Талановиті в усьому. Жінки агросектору діляться соціально-екологічним аспектом свого бізнесу

журналіст Agravery.com

Жінки в агро: в чому їх сила, а чого їм бракує? Розповідаємо про підприємницькі історії із соціальною складовою в рамках проєкту TalentA.

Саме жінки із сіл є агентами змін у своїх громадах та утворюють великий потенціал жіночих фермерських господарств, який зараз потребує допомоги. Нещодавно в Україні стартувала освітня грантова програма TalentA, ініційована компанією Corteva Agriscience. Щоб потрапити на навчання, конкурсантки мали заповнити анкету, обґрунтувати мотивацію участі та запропонувати корисний для громад проєкт. Дехто просто описав свою ідею у форматі мрії, а дехто вже орієнтувався на існуючий бізнес. По завершенню програми три переможниці отримають гранти. Agravery.com знайомить читачів з учасницями проєкту TalentA.

Віра Попаз, Одещина, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «РЕСУРСКОМПАНІ КУБЕЙ», 30 га

Я за фахом інженер-технолог з виноробства, 40 років пропрацювала за професією на двох винзаводах. У нас було 1600 гектарів виноградників, 800 гектарів садів. Жінки також можуть бути хорошими фермерами, просто потрібно любити землю і те, що ти робиш. Жінки колись сиділи за тракторами, я особисто орала поле. Якщо жінка бере на себе таку відповідальність, це означає, що вона осилить її.

Разом з однодумцями створили кооператив. Поки що він налічує лише сім учасників та всього 30 гектарів землі в обробітку, з них десять моїх власних. Централізованої реалізації в нас поки нема, переважно збуваємо продукцію на місцевих базарах. Як учасники кооперативу, ми разом купуємо насіння, добрива, позичаємо один одному техніку, радимось між собою з виробничих питань. Також нам допомагає агроном.

Вирощуємо овочі, фрукти, ягоди. Особисто в мене на півтора гектарах ростуть яблуні, груші, нектарин, персики, смородина, а також жимолость і гранат. Однак вже чотири-п'ять років поспіль через погодні умови в регіоні все погано росте, зокрема, перець та помідори. Тому ми хочемо поставити велику теплицю і перейти на потокове виробництво.

Вирощувати можна багато чого, але потрібна переробка, щоб фрукти і ягоди не зіпсувались. Оскільки не можемо все реалізувати у свіжому вигляді, то хотіли б запустити невелику переробку. Зокрема, детально вивчали порошкове виробництво. Отримані з рослинницької продукції порошки можуть застосовуватись у парфумерії, косметології, але також і в харчовій промисловості. Однак запустити таку переробку дуже дорого. Думаємо спробувати шокову заморозку. Зараз ми в пошуку інвестицій — грантового, дольового напрямку.

Після виходу на пенсію ми в рахунок паїв отримали велику будівлю площею 1500 квадратних метрів (колишня адмінбудівля консервного заводу) на найвищій точці Буджацького степу і два гектари прилеглих до цієї будівлі земель. Ми хотіли б облаштувати там готель, конференц-залу, харчовий блок. На задньому подвір'ї — поставити теплиці, розвивати присадибне господарство. Тоді як парадну частину земельної ділянки можна використовувати як зону відпочинку, проводити фестивалі художньої самодіяльності.

Мріємо, аби до нас в регіон приїжджали люди і не хотіли виїжджати, щоб вони могли відпочити, дізнатись нове в плані переробки, вирощування, бджільництва. Хочемо створювати робочі місця, відновлювати села, проводити заходи. Для цього беремо участь в різних проєктах, шукаємо фінансування, постійно вчимось та вдосконалюємося. Нам дуже бракує навичок написання грантів.

Зараз у нас є мрія — забезпечити майже сім тисяч місцевого населення чистою водою. Ми живемо над озером, дебіт води в нас колосальний, а ось її якість залишає бажати кращого. Через проєкт TalentA хочемо донести ідею того, що в селі Кубей треба встановити установку очистки води. Ми будемо її розливати у п’ятилітрові бутлі і реалізовувати як в межах Кубею, так і в наближених селах, мешканці яких приїжджають до нас по воду молоковозами.

Мені вже 66 років, я сама собі дивуюсь. Рано прокидаємось і настільки загартовані роботою, що молимось лише про те, аби було здоров'я. А все інше зробимо протягом дня. Зараз я на заробітках — тимчасово керую готелем. Поки я не вдома, сільським господарством займається чоловік. Сама ж з нуля вивчила готельно-ресторанний бізнес. Тож нам не складно буде колись застосувати ці знання на практиці.


Еріка Шапочка, Закарпаття, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Дари Берегівщини», 80 га

За фахом я математик. Спеціалізувалась на фінансах, і мене покликали до аграрної компанії займатись бізнес-планами, кредитами тощо. Так я прийшла у сільське господарство. До 2007 року підприємство вирощувало зернові, але в регіон прийшли великі холдинги. Вони вирощували продукцію з меншою собівартістю, з ними неможливо було конкурувати. Ми вирішили перейти у садівництво.

Почали з того, що написали бізнес-план і пішли з ним у банк. Нам дали кошти, потім ми ще скористалися державною підтримкою, а саме отримали часткову компенсацію вартості закладання молодих насаджень. Відразу почали з 50 гектарів, які тоді райдержадміністрація виділила нам на умовах оренди. Пізніше в рамках кооперації до нас приєднались інші люди. Зараз кооператив налічує сім господарств, усього в обробітку порядка 80 гектарів.

Садівництво — це галузь, яка у великій кількості потребує ручної праці упродовж року. Взимку — досить трудомістка обрізка саду, весною — обробіток насаджень, влітку — збір урожаю. В нашому кооперативі 50 постійних робітників, а в сезон додатково забезпечуємо роботою ще 100 осіб. Люди з наближених сіл мають гідний заробіток і радо співпрацюють із садівничими господарствами.

Ми із самого початку розглядали садівництво як інноваційний напрям у сільському господарстві. Досконало вивчили європейський досвід, брали консультації у голландської компанії, з якою співпрацюємо дотепер. Зараз самі можемо надавати консультативні послуги. Якісний урожай продавати легко, а для цього треба володіти знаннями, сучасними технологіями, новітніми методами у садівництві. Для цього ми й скооперувалися, а також для того, щоб формувати більшу товарну партію, яку легше продати.

Ми вирощуємо в основному яблука — передові європейські сорти (Голден Делішес, Гала, Фуджі, Дельбар, Ельстар, Гренні Сміт тощо), які дуже добре ростуть в нашому регіоні. Якось на виставці наші яблука за смаком прирівняли до французьких. Оскільки вони дуже солодкі і їх смаковий букет притаманний яблукам з півдня Франції.

Зосередились саме на яблуках, оскільки це той продукт, який люди вживають майже щодня, і тому він користується попитом протягом усього року. До кінцевих споживачів наші плоди потрапляють через дрібнооптові ринки та мережі супермаркетів. З останніми ми змогли співпрацювати завдяки кооперації з іншими садівниками. Бо ж у торгову мережу потрібно заходити щонайменше з пропозицією у півтисячі тонн продукції.

У нас був свій бренд, ми клеїли на яблука наліпки, пакували їх у брендовані ящики, та все це створює додану вартість продукту, з яким потрібно заходити у дорожчий сегмент. А протягом останніх двох-трьох років торгові мережі хочуть просте закарпатське солодке яблуко для широкого кола споживачів. Тому ми відмовились від бренду, щоб відповідати тому, що від нас просять.

Бізнес на яблуках буде успішним, якщо до вирощування докладати інтелект. Щоб виростити яблуко, недостатньо дідівських методів догляду. Потрібно обов'язково вивчати нові технології, переймати найпередовіший світовий досвід, застосовувати всі технологічні складові процесу вирощування. Ми користуємось сучасною європейською технікою, а її рух в саду відслідковуємо за допомогою GPS-навігації. Мікродобрива вносимо через систему фертигацій. В цілому застосовуємо усе, що пропонує сучасний садівничий ринок. В середньому збираємо 50 тонн з гектара, плануємо досягти врожайності на рівні 60 тонн з одиниці площі.

Мій проєкт направлений на збереження екосистеми. У першу чергу ми використовуємо програмні засоби, які дозволяють на основі погодних даних спрогнозувати розвиток шкідників та захворювань. Тобто нам не доводиться лікувати наслідки хвороби, оскільки ми можемо передбачити її виникнення. Завдяки цьому ми можемо використовувати менш агресивні засоби захисту рослин. Це дозволяє зберегти в саду корисних комах.

Шукаємо інвесторів, але проблема в тому, що підприємці вкладають кошти в сад, думаючи, що це не потребує додаткових технологічно-наукових затрат. Однак, щоб посадити сад, треба спочатку добре подумати і виділити кошти на сучасні технології. Ми плануємо поширювати саме такий smart-підхід до садівництва. Для будівництва саду сьогодні потрібно від 50 до 100 тисяч доларів на гектар, враховуючи залучення техніки, сучасні системи для захисту від заморозків, граду, для правильної фертигації. Повернути інвестиції можна за п'ять років.

Для ведення бізнесу дуже бракує володіння англійською мовою, якою ми могли б ефективніше комунікувати з європейцями. Наша філософія полягає в постійному навчанні, адже довкола усе стрімко розвивається і потрібно відповідати цьому темпу. Використовуємо будь-яку нагоду для навчання, беремо участь у тренінгах, програмах, конкурсах для того, щоб здобувати нові знання. Деякі лекції під час програми TalentA виявились дуже корисними. Можливо, ми б і не знали, що для ефективного управління бізнесом треба знати і психологію, і фінансове планування. Відкриттям став підхід дизайн-мислення для того, щоб розуміти потребу споживача.

Жінку-фермера всюди зустрічають так само як і чоловіка-фермера. Просто жінці складніше поєднувати сім'ю з роботою. Але якщо в родині це розуміють, то тоді жінці-фермеру на важче, ніж чоловіку-фермеру. На роботі у мене прекрасна команда, в якій ми всі співпрацюємо один з одним, є друзі-однодумці з такими ж поглядами на сільське господарство, на розвиток, що й у мене.


Ілона Бистрика, Одещина, сімейне товарне господарство, 25 га

Одразу після школи почала працювати бухгалтером у сільськогосподарському підприємстві, паралельно навчалась на цю спеціальність в училищі. Але потім усвідомила, що це — не моє. Та й бухгалтерія в селі — сьогодні треба, а завтра — вже ні. А земля — це така справа, якою не покеруєш дистанційно з 10-го поверха офісу в місті. Зрозуміла, що агроном — це професія майбутнього, і вступила на заочну форму навчання до Одеського державного аграрного університету.

На третьому курсі почала працювати агрономом із багаторічних насаджень у тому ж підприємстві, де спершу займалась бухгалтерією. Буквально за рік мене підвищили до посади головного агронома, ще за півтора роки я стала керівником цього підприємства. На початку було страшно, колектив переважно складався з чоловіків, не знала як мене сприймуть. Тобі кидають виклик — чи зумієш налаштувати сівалку, перевірити якість оранки, дискування і т.д. Мене це не зупиняло, сама сідала у трактор, робила заміри, бігала по полю. Спочатку «сміялись», а потім пишалися: за мій час на посаді головного агронома у нашого господарства були найвищі в районі показники урожайності по зернових — 45−50 ц/га. З кожним днем я все більше усвідомлювала, що агрономія — це моє, це справа всього мого життя.

На підприємстві працювало десь 100 осіб, усього обробляли 4000 гектарів. Запорукою гарного результату є особистий контроль. Буквально ночами сідала в комбайн разом з комбайнерами, водіями та супроводжувала їх. На початку застосовувала підхід батога і пряника, намагалась вибудовувати дружні стосунки, але потім дійшла висновку, що це не завжди працювало. Та все-таки мені хотілось створити комфортні умови для працівників, бонусну систему оплати праці. Намагалась донести, що ми — одна родина, і якщо у всіх за спільну справу буде боліти так як і в мене, то отримаємо результат і потім поділимо його між усіма причетними.

Мене завжди підтримує родина, чоловік. Я живу з любов'ю до життя, до людей і до землі. Це увесь час допомагає знайти спільну мову з іншими. Але об'єми господарства були дуже великими, а вимоги до адміністрування — високими, і я відчула, що вигораю. Перестала працювати у компанії в 2014 році. Залишати було страшно і трошки боляче, важко було змиритися з тим, що життя кардинально змінилось. Але коли я ухвалила таке рішення, то на перше місце поставила родину, дітей. Вони були в такому віці, що потребували моєї опіки, допомоги, підтримки. Коли на шальки терезів було покладено роботу і родину, то я обрала друге.

Увесь цей час я перебуваю в пошуку ідей, хочу створити власний бізнес. На 25 гектарах чоловік вирощує озимі, але це не ті об'єми, з якими я хотіла б працювати. Разом з тим мене не покидає страх. Напевно, тільки коли почався проєкт TalentA, я визначилась з напрямком, ідеєю, баченням сімейного фермерського бізнесу.

На Одещині проблемою № 1 в сільському господарстві є засуха. Я пропоную відновлювати зелені насадження навколо полів. Основне накопичення вологи відбувається за рахунок зимових опадів — снігу. Таким чином лісосмуги виконують функцію снігозатримання. Тобто, коли сніг вивітрюється, то він за рахунок цих дерев та кущів затримується на полі, і зберігається волога.

Разом з тим, ми пропонуємо засаджувати плодоносними деревами і кущами, аби потім можна було реалізовувати урожай. Зараз я планую, що це будуть насадження фундука. Він дуже посухо- й морозостійкий, тому є великі шанси, що він приживеться і зможе рости. Це будуть кущі висотою максимум 2 метри, і вони будуть справлятись із функцією снігозатримання.

І проєкт, і сама ідея дали мені віру в те, що жінки потрібні в сільському господарстві, і що за це варто боротись. Тому що в якийсь момент я вже зневірилась і думала, що помилилась з вибором професії. Хоча любов до землі і до роботи як жила в мені, так і живе, мене це надихає і я хочу цим займатись. Останні два роки час від часу запитую себе, чи зможу я повернутись у сільське господарство, чи потрібно це мені? Тож, аби перевірити себе, свої знання, досвід, я пішла на програму. Відколи я не практикую, змінюються технології, підходи, на ринку з'являються нові культури. І мені хотілось на проєкті дізнатись про нішеві нові культури, на які буде попит на ринку.

Жінкам бракує впевненості в собі та у своїх знаннях. Разом з тим село обмежує молодих дівчат в отриманні інформації. Дітям із сільської місцевості, у яких свідомо може народитись бажання працювати на землі, не вистачає можливостей, щоб повірити в себе.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама