безкоштовно, але  як не дивно, землю – можна. Цей державний актив можна законним способом «подарувати» окремо взятому громадянину рішенням керівника обласного управління Держгеокадастру, більшістю депутатів місцевого самоврядування тощо.

Разом з тим, приватизація землі може бути і дуже швидко заблокована на будь-якому етапі. За таких умов неминуче виникає корупція: коли є обмежений ресурс, то ті, хто його ділять, матимуть можливість у «ручному режимі» цей ресурс перерозподіляти.

«Приватизаційним правом» у нашій державі відверто зловживають. Це пов’язано з тим, що у великих містах можна безоплатно приватизувати земельну ділянку, а потім, знову ж таки, не заплативши ні копійки, змінити її цільове призначення та віддати, наприклад, під забудову чи у комерційне використання. У цьому випадку знову інститут безоплатної приватизації не виконує ніякої соціальної функції.

Читайте також: Джмелі по найму: комахи-запилювачі стають затребуваним товаром

– Тому можна говорити, що така приватизація безперспективна?

Час прийшов приймати непопулярні, але важливі політичні рішення, пов’язані з реформуванням процедури приватизації. Її потрібно зробити більш логічною, виправданою, такою, що може виконувати суспільно-корисні функції.

По-перше, певні елементи такої приватизації варто залишити. Таке право повинно бути у громадян, які мають на цих ділянках житлові, дачні будівлі, які побудовані до 2001 року за старим земельним законодавством. Також мають право на безоплатну приватизацію значимі для громади особи, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС, учасники бойових дій, ветерани та люди, які мають особливі заслуги перед державою.

У чому сенс монетизацій приватизації? Людям будуть пропонувати викупити землю із суттєвою знижкою у порівнянні з її ринковою вартістю та з відстроченням платежу. Це буде справедливо.

По-друге, земельні ділянки потрібно видавати не усім охочим, а тому, хто на цій землі реально працюватиме.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама