Реклама

Заручники добрив: чому держава блокує імпорт, та які це наслідки матиме для аграріїв

журналіст

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) вирішила провести розслідування щодо імпорту в Україну добрив. Це означає, що імпортери можуть зіткнутись із квотуванням партій чи введенням спеціального мита. Аграрії та експерти переконані - це призведе до дефіциту добрив та негативно вплине на вартість посівної кампанії.

Agravery.com уже розповідав про всі колізії навколо липневої пропозиції Союзу хіміків України ввести квоти на поставки імпортних добрив, яка покликана начебто урятувати вітчизняні хімзаводи.  Втім,  утиски імпортерів добрив на цьому не припинились.  Адже 21 серпня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) провела засідання, під час якого було задоволено клопотання компанії «Остхем» Дмитра Фірташа та прийнято рішення про проведення розслідувань щодо імпорту в Україну азотних добрив та мінеральних добрив з вмістом азоту, фосфору та калію, незалежно від країни походження.

Зокрема, йдеться про наміри порушити та провести спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (зокрема: нітрату амонію та вапняково-аміачної селітри, карбаміду та карбамідно-аміачної суміші) незалежно від країни їх походження та експорту; порушити та провести спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 3105, незалежно від країни їх походження та експорту.

Наступним рішенням Комісії, згідно Закону України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”, може стати застосування попередніх спеціальних заходів та (або) запровадження заходів нагляду за імпортом, що фактично означає квотування імпорту добрив, та/або встановлення спеціального мита щодо імпорту в Україну добрив, що є об’єктом спеціального розслідування.

Нагадаємо, що в Україні проти поставок добрив з Російської Федерації вже введено ряд торгівельних обмежень, зокрема, антидемпінгові мита, ембарго, економічні санкції, тому вищевказані спеціальні розслідування, фактично, спрямовані проти виробників добрив країн ЄС, Персидської затоки, Північної Африки, Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США тощо. Формальною підставою для порушення розслідування є нібито різке зростання імпорту мінеральних добрив з названих країн. У той же час, зростання сукупного імпорту є незначним – відбувається перерозподіл імпортних поставок на користь виробників з країн-партнерів України, що і було метою введення торгових обмежень проти російських виробників.

Також необхідно взяти до уваги той факт, що Антимонопольний комітет України за результатами проведеного розслідування, дійшов висновку, що компанія «Остхем» зловживає своїм монопольним становищем на рику азотних добрив України. В результаті ціни на азотні добрива на внутрішньому ринку України останні п'ять років перевищують ціни експорту з України відповідних добрив та світові ціни на 20-50%. Незрозумілими є мотиви прийняття даного рішення. Адже Антимонопольний комітет підтвердив існування фактів, які можуть свідчити про зловживання монопольним становищем компанії «Остхем» як виробника мінеральних добрив на внутрішньому ринку. Обмеження імпорту добрив з інших країн призведе не просто до посилення даної монополії, а до остаточного її закріплення. Крім того, введення додаткових мит або квотування імпорту добрив негативно відіб’ється на стосунках України з країнами-постачальниками добрив, які є нашими партнерами у боротьбі з російською агресією.

Читайте також: Своя ніша: як виростити найбільший виноград та на чому додатково заробити у винограднику?

Аби зарадити ситуації, громадська спілка «Всеукраїнська Аграрна Рада» разом із низкою інших аграрних асоціацій ініціювала звернення до Президента України Володимира Зеленського із проханням попередити цілеспрямовану диверсію проти аграріїв України, а також сподівається на конструктивний діалог із усіма зацікавленими у процесі сторонами.

Аграрії вважають, що подібні заходи призведуть до низки негативних наслідків, як для аграріїв зокрема, так і для держави в цілому. Наразі в Україну імпортуються добрива з країн ЄС, Персидської затоки, Північної Африки, СНД, а також – Туреччини, Казахстану, Білорусі, Грузії, Китаю, США тощо.  

Що ж насправді означає ця ситуація, і якого майбутнього для ринку добрив слід чекати –  розповіли експерти та гравці ринку.

Андрій Дикун, голова голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР)


-  Останні 4 роки доводиться боротися із монополією на ринку українських добрив і це вдається із перемінним успіхом. Перед компаніями стояла непроста справа – в умовах ембарго  російської хімічної продукції завезти для проведення польових робіт добрива Чорним морем з Туреччини, Перської Затоки та Африки, суходолом – з Литви, Білорусі та ЄС. Це допомогло уникнути монополії і зберегти баланс цін на добрива у сезоні.

Втім, нещодавнє рішення МКМТ щодо розслідувань ставить усі ці намагання нанівець. З одного боку, таке рішення продиктоване, начебто, захистом внутрішніх інтересів і хімічної галузі,  але з іншого - наразі існує повна монополія пана Фірташа та його заводів «Остхем». На сьогодні рентабельність виробництва тонни аміачної селітри та карбаміду там складає понад 20%, вони добре заробляють, але ці кошти не вкладаються у модернізацію підприємств, останні залишаються радянськими. Якби ці заводи за 28 років надприбуткового бізнесу було приведено до ладу, то рентабельність хімічної галузі стала б в рази кращою, а виробників – забезпечено добривами.  Розслідування означає, що на кожну партію завезених в Україну  потрібно буде брати дозвіл у Міністерстві економіки. Це – шлях до корупції, у подальшому  може бути введене додаткове мито, або ще «краще» – взагалі заборонений імпорт із низки країн.  

Не секрет, що добрива у собівартості сільськогосподарської продукції складають аж 30%. Карбамід та селітра – це далеко не все, що потрібно аграрію. Їм для польових робіт потрібні складні сучасні добрива, яких на ринку  може не стати, а дефіцит збурить ціни.  Це може призвести до того, що фермери перестануть сіяти пшеницю. Це є бізнес. І якщо ми будемо мати захмарні ціни на добрива, економічно це стане невигідно. Буде рости ціна добрив - зростатиме і собівартість виробленої продукції, а отже, і ціна для кінцевого споживача, тобто нас із вами. Тож, можновладці грають у небезпечну гру, яка призведе до сповільнення темпів розвитку аграрного сектору, а ціни на продукти харчування для українців дедалі більше зростатимуть.

Сергій Рубан, голова Cпілки виробників, імпортерів та трейдерів агрохімії і агротехнологій


-  На жаль, така ситуація не нова, систематично останні два роки виникає тиск на хімічну галузь. Подивимось правді в очі – жоден із теперішніх власників українських хімічних підприємств не є їх засновником, бізнеси перейшли до них у користування. Говорити, що є план розвитку підприємств – я не бачу. У базові речі, як то приміром подвійне збільшення потужності існуючих хімзаводів, гроші зараз не вкладаються. Трейдинг, як такий, це складова частина аграрного сектору, аграрії вимагали певного демпферу між промисловістю, імпорту та споживачами міндобривами. Демпфер, який у результаті забезпечить обсяг міндобрив, сервіс, та фінансову складову, яких бракує, адже часто трейдери кредитують агропідприємства і отримати добрива наперед.

Читайте також: Юрій Алаторцев: Коли ми збиратимемо врожай за 10-14 днів тоді я скажу, що ринок комбайнів наситився

На сьогодні майже 70-80% міндобрив потрапляють до аграріїв через трейдерів та імпортерів. Трейдинг допомагає розвиватись сектору, на його основі створюються нові підприємства, приміром, по виробництву рідких комплексних добрив з базових кислот. Це нова хімічна промисловість, яка створюється трейдерським прошарком у якості альтернативи існуючим, застарілим підприємствам. Стара хімічна промисловість, не хоче втрачати монопольний статус. Подивившись, що їх не задовольняють ті методи роботи, які є на ринку, і замість того, аби займатись модернізацією та оптимізацією потужностей, чи ставити питання про ціну газу для зменшення собівартості виробництва добрив в Україні,  вони пішли іншим шляхом – знищення конкурента, а саме трейдерів та імпортерів добрив. Я особисто взагалі не бачу конфлікту між двома підходами,  дві сторони мають бути зацікавленими у існуванні одна одної, підтримці.

Повинен бути баланс між імпортом, адже це дає право вибору для аграрія, і внутрішнім виробництвом – як базовою основою, на якій повинна будуватися нацбезпека агросектору. Керівники українських заводів стверджують, що готові забезпечити аграріїв добривами, натомість я не впевнений – 2017 рік показав,  що заводи можуть бути раптово зупинені, і тільки за рахунок імпорту тоді вдалось врятувати ситуацію.  А якщо брати групу фосфорних комплексних добрив NPK, то їх виробляють тільки три підприємства в Україні - це 0,6 млн тонн сумарно, а фактичне споживання - від 1,5-2 млн тонн. Якщо ми отримаємо заборону чи суттєве скорочення імпорту цих добрив, то аграрії постраждають. На ринку буде складатись монопольне становище, а по групі фосфорних добрив, швидше за все, спостерігатиметься дефіцит. Якщо навіть не буде повністю заборонений імпорт, накладуться додаткові мита, а кожні 10 доларів здорожчання добрив, це від 2 до 5 доларів зростання собівартості аграрної продукції.

Олег Величко, керівник білоруської компанії-постачальника добрив «БНХ Україна»

- Ми занепокоєні інформацією щодо розслідування імпорту добрив. Адже за ці роки наше підприємство змогло зарекомендувати себе надійним постачальником добрив як азотної групи, так і комплексних. Білоруські заводи мають сталі та надійні партнерські зв’язки з українськими агровиробниками, навіть великі агрохолдинги купують білоруські добрива напряму, без посередників, за конкурентними, світовими цінами. Український ринок щороку споживає біля 17% білоруських добрив (до 730 тис. тонн). Традиційно це калійні та NPK добрива. Частка азотних та комплексних добрив з Білорусі в загальному імпорті складає 21,6%. Ми готові ділитись інформацією, відкриті до перевірок – це можливість показати себе, і припинити можливі фальсифікації інформації щодо поставок.  Ми не боїмось за поставки та свій бізнес. Сподіваємось, що незабаром питання врегулюється і ми надалі продовжимо співпрацю із українськими виробниками.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама