Реклама

Запитайте у юриста: тонкощі оформлення паспортів на водойми та користування свердловинами на ділянках

Коментарі

0

голова комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України

Що робити, якщо водойма на вашій ділянці має статус сільгоспземель, або якщо на вашій землі є артезіанська свердловина, розповідає голова комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський.

При поновленні паспорту на водойми адміністрація висунула вимогу змінити цільове призначення землі з с/г земель на землі водного фонду. Однак, при отриманні у власність землю як правонаступник після колишнього КСП наше підприємство отримувало її з цільовим призначенням с/г земель. Чи правомірна вимога адміністрації та які наші подальші дії для поновлення паспорту на водний об’єкт?

- Ні, неправомірна. Відповідно до статті 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Повноваження РДА вимагати від будь-кого змінити цільове призначення чинним законодавством (в першу чергу Законом України «Про місцеві державні адміністрації» не передбачені.

Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок врегульовано статтею 20 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ), частина 3 якої передбачає, що «Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок». Тобто, ніякого примусу тут бути не може.

В той же час слід зазначити, що відповідно до пункту «а» частини 1 статті 58 ЗКУ землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами належать до земель водного фонду. Зазначене в державному акті цільове призначення «для розміщення та обслуговування штучних водойм» також більше відповідає категорії земель водного фонду. Попри це в державному земельному кадастрі ця земельна ділянка має код КВЦПЗ 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Теоретично можливим наслідком цього може бути звинувачення власника земельної ділянки в її нецільовому використанні.

Наше підприємство має у власності дві артезианські свердловини з одним водозобаром. Ліміт видобування підземних вод планується сумарно з двох свердловин від 450 до 500 куб.м  на добу. Наше підприємство є сільськогосподарським товаровиробником (частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків). Відповідно до ч. 2 ст. 23 Кодексу про надра України ми маємо право в межах наданих земельних ділянок без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

ч. 1 ст. 23 Кодексу про надра України передбачено, що:

Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Наше підприємство не отримувало дозвіл на користування надрами. Чи розповсюджуються норма ч.1 ст. 23 в частині ліміту з кожного водозабору 300 куб.м на добу на землекористувачів, передбачених у ч. 2 ст. 23 Кодексу про надра України? 

На нашу думку, ч. 2 ст. 23 це окрема норма статті, яка розповсюджеється тільки на сільгосптоваровиробників без обмеження обсягу водозабору з метою видобування води для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Частина 1 ст. 23 обмежує видобування підземних вод до 300 куб.м на добу для всіх землекористувачів для всіх потреб (окрім випадків, передбачених ч. 2 ст. 23).  Чи вірна наша думка?

- Принципово погоджуємося з вашим тлумаченням. Занепокоєння викликає лише неоднозначність формулювань у частині 2 статті 23 Кодексу України про надра, а саме наявність фрази «крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті». На нашу думку ця фраза в даному контексті означає, що сільськогосподарські товаровиробники додатково до випадків, передбачених частиною першою статті 23, мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб. В разі видобування підземних вод для інших потреб (наприклад, для водопостачання іншим особам) діятиме обмеження, встановлене частиною першою названої статті. На жаль, офіційні роз’яснення з цього приводу відсутні.

Також зверніть увагу, що частина друга статті 23 з’явилася в кодексі тільки з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі». Вже з самої назви законодавчого акту видно його спрямованість – зменшення регулятивного впливу (читай випадків обов’язкового отримання документів дозвільного характеру) держави на господарську діяльність.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама